Перейти до вмісту

Ірецька Наталія Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ірецька Наталія Олександрівна
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основна інформація
Дата народження1 серпня 1845(1845-08-01) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняСанкт-Петербург, Російська імперія
Дата смерті15 листопада 1922(1922-11-15) Редагувати інформацію у Вікіданих (77 років)
Місце смертіПетроград, Російська СФРР
ПохованняНікольський цвинтар Олександро-Невської лавриd Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїоперна співачка, вчителька музики
ОсвітаСанкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніNina Aleksandrovna Frided[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, Q35963680?[2] Редагувати інформацію у Вікіданих і Лідія Липковська Редагувати інформацію у Вікіданих
Співацький голоссопрано Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментивокал[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладСанкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова Редагувати інформацію у Вікіданих

Ната́лія Олекса́ндрівна Іре́цька (рос. Наталия Александровна Ирецкая; 1845, Санкт-Петербург — 15 листопада 1922, Петроград) — російська співачка (сопрано) і музичний педагог.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася в сім'ї капітана-лейтенанта.

1868 року Наталія Ірецька закінчила Петербурзьку консерваторію. Учениця Генрієтти Ніссен-Саломан. Далі удосконалювала виконавську майстерність у Парижі під керівництвом Поліни Віардо. Іван Тургенєв в одному з листів відзначив Ірецьку як одну з найкращих учениць Поліни Віардо, яка творчо перейняла її методику викладання.

Виступала у Франції та Німеччині. 1874 року повернулася в Росію і, крім концертної діятельності, стала навчати співу. У 1874–1908 роках і від 1909 року викладала в Петербурзькій консерваторії (від 1881 року — професор, від 1909 року — заслужений професор). У 1875–1900 роках одночасно викладала хоровий спів у Петербурзькому училищі ордена святої Катерини.

У педагогічній практиці Ірецька опиралася на принципи школи М. П. Р. Гарсіа та на досвід видатних співаків минулого. Чітка методика, тільки індивідуальний підхід допомагали Ірецькій розвивати вокальні здібності її учениць. Ірецька добивалася високої художньої якості виконання, звертала особливу увагу на розвиток відчуття міри та стиля, ретельно підбираючи репертуар.

Серед учениць Ірецької — її донька Наталія Акцері, Любов Андрєєва-Дельмас, Надія Забіла-Врубель, Ксенія Дорліак, Олена Садовень, Олена Катульська, Лідія Липковська, Зоя Лодій, Євгенія Лучезарська та інші співачки.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Г. Риман Фриде // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 1358–1359.
  2. ↑ Г. Риман Томашинская // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 1272.

Література

[ред. | ред. код]
  • Н. А. Ирецкая (Некролог) // Еженедельник Петроградских государственных академических театров. — 1923. — № 3—4. — С. 20—21.
  • Узинг М. Профессор Петербургской консерватории Н. А. Ирецкая // Вопросы вокальной педагогики. — Выпуск 6. — Ленинград, 1978. — С. 23—36.

Посилання

[ред. | ред. код]
Це незавершена стаття про музиканта або музикантку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ірецька_Наталія_Олександрівна&oldid=44306532