Ірпінські Липки
Руїни на Гостомельському шосе | |
---|---|
50°32′34.850400099998″ пн. ш. 30°15′53.809200099998″ сх. д. / 50.54301° пн. ш. 30.26495° сх. д. | |
Країна | Україна |
Розташування | Ірпінь |
Дата початку спорудження | 2012 |
Дата закінчення спорудження | 2016 |
Дата зруйнування | 2022 |
Вартість | 10 мільйонів доларів |
Руї́ни на Госто́мельському шосе́ — переважно житлова забудова у північно-східній частині Ірпеня між Гостомельським шосе, вулицями Северинівською, Багірова, 10-ю і 11-ю Лініями, сплюндрована росіянами у березні 2022 року. Житловий комплекс «Ірпінські Липки» і сусідні будинки зазнали значних пошкоджень внаслідок російських обстрілів під час боїв за Ірпінь. Знищений квартал став символом варварського руйнування росіянами мирного міста. Після визволення Ірпеня саме цей район із розбитими будинками найбільше відвідали офіційні делегації з різних країн світу.
Північна частина Северинівки, кута Ірпеня, була вкрита лісом. Згодом уздовж Гостомельського шосе і паралельних вулиць виріс приватний сектор. А пізніше звели багатоповерхові панельні будинки. У цій курортній зоні також розташований військовий шпиталь. У 2010-х роках під час будівельного буму забудовники викупили значні ділянки землі, на яких вирубили дерева і спорудили житлові комплекси.
У 2012–2014 роках у кварталі між Гостомельським шосе, 10-ю і 11-ю Лініями постали житловий комплекс «Ірпінські Липки» (Гостомельське шосе, 24/1) та інші багатоквартирні будинки. З їхніх вікон відкривалася панорама на озера і ліс. Вартість квартир сягала 1,6–2 мільйонів гривен. Усього у ЖК мешкало близько 200 родин[1][2].
Водночас ЖК «Ірпінські Липки» звели зі скандалами. Забудовник ТОВ «Сервісзем-проєкт» у ході будівництва постійно змінював початковий проєкт, добудовував додаткові поверхи, продавав місця під паркування без можливості оформити право власності. 2016 року ЖК здали в експлуатацію. Під час передачі будівлі в управління приватному ЖЕКу не видали проєктну документацію та інші важливі документи. У наступні роки між новоствореною ОСББ і ЖЕКом тривали судові процеси[2].
25 травня 2019 року між Гостомельським шосе та 10-ю Лінією відкрили сквер Героїв Небесної сотні.
З початку російського вторгнення в Україну розгорнулися бої за Ірпінь. Зранку 2 березня 2022 року два російські Су-25 завдали авіаудару по Ірпеню. Дві ракети влучили в житловий будинок на Гостомельському шосе, 12, з якого почалося руйнування міста[3][4][5][6]. Захисники збили один із літаків. Виявлений бортовий номер RF-91961 вказував, що Су-25СМ належав 18-му гвардійському десантно-штурмовому авіаційному полку Росії[7][8].
Уламки ракети пошкодили й будинок № 24/1 (ЖК «Ірпінські Липки»). Найбільше ударів комплекс отримав напередодні визволення Ірпеня. 16 березня від запальних снарядів зайнялися мансардні поверхи. Через постійні обстріли до гасіння пожежі не змогли залучити пожежників. 17 березня з будинку евакуювалися останні мешканці. Навпроти ЖК розбомбили приватний сектор. На ділянці близько одного кілометра між Гостомельським шосе, вулицями Северинівською і Багірова ворог повністю або частково знищив до 100 приватних будинків і понад 700 квартир[1][2]. Окупантам удалося встановити тимчасовий контроль над кварталом.
Про кількість загиблих у кварталі влада не повідомила. У цілому ж в Ірпені загарбники вбили щонайменше 290 мирних мешканців[9].
Після визволення Ірпеня частина мешканців ЖК «Ірпінські Липки» опинилася без житла. У влади на той час не було достатньо можливостей надати тимчасове помешкання всім постраждалим від війни[1].
Вартість будівель ЖК «Ірпінські Липки» становила близько 8–10 мільйонів доларів. Відновлення вимагало значних капіталовкладень. До першочергових робіт відносилися цілковитий демонтаж конструкції даху й верхніх квартир, частковий демонтаж значної кількості будівельних конструкцій, укріплення третього та 7–10 поверхів колонами. Додаткові витрати були потрібні для розроблення проєкту, відновлення ліфтів, комунікацій, заміни розбитих вікон і фасадного оздоблення, ремонту квартир. Для відновлення будинку було необхідно шість мільйонів доларів[1].
У цілому, за повідомленням міського голови Ірпеня Олександра Маркушина, станом на серпень у місті підлягають демонтажу 1483 зруйнованих приватних і 39 багатоповерхових будинків, зокрема на Гостомельському шосе, 3, 12, 14–16, 20 і Северинівській вулиці, 136, 158, 160, 162. Ще близько 100 будинків потребують капітального ремонту[10][11].
29 вересня на Гостомельському шосе, 12-14-16 розпочали демонтаж зруйнованого росіянами житлового будинку[12].
Після визволення Ірпеня місто почали відвідувати іноземні й українські делегації. Їх привозили до будівель на Гостомельському шосе № 12 і 24/1 (ЖК «Ірпінські Липки»), а також до будинку культури на Соборній вулиці. Міський голова Олександр Маркушин пояснив, що високпосадовці з різних країн на власні очі змогли пересвідчитися у злочинах, скоєних росіянами. Результатом візитів мала стати значна підтримка України у світі й посилення санкційного тиску на країну-агресора. Окрім того, за словами мера, у міста немає коштів для відновлення зруйнованих окупантами будинків. Отже, під час приїзду з делегаціями обговорюють питання щодо отримання від іноземних донорів фінансової допомоги[13].
29 квітня 2022 року генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш після огляду руїн кварталу написав у твіттері: «Я уявляю свою сім'ю в одному із цих будинків, тепер зруйнованих і чорних. Я бачу, як мої онучки в паніці тікають. У ХХІ сторіччі війна не може бути прийнятною»[14].
5 травня до Ірпеня прибуло 120 українських архітекторів. Разом з Олександром Маркушиним вони оглянули сплюндровані російськими обстрілами будинки й оцінили масштаби руйнувань. Архітекторів залучили для розроблення стратегії відбудови міста[15].
7 травня міська влада порушила перед президентом Бундестагу ФРН Бербель Бас питання щодо фінансової допомоги у відновленні ліцею № 3, дитсадка «Радість», ДЮСШ, стадіону «Чемпіон» і будинку культури[16].
8 травня руїни житлового кварталу відвідав прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо[17][18][19][20]. Політик повідомив: «В Ірпені ми на власні очі побачили жорстокість незаконної війни Путіна. Російські війська вбивали мирних жителів, руйнували будинки та зрівнювали із землею цілі квартали. Канада подбає про те, щоб вони були притягнуті до відповідальності за скоєні воєнні злочини»[21]. Маркушин у розмові з прем'єром висловив сподівання щодо залучення допомоги зокрема і з боку української діаспори в Канаді[13]
26 травня прем'єр-міністр Фінляндії Санна Марін після огляду руїн обговорила з керівництвом Ірпіня питання щодо реконструкції міста[22][23][24].
15 червня до ЖК «Ірпінські Липки» завітали глави урядів Албанії Еді Рама і Чорногорії Дрітан Абазович[11].
27 червня до Приірпіння приїхала президент Молдови Мая Санду. Після огляду руїн Бородянки, Бучі й Ірпеня вона зазначила: «Мені забракло слів після того, як побачила той рівень насилля та руйнувань. Це неймовірна трагедія»[25].
1 липня до Ірпеня завітав голова Комісії з питань комплексної відбудови України, колишній прем'єр-міністр Данії й генеральний секретар НАТО у 2009–2014 роках Андерс Фог Расмуссен. Політик заявив: «Я приїхав сюди зробити власний внесок у те, щоби Україна не лише перемогла у війні, а й у майбутньому отримала мир. Важко знайти ліпше місце, ніж Ірпінь, щоб почати цю роботу». Він також констатував, що ненадання Україні плану дій щодо членства в Альянсі у 2008 році було помилкою НАТО[26][27][28].
3 липня Ірпінь, Бучу й Гостомель відвідав прем'єр-міністр Австралії Ентоні Албаніз. За його словами, «Австралія підтримує Україну та виступає за справедливе покарання за злочини, що тут відбувалися»[29].
6 липня тишех (прем'єр-міністр Ірландії) Міхал Мартін, перебуваючи біля руїн, повідомив: «Важко осягнути масштаби спустошення і нелюдяності російських атак на Ірпінь, Бородянку та Бучу». Він запевнив, що ірландці підтримують Україну перед обличчям «аморальної та неспровокованої терористичної війни» Росії. А Ірландія, яку надихнули «дух і рішучість українського народу», надаватиме підтримку на шляху України до повноправного членства в ЄС»[30][31].
11 червня прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте на Гостомельському шосе зауважив: «Ми усі бачили фотографії, але [це зовсім інше] стояти тут самому... Повна протилежність цивілізації, порядності, коли одна країна вдирається в іншу і призводить до такого масового хаосу. Так багато людей загинуло. Це дійсно жахливо». Урядовець повідомив, що Нідерланди поставили товарів військового призначення на суму понад 172,7 млн євро і ця підтримка триватиме[32].
8 вересня зруйновані житлові будинки й інфраструктуру оглянув Держсекретар США Ентоні Блінкен[33][34].
Ірпінь упродовж перших місяців після визволення відвідало понад 30 іноземних делегацій. Серед гостей були Генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров'я Тедрос Аданом Гебреїсус, делегація Палати представників Конгресу Сполучених Штатів Америки на чолі з головою Комітету з питань збройних сил Адамом Смітом[35], президент Литви Гітанас Науседа[36], міністр оборони Польщі Маріуш Блащак[37], міністри закордонних справ Чехії та Австрії Ян Ліпавський і Александер Шалленберг[38][39], німецькі міністри внутрішніх справ і соціальних питань Ненсі Фезер і Губертус Гайль[40], представники парламентів й урядів Швейцарії, Данії, Німеччини, Польщі, Чехії, Румунії, Естонії, Латвії, Литви, Північної Македонії, Грузії, Молдови[13], Індонезії[41], Гватемали[42], голлівудський актор, посол доброї волі ООН Бен Стіллер[43][44], вокаліст і гітарист рок-гурту «U2» Боно (Пол Г'юсон) й Едж (Девід Еванс)[45][46] та інші.
Від 2014 року на Заході лунали заклики про необхідність, за словами журналіста «The Guardian» Ангуса Роксборо, «зберегти обличчя Путіну»[47]. Найпалкішим прихильником цієї політики був президент Франції Емманюель Макрон. Задля цього він наполегливо рекомендував керівництву України поступитися державним суверенітетом[48][49]. Коли до Києва зібралися Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц, прем'єр Італії Маріо Драґі та президент Румунії Клаус Йоганніс, то заговорили про небезпеку примусу України до капітуляції. Під час візиту російське керівництво заявило, що європейські лідери нарешті зможуть спонукати «Володимира Зеленського реально подивитися на стан справ»[50]. Опозиційний російський політолог Андрій Піонтковський жорстко відреагував на такі спроби: «Путінські лакеї Макрон, Шольц та Драгі їдуть до Києва з пропозицією угоди: Статус кандидата до ЄС в обмін на капітуляцію. На їхніх руках кров тисяч українців. Фашистський диктатор вже щедро заплатив їм… Але вони хочуть заробити більше на „порятунку його обличчя“»[51].
16 червня 2022 року лідери Франції, Німеччини, Італії та Румунії прибули до Ірпеня, зокрема на Гостомельське шосе. Їх супроводжував міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов[52][53][54][55]. Президент Польщі Анджей Дуда похвалив керівників європейських держав за приїзд і назвав це дуже добрим сигналом перед голосуванням щодо статусу кандидата в ЄС для України. Польський політик зазначив: «Візит в Ірпінь дуже важливий. Там видно, наскільки тотальна і жорстока російська агресія»[56]. Канцлер Шольц під час відвідин міста заявив: «Жахливо, яких руйнувань завдає ця війна. І ще гірше, коли бачиш, наскільки безглуздим є це насильство»[57]. Його підтримав президент Клаус Йоганніс: «Забракло слів, щоб описати неймовірну людську трагедію та жахливі руйнування… в Ірпені. Я знову наполегливо закликаю притягнути всіх російських злочинців до відповідальності перед міжнародним кримінальним правосуддям, який Румунія повністю підтримує»[58]. Макрон додав: «Ми побачили спустошене місто і сліди варварства. А також героїзм українок та українців, які зупинили російську армію, коли вона йшла на Київ. Україна чинить опір. Вона має бути здатною перемогти»[59].
Після відвідин європейськими політиками Ірпеня капітуляції не сталося. Навпаки, завдяки безкомпромісній позиції української дипломатії відбувся тріумф європейської солідарності з нескореною Україною[60]. Піонтковський зазначив: «Мученики Ірпеня зробили свій величезний внесок у Перемогу України. 16 червня їхні тіні, що вимагали помсти, зірвали зрадницький капітулянтський план миру староєвропейської трійки»[61]. Після Битви за Київ українці здобули другу системну військово-політичну перемогу над Росією, оскільки всупереч тиску Кремля Захід відмовився від примушування України до підписання невигідних для неї угод з агресором[62].
У листопаді 2022 року Україну таємно відвідав відомий англійський андеґраундний художник Бенксі. Він побував у Києві, Бородянці, Гостомелі, Горенці та Ірпені. На стіні пошкодженого внаслідок російських обстрілів будинку на Северинівській вулиці, 158, Бенксі намалював гімнастку у шийному бандажі і зі стрічкою в руках, яка балансує над отвором від снаряда[63][64][65][66][67][68][69][70][71][72][73].
На тлі розмов про подальшу долю робіт Бенксі після викрадення його графіті у Горенці[74] в Ірпені митцю надали звання почесного громадянина міста. За словами мера Маркушина, художник своїми творами привернув увагу «світової спільноти до масштабів руйнувань Ірпеня» й увіковічнив «своєю творчістю історію боротьби Ірпеня й ідею його відродження»[75].
18 квітня 2023 розпочався демонтаж пошкоджених багатоповерхівок на Северинівській вулиці, зокрема і будинку № 158 із графіті Бенксі[76]. Сам стінопис збережено. Демонтажні роботи тривали близько двох тижнів. 12 травня шматок стіни із графіті, стягнутий металевою конструкцією, загальною вагою 7,5 тони перевезли на нову локацію, на Северинівську вулицю, 136. Висловлюють ідеї про створення в Ірпені Площі сучасного мистецтва, на якій твір Бенксі має займати центральне місце. Голова комітету архітектури та урбаністики наголосила про важливість збереження фрагмента інсталяції, що є не тільки художнім твором, а й витвором, який «розставляє багато соціальних та політичних акцентів»[77][78][79].
Зруйновані будинки на Гостомельському шосе стали декорацією для зйомок кліпу на пісню «Стефанія» гурту «Kalush Orchestra», з якою Україна 2022 року здобула перемогу на Євробаченні.
-
Окопи лінії оборони на Гостомельському шосе
-
Наслідки російських обстрілів
-
Автомобіль із донецькими номерами після обстрілу росіянами
-
Фрагмент обваленого даху
-
Замінований торговельний заклад
-
Гостомельське шосе, 12
-
Власникам квартир немає куди повертатися
-
Северинівська, 158, із графіті Бенксі,
знесений 12 травня 2023 -
Манекен у зруйнованій крамниці
-
Квартал знищених приватних будинків
- ↑ а б в г Олег Гречух (9 червня 2022). Що чекає на один з найвідоміших зруйнованих будинків Ірпеня. Тексти.org.ua. Процитовано 16 червня 2022.
- ↑ а б в Олег Гречух (7 квітня 2022). Як відбудувати зруйновані окупантами міста на Київщині. Багато фото понівеченого Ірпеня. Тексти.org.ua. Процитовано 16 червня 2022.
- ↑ Російські окупанти ракетами обстріляли Ірпінь: подробиці. TCH. 2 березня 2022. Архів оригіналу за 6 березень 2022. Процитовано 6 березня 2022.
- ↑ Ворог обстріляв Ірпінь: в житловий будинок потрапило дві ракети. 44.ua. 2 березня 2022. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 16 червня 2022.
- ↑ Окупанти розбомбили багатоповерхівку в Ірпені. Українська правда. 2 березня 2022. Процитовано 16 червня 2022.
- ↑ Avec Patrick Masbourian (3 березня 2022). Témoignage d'Olga Shurova, une Ukrainienne réfugiée dans son pays. Radio Canada OHDIO. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 16 червня 2022.
- ↑ Орлова, Віолетта (2 березня 2022). Знищено російський літак Су-25, який бомбив Ірпінь (фото). Unian. Архів оригіналу за 5 березень 2022. Процитовано 6 березня 2022.
- ↑ Збито російський Су-25, який бомбив Ірпінь. mil.in.ua. 2 березня 2022. Архів оригіналу за 6 березень 2022. Процитовано 6 березня 2022.
- ↑ Безп'ятчук Ж. (8 червня 2022). Місяць російського терору в тихому кварталі Ірпеня. Розслідування ВВС. BBC. Архів оригіналу за 8 червня 2022. Процитовано 8 червня 2022.
- ↑ В Ірпені затвердили перший перелік будинків, які підлягають демонтажу. ITV. 12.08.202. Архів оригіналу за 12.08.2022. Процитовано 01.09.2022.
- ↑ а б Ірпінь відвідали Прем‘єр-міністри Албанії та Чорногорії (відео). ITV. 16 червня 2022. Процитовано 16 червня 2022.
- ↑ В Ірпені зносять перший зруйнований будинок. ITV. 29.09.2022. Процитовано 01.10.2022.
- ↑ а б в Олександр Маркушин пояснив, чому Ірпеню потрібні візити іноземних делегацій. ITV. 8 травня 2022. Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 16 червня 2022.
- ↑ Генсек ООН Антоніу Гутерреш відвідав Ірпінь, Бучу й Бородянку (фото, відео). ITV. 29 квітня 2022. Архів оригіналу за 29 квітня 2022. Процитовано 29 квітня 2022.
- ↑ Юлія Соколова (5 травня 2022). Відновлення Ірпеня після обстрілів РФ: до міста приїхали близько 120 архітекторів. Факти ICTV. Архів оригіналу за 6 травня 2022. Процитовано 18 червня 2022.
- ↑ Олександр Маркушин обговорив із главою Бундестагу можливість допомоги Німеччини у відбудові Ірпеня (фото). ITV. https://itvua.tv/news/oleksandr-markushyn-obhovoryv-iz-hlavoiu-bundestanhu-mozhlyvist-dopomohy-frn-u-vidbudovi-irpenia-foto/. Архів оригіналу за 8 травня 2022. Процитовано 18 червня 2022.
- ↑ Orla Guerin (1 квітня 2022). Battle for Irpin: Russian forces pushed out of Kyiv suburb. BBC. Процитовано 16 червня 2022.
- ↑ Canadian PM Justin Trudeau visits Irpin in Ukraine, says mayor. Reuter. 8 травня 2022. Архів оригіналу за 8 травня 2022. Процитовано 16 червня 2022.
- ↑ Premier Kanady Justin Trudeau odwiedza Irpin na Ukrainie. PolMsg Fakty. 8 травня 2022. Процитовано 16 червня 2022.
- ↑ Канадський прем’єр Джастін Трюдо в Ірпені. ITV. 8 травня 2022. Архів оригіналу за 8 травня 2022. Процитовано 18 червня 2022.
- ↑ Justin Trudeau (9 травня 2022). In Irpin yesterday, we saw firsthand the brutality of Putin's illegal war. Twitter. Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 18 червня 2022.
- ↑ Pääministeri Marin vieraili Butshassa ja Irpinissä. Suomenmaa. 26.05.2022. Процитовано 12.07.2022.
- ↑ Ucraina, Sanna Marin in visita a Irpin. Rai. 26.05.2022. Процитовано 12.07.2022.
- ↑ Глава фінського уряду оглянула наслідки руйнувань, які вчинили на Київщині російські окупанти. ТСН. 26.05.2022. Процитовано 12.07.2022.
- ↑ Мая Санду (27 червня 2022). Visited the towns of Borodyanka, Bucha and Irpin. Twitter. Процитовано 28 червня 2022.
- ↑ В.Карлащук, А.Потапенко (1 липня 2022). Колишній генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен приїхав в Ірпінь. Суспільне. Процитовано 3 липня 2022.
- ↑ В.Хмельницька (1 липня 2022). "Україна має негайно отримати гарантії на самооборону": ексгенсек НАТО був вражений звірствами рашистів в Ірпені. ТСН. Процитовано 3 липня 2022.
- ↑ Не дати Україні ПДЧ у 2008 році було помилкою НАТО — ексгенсек Расмуссен. NV. 1 липня 2022. Процитовано 3 липня 2022.
- ↑ Прем'єр-міністр Австралії Ентоні Албаніз відвідав міста Київщини, де побували російські окупанти. Espreso.tv. 3 липня 2022. Процитовано 3 липня 2022.
- ↑ Cormac McQuinn (6 липня 2022). Taoiseach holds talks with Zelenskiy in Kyiv after visiting mass grave in Bucha. The Irish Times. Процитовано 6 липня 2022.
- ↑ О.Галух (6 липня 2022). Прем‘єр-міністра Ірландії вразило побачене у передмісті Києва. Вечірній Київ. Процитовано 6 липня 2022.
- ↑ Premier Rutte bezoekt Kyiv: 'Belangrijk om zelf te zien'. NOS (Нідерланди). 11.07.2022. Процитовано 11.07.2022.
- ↑ Ірпінь відвідав Держсекретар США Ентоні Блінкен (фото). ITV. 08.09.2022. Процитовано 09.09.2022.
- ↑ Держсекретар США Ентоні Блінкен відвідав Ірпінь. Еспресо. 08.09.2022. Процитовано 08.09.2022.
- ↑ США продовжать підтримку президента Зеленського та українського народу. Voice of America. 23.07.2022. Процитовано 23.07.2022.
- ↑ Gitanas Nausėda (28.07.2022). Visited Irpin, Ukrainian city hit by heavy Russian shellings and left in ruins. Twitter. Процитовано 29.07.2022.
- ↑ Ірпінь відвідав міністр оборони Польщі. Ірпінський вісник. 13.07.2022. Процитовано 14.07.2022.
- ↑ Jan Lipavský (20.07.2022). Je těžké vidět na vlastní oči ukrajinská města jako Hostomel a Irpiň takto zničená. Twitter. Архів оригіналу за 20.07.2022. Процитовано 20.07.2022.
- ↑ Міністри закордонних справ Чехії та Австрії відвідали Ірпінь та Гостомель. Суспільне. 20.07.2022. Процитовано 20.07.2022.
- ↑ Faeser und Heil besuchen zerstörte Stadt Irpin in der Ukraine. Finanzen.net. 25.07.2022. Архів оригіналу за 25 липня 2022. Процитовано 25.07.2022.
- ↑ Joko Widodo (29 червня 2022). Квартири Липок у зруйнованому війною українському місті Ірпінь (Di belakang saya ini adalah Apartemen Lipky di kota Irpin, Ukraina yang hancur akibat perang). Twitter. Архів оригіналу за 29 червня 2022. Процитовано 29 червня 2022.
- ↑ Лідер Гватемали відвідав Київщину. Суспільне. 25.07.2022. Процитовано 25.07.2022.
- ↑ Ben Stiller in Ukraine for World Refugee Day. UNHCR , witter. 20 червня 2022. Процитовано 20 червня 2022.
- ↑ В Ірпінь приїхав Бен Стіллер. ITV. 20 червня 2022. Процитовано 20 червня 2022.
- ↑ В Ірпінь приїхали музиканти легендарного ірландського рок-гурту «U2». ITV. 8 травня 2022. Процитовано 18 червня 2022.
- ↑ Київщину підтримує весь світ. сайт КМДА. 8 травня 2022. Процитовано 18 червня 2022.
- ↑ Angus Roxburgh (21 липня 2014). Let Putin save face. The Guardian. Архів оригіналу за 21 липня 2014. Процитовано 28 червня 2022.
- ↑ Вікторія Бега (13 травня 2022). Макрон пропонував поступитися суверенітетом України, щоб зберегти обличчя путіну. Громадське радіо. Процитовано 28 червня 2022.
- ↑ Сергій Солодкий (19 травня 2022). Рятівники Путіна: що не так зі спробами Заходу "зберегти обличчя" агресора. Європейська правда. Процитовано 28 червня 2022.
- ↑ Вікторія Бега (16 червня 2022). У кремлі відреагували на візит Макрона, Драгі та Шольца до Зеленського. Громадське радіо. Процитовано 28 червня 2022.
- ↑ Андрій Піонтковський (12 червня 2022). Путинские лакеи Макрон, Шольц и Драги едут в Киев с предложением сделки. Twitter. Архів оригіналу за 12 червня 2022. Процитовано 28 червня 2022.
- ↑ Макрон, Шольц, Драгі та Йоганніс прибули до Ірпеня. Радіо Свобода. 16 червня 2022. Процитовано 16 червня 2022.
- ↑ Ουκρανία: Άφωνοι Μακρόν, Σολτς και Ντράγκι στα χαλάσματα του Κιέβου. Parapolitika (Греція). 16 червня 2022. Процитовано 18 червня 2022.
- ↑ Макрон під час візиту в Ірпінь: Ми приїхали сюди, аби показати своє захоплення мужністю українського народу. Espreso.tv. 16 червня 2022. Процитовано 16 червня 2022.
- ↑ Якими були емоції Шольца, Макрона та Драгі в Ірпені: показові фото. Главком. 16 червня 2022. Процитовано 18 червня 2022.
- ↑ Andrzej Duda (16 червня 2022). Wizyta Prezydentów E.Macrona i K.lohannisa oraz Kanclerza O.Scholza i Premiera M.Draghi w Irpieniu bardzo ważna. Twitter. Архів оригіналу за 18 червня 2022. Процитовано 18 червня 2022.
- ↑ Was bedeutet Ihr Besuch für Waffenlieferungen?. Bild. 16 червня 2022. Процитовано 16 червня 2022.
{{cite news}}
:|first=
з пропущеним|last=
(довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Klaus Iohannis (16 червня 2022). The unimaginable human tragedy and horrible destructions in Irpin. Twitter. Процитовано 16 червня 2022.
- ↑ Emmanuel Macron (16 червня 2022). Ірпінь в Україні. Ми бачили спустошене місто і сліди варварства. Twitter. Архів оригіналу за 18 червня 2022. Процитовано 18 червня 2022.
- ↑ Андрій Піонтковський (16 червня 2022). Планируемую Кремлем капитуляцию украинская дипломатия превратила в триумф европейской солидарности со сражающейся Украиной. Twitter. Архів оригіналу за 16 червня 2022. Процитовано 28 червня 2022.
- ↑ Андрій Піонтковський (16 червня 2022). Мученики Ирпеня внесли свой огромный вклад в Победу Украины. Twitter. Архів оригіналу за 28 червня 2022. Процитовано 28 червня 2022.
- ↑ Андрій Піонтковський (16 червня 2022). Украина одержала вторую после Битвы за Киев системную военно-политическую победу над Россией. Twitter. Архів оригіналу за 17 червня 2022. Процитовано 28 червня 2022.
- ↑ Banksy in Ukraine: seven new works appear in war-torn sites. The Art Newspaper. 14 листопада 2022. Архів оригіналу за 14 листопада 2022.
- ↑ Маршрут роботами Бенксі в Києві та області (адреси). Хмарочос. 16 листопада 2022. Архів оригіналу за 16 листопада 2022. Процитовано 16 листопада 2022.
- ↑ Бенксі показав графіті в Бородянці на Київщині. BBC. 12 листопада 2022. Процитовано 18 листопада 2022.
- ↑ Banksy (17 листопада 2022). Графіті в Горенці, Гостомелі, Ірпені, Бородянці, Києві. Instagram. Процитовано 17 листопада 2022.
- ↑ 7 графіті Бенксі у Бородянці, Гостомелі та Ірпені. Вікенд. 15 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022.
- ↑ A new Bansky in Independence Square, Kyiv?. Banksy archive (instagram). 6 листопада 2022. Процитовано 12 листопада 2022.
- ↑ На руїнах в Бородянці помітили малюнок, схожий на графіті Бенксі. УП. Життя. 10 листопада 2022. Архів оригіналу за 10 листопада 2022.
- ↑ У Бородянці на руїнах помітили малюнок, схожий на графіті Бенксі. Хмарочос. 11 листопада 2022. Архів оригіналу за 11 листопада 2022. Процитовано 12 листопада 2022.
- ↑ Бенксі таємно приїхав до України. ELLE.UA. 12 листопада 2022. Процитовано 12 листопада 2022.
- ↑ Художник Бенксі створив графіті у Бородянці. Vogue Ukraine. 12 листопада 2022. Архів оригіналу за 12 листопада 2022. Процитовано 12 листопада 2022.
- ↑ Знаменитий Бенксі підтвердив створення семи графіті в Україні. Фокус. 15 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022.
- ↑ Залишити як є чи передати до музею: що робити з творами Бенксі на Київщині?. Музеї України. 27 листопада 2022. Архів оригіналу за 27 листопада 2022. Процитовано 10 грудня 2022.
- ↑ Banksy став почесним громадянином Ірпеня. УНІАН. 9 грудня 2022. Архів оригіналу за 9 грудня 2022. Процитовано 10 грудня 2022.
- ↑ В Ірпені демонтують будинок з графіті Бенксі. Київщина 24. 13 квітня 2023. Процитовано 14 квітня 2023.
- ↑ Як в Ірпені зберігають графіті всесвітньовідомого художника Бенксі. Інформаційне агентство ITV. 4 травня 2023. Процитовано 14 травня 2023.
- ↑ В Ірпені демонтували та перевезли на нову локацію графіті Бенксі. Укрінформ. 13 травня 2023. Процитовано 14 травня 2023.
- ↑ Графіті Бенксі демонтували в Ірпені разом із частиною стіни. The village. 13 травня 2023. Процитовано 14 травня 2023.