Іполит Зборовський
| Іполит Зборовський | |
|---|---|
 | |
| Псевдо | Поль |
| Народився | 25 серпня 1875 Яланець, Бершадський район, Україна |
| Помер | 26 серпня 1937 (52 роки) Вінниця, Українська РСР, СРСР ·розстріляний радянською владою |
| Діяльність | краєзнавець, маляр |
| Рід | Зборовські |
| У шлюбі з | Фросина Люлька |
| Діти | Юрій, В’ячеслав, Галина та Марія. |
Іполит Зборовський (25 серпня 1875, Яланець — 26 серпня 1937, Вінниця) — громадський, культурний та музейний діяч, краєзнавець. Народився в с. Яланець (нині село Бершадського р-ну Він. обл.) в родині дрібного шляхтича.
Середню освіту здобув у Ананьївській гімназії. У 1895—1900 роках навчався в художній школі в м. Одесі. 1901 року стажувався в Мюнхенській академії мистецтв. У 1906 році організував перші кооперативи в рідному селі: споживчий, кредитовий. 1915 року обраний чл. правління Подільського губернського кредитного союзу.
Вів просвітницьку роботу серед населення, вивчав і збирав пам’ятки історії та культури Поділля. На свої кошти побудував у Яланці Український народний дім. Співпрацював з Володимиром Антоновичем у проведенні археологічних досліджень рідного краю. У 1916—17 роках входив до Союзу міст (див. Союзи земств і міст), збирав пам’ятки мистецтва і старовини Галичини й Буковини для Київського художньо-промислового і наукового музею. На початку 1917 року Іполит із дружиною й трьома малими дітьми переїжджає до Києва. Працює адміністратором у газеті «Нова Рада». З 1917 року — член редакції газети «Нова рада». В 1917 році обраний членом-кориспондентом Центрального комітету охорони пам’яток старовини й мистецтва в Україні, влітку 1917 року — головою Ольгопільської народної управи та делегатом до Української Центральної Ради від Української партії соціалістів-революціонерів.
10 травня 1918 року за доносом рідного дядька Івана Грушецького заарештований австро-німецькою владою і засуджений до розстрілу. Після скасування вироку вернувся на Поділля. У 1920 році в Бершаді організував Наукове товариство ім. Володимира Антоновича та заснував краєзнавчий музей, який очолював до 1922 року. В 1926 році організував і очолив Тульчинський окружний краєзнавчий музей, 1927 року — Тульчинське краєзнавче товариство. За рік Зборовський купив для музею 157 раритетів на суму 47 руб. 42 коп. Це були вишиті сорочки, рушники, вишиті вставки, запаски, іграшки й ікони. У 1929 році заарештований Особливою нарадою ДПУ УРСР за сфальсифікованими звинуваченнями (54-10 КК УРСР) і засланий до Архангельська. Після відбуття покарання деякий час жив у Чернігові. 4 серпня 1937 року заарештований втретє, 8 серпня того ж року за звинуваченням у антирадянській агітації засуджений до розстрілу.
За спогадом доньки: «Улітку 1937 року з ним стався інсульт, він лежав удома. Серпневим вечором до будинку під'їхав "чорний воронок", чекісти винесли батька на ношах і поклали до машини. Також забрали всі рукописи, листи, картини й колекцію стародавніх книжок, які він збирав все життя. Більше ми батька ніколи не бачили». Реабілітований 1959 року.
Автор статей з теорії та практики організації музейної справи, етнографічних досліджень у журналах «Вести мелкого кредита», «Старое в новом» (Санкт-Петербург), «Селянський кредит» (Харків), «Глобус» (Бершадь), газетах «Подольские епархиальные ведомости», «Червоний край» (Вінниця).
- Кот С.І. Зборовський Іполит Чеславович [Архівовано 5 квітня 2013 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
- http://gazeta.ua/articles/history-journal/_iz-batkom-stavsya-insult-cekisti-vinesli-jogo-na-noshah-i-poklali-do-chornogo-voronka/642856 [Архівовано 7 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Валерій Рекрут. Іполит Зборовський (1875-1937). На перехрестях двох епох. - Вінниця:Меркьюрі-Поділля, 2014. - 768 с.