Історичний район Святого Миколая
Історичний район Святого Миколая США | |
|---|---|
 | |
| Населений пункт | Мангеттен |
| Загальні відомості | |
| Координати | 40°49′05″ пн. ш. 73°56′37″ зх. д. / 40.8181° пн. ш. 73.9436° зх. д. |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑8398124 ·R (Мангеттен) |
| Мапа | |
 | |
 Історичний район Святого Миколая у Вікісховищі | |
Історичний район Святого Миколая (англ. St. Nicholas Historic District) — відомий у розмовній мові як «Страйверс Роу»[1], — це історичний район, розташований по обидва боки заходу 138-ї та заходу 139-ї вулиць між бульваром Адама Клейтона Пауелл-молодшого (Сьома авеню) та бульваром Фредеріка Дугласа (Восьма авеню), в районі Гарлем Верхнього Мангеттена, Нью-Йорк. Як національний, так і історичний район Нью-Йорка, складається з рядових будинків і пов’язаних із ними будівель, спроектованих трьома архітектурними фірмами та побудованих у 1891–1893 роках забудовником Девідом Х. Кінгом-молодшим. Вони спільно визнані перлинами Нью-Йорка архітектури[2] і «видатний приклад міського дизайну кінця 19-го століття»:[1]
Є три групи будівель:
- будівлі з червоної цегли та коричневого каменю на південній (з парним номером) стороні заходу 138-ї вулиці та на бульварі Адама Клейтона Пауелл-молодшого 2350–2354 були спроектовані Джеймсом Брауном Лордом у стилі георгіанського Відродження;
- будівлі з жовтої цегли та білого вапняку з теракотовою обробкою на північній (непарній) стороні 138-ї та на південній (парній) стороні 139-ї вулиці та на бульварі Адама Клейтона Пауелл-молодшого 2360–2378 були спроектовані в Стиль колоніального відродження Брюса Прайса та Кларенса С. Люса;
- будівлі з темної цегли, коричневого каменю та теракотові будівлі на північній (непарній) стороні 139-ї вулиці та на бульварі Адама Клейтона Пауелл-молодшого, 2380, були спроектовані в стилі італійського Відродження Стенфордом Уайтом з фірми McKim, Mead & White.[3][1][4]
Район був визначений Комісією зі збереження визначних пам'яток Нью-Йорка в 1967 році,[1] а в 1975 році був внесений до Національний реєстр історичних місць США.[5] Назва району відображає сусідній парк Святого Миколая[6].
Девід Х. Кінг-молодший, розробник того, що згодом назвали «Страйверс Роу», раніше був відповідальним за будівництво 1870 Equitable Building,[6] 1889 New York Times Building, Медісон Сквер Гарден, проект для Стенфорд Уайт, та фундамент для Статуї Свободи.[3] Таунхауси в його новому проекті, які спочатку називалися «Королівські модельні будинки», були призначені для білих представників вищого середнього класу[7] та мали сучасні зручності, темну дерев’яну обробку та краєвиди на Сіті-Коледж. Ідея Кінга полягала в тому, що проект буде «у такому великому масштабі та з такими достатніми ресурсами, щоб «Створити нейборгуд» незалежно від навколишніх впливів».[1]
- ↑ а б в г д Шаблон:Cite nycland pp. 199–200.
- ↑ Our Malcolm. AMERICAN HERITAGE (англ.). Процитовано 16 січня 2024.
- ↑ а б Шаблон:Cite aia5 pp. 543–545.
- ↑ Lash, Stephen & Rosebrock, Ellen (March 1967). National Register of Historic Places Registration: St. Nicholas Historic District. New York State Office of Parks, Recreation and Historic Preservation. Архів оригіналу за 19 жовтня 2012. Процитовано 26 березня 2011. See also: Accompanying three photos. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 1 травня 2024. [Архівовано 2015-09-24 у Wayback Machine.]
- ↑ National Park Service (13 березня 2009). National Register Information System. National Register of Historic Places. National Park Service.
- ↑ а б "St. Nicholas Historic District Designation Report" New York City Landmarks Preservation Commission (March 16, 1967).
- ↑ Dolkart, Andrew S. and Sorin, Gretchen S. "Touring Historic Harlem" New York Landmarks Conservancy (1997).
|
Це незавершена стаття про Нью-Йорк. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |