Іорданський Борис В'ячеславович

Іорданський Борис В'ячеславович
Іорданський Борис В'ячеславович
Народження	13 (26) липня 1903; Ковров, Ковровський повітd, Владимирська губернія, Російська імперія
Смерть	1983
	Москва, СРСР
Країна	Російська імперія; Російська СФРР; СРСР
Жанр	жанрове малярство, історичний живопис, портрет, пейзаж і натюрморт
Навчання	Вищий художньо-технічний інститут (1930)
Діяльність	художник, педагог
Вчитель	Рабинович Ісак Мойсейович і Шевченко Олександр Васильович
Відомі учні	Аверков Павло Петрович і Чибісов Іван Андрійович
Працівник	Московський інститут прикладного та декоративного мистецтваd і Російський державний художньо-промисловий університет імені Сергія Строганова
Член	Асоціація художників революції (1931), Російська асоціація пролетарських художниківd і СХ СРСР
Партія	ВКП(б)

Борис В'ячеславович Іорданський (нар. 26 липня 1903, Ковров — пом. 1983, Москва) — російський радянський художник і педагог; член Асоціації художників революції у 1928—1931 роках; Російської асоціації пролетарських художників з 1931 року та Спілки художників СРСР.

Біографія

Народився 13 [26] липня 1903(19030726) року в місті Коврові (нині Владимирська область, Росія). Упродовж 1922—1930 років навчався у Вищому художньо-технічному інституті у Москві, де його викладачами були зокрема Ісак Рабинович, Олександр Шевченко, Микола Шестаков.

Жив у Москві. У 1920-х—1940-х роках працював переважно як оформлювач. Протягом 1950—1952 років викладав у Московському інституті прикладного та декоративного мистецтва; з 1952 року — Московському вищому художньо-промисловому училищі (професор з 1961 року). Помер у Москві у 1983 році.

Творчість

Працював у галузх станкового (створював жанрові картини, портрети, пейзажі, натюрморти) і монументального живопису, станкової і книжкової графіки.

Монументальний живопис

Виконав оформлення:

павільйонів
- «Центросоюз» на Всесоюзній сільськогосподарській виставці (1923);
- «Друк» на міжнародній виставці преси в Кельні (1927—1928);
- «Далекий Схід» на Всесоюзній сільськогосподарській виставці (1939);
магістралі «Центр — Сокольники» до 1 Травня (1930);
відділу «Тваринництво СРСР» на виставці у Філадельфії (1931);
зали «Конституція СРСР» на Всесвітній виставці в Парижі (1936—1937; «Гран-прі», 1937);
колони фізкультурників СРСР і РРФСР на фізкультурному параді в Москві (1945);

Також оформляв вулиці та площі Москви до революційних свят.

У наступні роки створював монуменатально-декоративні твори:

плафони (темпера)

«Перемога» у Палаці культури Метробуду в Москві (1944—1946, спільно з Георгієм Рубльовим);
«Петроград 1917 року» в Жовтневому залі Центрального музею Революції СРСР у Москві (1947—1948, спільно з Георгієм Рубльовим);
«Дружба народів» у залі для глядачів Бурятського театру опери та балету в Улан-Уде (1947—1952, спільно з Георгієм Рубльовим);
«Квітуча Україна» у вестибюлі готелю «Україна» в Москві (1956—1957);
«Під прапором Леніна» у залі для глядачів Кемеровського обласного драматичного театру (1957—1960).

мозаїки (смальта)

«Ленін», «Парад Перемоги», «Фізкультурний парад» у вестибюлі станції «Добринінська» Московського метрополітену (1948—1951, спільно з Георгієм Рубльовим);

панно (темпера)

«Небо Москви» і «Москва» для павільйону «Московська область» на Всесоюзній сільськогосподарській виставці (1952—1954);
«Панорама Москви» в банкетному залі ресторану «Прага» в Москві (1954—1955);
«Київ», «Москва» та «Дніпропетровськ» у Палаці культури Дніпропетровська (1956).

Станковий живопис

історичні картини

«Демонстрація на Червоній площі в 1927 році» (1958, олія; Державний центральний музей сучасної історії Росії);
«Хай живе революція робітників, солдатів і селян!» (1967, темпера);
«Володимир Ленін» (1969—1970, темпера);
«За владу Рад!» (1970, темпера);
«Революційний патруль» (1973, темпера);
«Володимир Ленін на 1-му Всеросійському суботнику» (1975, темпера).

портрети

художника Василя Бордиченка (1962);
художника Михайла Маркова (1963);
мистецтвознавця К. Соловйова (1965);
«Дівчина у світлій сукні» (1966);
художника Володимира Васильєва (1966—1967);
мистецтвознавця А. Н. Тарасова (1972);
професора А. Н. Андронова (1974);
«Автопортет» (1975).

пейзажі і натюрморти

«Венеція» (1959);
«Натюрморт з книгами» (1962);
«Підмосков'я. Піски» (1963);
«Натюрморт з мисливською рушницею» (1975).

Графіка

Створив низку плакатів-афіш для Центрального парку культури та відпочинку імені Горького у Москві^[1]:

«Зима. Центральна лижна станція» (1934);
«Зелений театр. Боротьба. Туреччина — СРСР» (1934);
«ЦПКВ імені Максима Горького. Літо 1935 року Абонементи» (1935);
«Масове гуляння присвячене XI-річчю першої Конституції СРСР» (1935);
«Загальномосковський зліт призовників 1912 року» (1935);

У 1930-х виконав низку політичних та агітаційних плакатів:

«Трудівниці фабрик і полів, ставайте в бойові колони ударниць» (1930);
«Культ-естафету на службу суцільної колективізації» (1931);
«Комсомолець, молодий робітник, піонер! Вступай у модельні, планерні, авіаційні гуртки Осоавіахіма» (1934);
«Двадцятий рік соціалістичної революції» (1936);
«У нас і в них» (1936);
«Хай живе великий братський Союз народів СРСР» (1936);
«Військова школа — кузня радянських лейтенантів» (1936);
«Ось він щасливий і задоволений, в кому сяють знання і талант, вихованець наш військово-шкільний…» (1936);
«Успішно розмістимо позику другої п'ятирічки, забезпечимо подальше піднесення добробуту та культури всіх народів Радянського Союзу!» (1936);
«Олександр Пушкін» (1937; до 100-річчя від дня смерті письменника).
«Комсомолець, допомагай дітям добре вчитися і добре відпочивати» (1937);
"Хай живе 8 березня. Міжнародний комуністичний жіночий день! (1937);
«Хай живе і міцніє наша могутня Батьківщина — Союз Радянських Соціалістичних респубілік!» (1940);
«Михайло Юрійович Лермонтов». 1814—1841 (1941);
«Перетворимо передплату на позику третьої п'ятирічки на демонстрацію радянського патріотизму!» (1941).

Співпрацював із Детгизом, на замовлення якого створив ілюстрації до книг:

«Школа» Садріддіна Айні (1949);
«Маленькі месники» Ованеса Гукасяна (1950).

Багато працював у техніках гуаші, акварелі, звертався до ліногравюри. Серед станкових графічних робіт:

«Демонстрація» (1930, ліногравюра);
«Бібі-Ейбат. Нафтова вишка» (1931, гуаш);
автопортрети (1941, 1943, 1946, 1971; акварель);
«Комсомольськ-на-Амурі» (1943, акварель);
«Букет» (1943, акварель);
«Куточок Риму» (1959, картон);
«Весна у Хімках-Ховрино» (1971, гуаш);
«Пляж у Дзинтарі» (1972, акварель, туш);

Виставки

Експонувався на виставках^[2]:

молодих художників-початківців міста Москви (1934);
творів молодих художників (1936);
робіт з художньої промисловості (1940);
декоративного мистецтва (1946, 1955);
художників книги (1951);
республіканській виставці «Радянська Росія» (1960);
художників декоративно-оформлювального мистецтва (1962);
творів московських художників (1964, 1975);
«По рідній країні» (1965);
«Художники Москви — 50-річчя Жовтня» (1967).

Провів персональні виставки у Москві у 1935, 1963, 1964, 1975 роках.

Роботи художника представлені у Третьяковській галереї, Державному центральному музеї сучасної історії Росії, зберігаються у багатьох приватних збірка як в Росії, так і в інших країнах.

Примітки

Література

Иорданский, Борис Вячеславович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. Том 4. Книга 1. Москва. Искусство. 1983. С. 539 (рос.)

Біографії Живопис Графіка Освіта СРСР

[1] Иорданский Борис Вячеславович (1903–1983) / Трамвай искусств. (рос.)

[2] Иорданский Борис Вячеславович / Инвестиции в искусство. (рос.)

[1]

[2]