Інґеборґа Шведська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інґеборґа Шведська
Народилася1277
Швеція
Померла15 серпня 1319
Роскілле, Данія
ПохованняЦерква Святого Бендта
Країна Данія
Діяльністьконсортка, черниця
ПосадаКоролева Консорт Даніїd
Конфесіякатолицька церква
РідФолькунги
БатькоМагнус III Ладулос[1]
МатиГедвіґа Гольштейнська[1]
Брати, сестриValdemard, Біргер Магнусон і Eric, Duke of Södermanlandd
У шлюбі зЕрік VI (король Данії)
ДітиValdemar Erikssond[1], Erik Erikssond[1] і Magnus Erikssond[1]

Інґеборґа Маґнусдоттер Шведська (дан. Ingeborg Magnusdatter af Sverige; (1277, Швеція — 15 серпня 1319, Роскілле)) — королева-консорт Данії, дружина короля Данії Еріка VI. Донька короля Швеції Маґнуса Ладулоса та Гельвіґи Гольштейнської. Черниця.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Інґеборґа 1277 року в родині короля Швеції Магнуса III та Гедвіги Гольштейнської.

У 1288 році між Інґеборґою та королем Данії Еріком VI був укладений шлюб, проте весілля відбулося лише в 1296 році в Гельсінгборзі. Шлюб був частиною династичної політики: у 1298 році її брат, король Швеції Бірґер одружився з сестрою чоловіка, принцесою Мартою Данською. Шлюб не міг відбутися до 1297 року через конфлікт між її чоловіком і архієпископом Єнсом Грандом.

Королева Інґеборґа описується як красива і ніжна. Вважається, що вона не відігравала жодної політичної ролі. У неї було вісім синів, всі померли в дитинстві, а також шість викиднів. Різні джерела повідомляють, що дітей було від восьми до чотирнадцяти; у будь-якому випадку її численні вагітності закінчувалися або викиднями, або народженням дітей, які незабаром помирали.

Вона з чоловіком були союзниками її старшого брата, короля Бірґера і сестри Маґнуса Марти Шведської під час боротьби за шведський трон: вони дали притулок їхньому синові в 1306 році, а в 1318 році самі Бірґер та Марта знайшли у них укриття.

У 1318 році королева Інґеборґа народила сина, який вижив при народженні: вона показала його народу із свого екіпажу — дитина вислизнула з її рук, впала на бруківку і зламала шию.

Після цього Інґеборґа з туги пішла в монастир у Роскілле. Згідно з однією з версій Маґнус змусив її піти в монастир, звинувачуючи в загибелі сина; за іншою — вона сама прийняла це рішення через скорботи, викликані загибеллю її братів Еріка та Вальдемара Маґнуссонів.

У 1319 році Інґеборґа передбачила власну смерть, а також смерть свого чоловіка і архієпископа. Незабаром після цього вона померла, а потім помер і її чоловік.

Генеалогія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]