Ісландія (гаряча точка)
Ісландська гаряча точка — гаряча точка, яка частково відповідальна за високу вулканічну активність, що сформувала острів Ісландія.
Ісландія є одним з найбільш активних вулканічних регіонів світу, де виверження відбуваються в середньому раз на три роки (в 20-му сторіччі в Ісландії та поряд з нею було 39 вивержень). Ісландські виверження забезпечили близько третини всього світового витоку базальтової лави у записаній історії. Деякі значні виверження: Елдґ'я (ісл. Eldgjá, тріщини в вулканічній системі вулкана Катла) в 934 році (найбільше в світі базальтове виверження, щодо якого є письмові свідчення), Лакі в 1783 році (друге за масштабом базальтове виверження, щодо якого є письмові свідчення) та декілька вивержень під льодовиковими шапками, які спричинили руйнівні єкуллойпи (ісл. Jökulhlaup), найбільш недавно в 2010 році після виверження Ейяф'ятлайокютль.
Розташування Ісландії просто на Серединно-Атлантичному Хребті, де розсуваються Євразійська та Північноамериканська плита, частково відповідальне за таку інтенсивну вулканічну активність, але для пояснення, чому Ісландія є досить великим островом, а решта хребта складається переважно з підводних гір, потрібна додаткова причина.
Вважається, що Ісландська гаряча точка це не лише регіон, який має вищу температуру, ніж навколишня мантія, але і має вищу концентрацію води. Наявність води в магмі знижує точку плавлення, і це також може відігравати роль у збільшенні вулканізму в Ісландії.
Триває дискусія, чи створена ця гаряча точка глибоким плюмом або має походження на значно меншій глибині.[1]
Деякі геологи піддали сумніву, чи має Ісландська гаряча точка таке саме походження, що й інші, наприклад Гавайська. Гавайський острівний ланцюг та Імперські підводні гори демонструють ясний вулканічний слід у часі, спричинений рухом Тихоокеанської плити над Гавайською гарячою точкою, в Ісландії такого сліду не знайдено.
Вважається, що лінія від вулкана Грімсвотн до острова Суртсей показує рух Євразійської плити, а лінія від вулкана Грімсвотн до вулканічного поясу Стнейфельнес показує рух Північноамериканської плити.[2]
Вважається, що під Ісландією є плюм, поверхневим виявленням якого є гаряча точка. Це збільшує вже наявний вулканізм від розходження плит, як в центрі острову, так і на хребті Рейк'янес на південний захід від основної вулканічної зони Ісландії. Вважається, що плюм є досить вузьким, можливо близько 100 км в діаметрі, та заглиблюється на 400—650 км під поверхню Землі, можливо навіть до межі між мантією та ядром.
Дослідження вказують на те, що гаряча точка лише на 50—100 К гарячіша за своє оточення, що може бути недостатньо для забезпечення плавучого плюму.
Також було зроблено припущення, що відсутність сліду руху плюму в часі спричинена тим, що він довгий час розташовувався під товстим Гренландським кратоном.
- Географія Ісландії
- Льодовики Ісландії
- Єкуллойп — проривний потоп льодовикової води
- Ісландський плюм
- Озера Ісландії
- Перелік островів Ісландії
- Вулкани Ісландії
- Тектоніка плит
- Річки Ісландії
- Вулканізм в Ісландії
- Водоспади Ісландії
- ↑ Foulger, Gillian R. (8 лютого 2005). Iceland & the North Atlantic Igneous Province. Архів оригіналу за 11 березня 2015. Процитовано 22 березня 2008.
- ↑ W. Jason Morgan and Jason Phipps Morgan. Plate velocities in hotspot reference frame: electronic supplement (PDF). с. 111. Архів оригіналу (PDF) за 13 лютого 2021. Процитовано 23 квітня 2010.
- Allen, R. M.; Nolet, G.; Morgan, W. J. та ін. (1999). The thin hot plume beneath Iceland. Geophysical Journal International. 137 (1): 51—63. Bibcode:1999GeoJI.137...51A. doi:10.1046/j.1365-246x.1999.00753.x.
{{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у:|last4=(довідка)Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - Foulger, G. R.; Anderson, D. L. (2005). A cool model for the Iceland hotspot. Journal of Volcanology and Geothermal Research. 141 (1–2): 1—22. Bibcode:2005JVGR..141....1F. doi:10.1016/j.jvolgeores.2004.10.007.
- Nichols, A. R. L.; Carroll, M. R.; Höskuldsson, Á. (2002). Is the Iceland hot spot also wet? Evidence from the water contents of undegassed submarine and subglacial pillow basalts. Earth and Planetary Science Letters. 202 (1): 77—87. Bibcode:2002E&PSL.202...77N. doi:10.1016/S0012-821X(02)00758-6.
- Origin of the Iceland hotspot and the North Atlantic Igneous Province [Архівовано 5 грудня 2014 у Wayback Machine.]
