Історія писемності
Традиційно виникнення писемності пов'язують з діяльністю богів і культурних героїв (Цан Цзє), однак у відповідних міфологіях писемність частіше за все виступає як одна з функцій більш ширшого спектру (красномовство, пам'ять, логіка, прозорливість в судочинстві, створення календаря:Тот, Набу). Домінування усної традиції, яка передувала виникненню писемності, відобразилась на відсутності подібного персонажу в грецькій міфології: навпроти, в образі Гомера, легендарного творця грецької мови, підкреслюється сліпота. Основна важкість в створенні хронології — це співіснування різних датувань (хронологій) одних і тих самих подій, особливо — для ранніх етапів історії. Так, довга хронологія відносить першу династію Єгипту до 5800 р. до н. е., а коротка — до 3200 р. до н. е. (маються на увазі наукові довгі хронології). Причому окремі автори — ще додають різнобою (див., наприклад датування Палети Нармера). Особливо проблемно зіставити ранні дати різних цивілізацій. Так, пріоритет в створенні писемності шумерів або єгиптян визначається тим, для кого буде використовуватись більш довга хронологія.
XXIV тис. до н.е.
Знайдені піктограми в середині Кам'яної могили
Повідомлялось про знахідки дуже ранніх піктограм в одній з культур Передньої Азії (регіон Сирії-Палестини).
У 1962 році під час археологічних розкопок неолітичного поселення Цзяху на річці Хуанхе знайдені написи на панцирях черепах, які нагадують зображення найдавніших китайських ієрогліфів.
Тертерійські написи (писемність культури Винча).
Окремі піктографічні написи з'являються і У Сиро-Палестинському регіоні (практично одночасно з Месопотамією)[1]
Табличка з Кіша — кам'яна табличка, яка відображає першу піктографічну стадію розвитку клинопису, а також те, що в Месопотамії все ще користуються піктографією, а не справжньою писемністю.
В Шумері — архаїчний етап розвитку клинопису, стадія піктографії, коли граматичні морфеми ще графічно не виражені. Тексти з археологічного шару Урук IVa. Порядок письмових знаків не завжди відповідає порядку читання. Господарські, юридичні, шкільні тексти.
Вік Палети Нармера, яка являє собою перехідний ступінь від малюнкового письма до ієрогліфічного.
Єгипетські ієрогліфи відразу в кінцевому вигляді.
Ієратичне письмо в Єгипті.
Індське письмо в північно-західному Індостані.
Перша справжня писемність в Шумері. Перший її етап — давньошумерський (2750—2315 рр. до н. е.), перша стадія клинописного письма.
Клинопис перетворився у впорядковане словесно-складове письмо[2], тобто досяг рівня початкового єгипетського письма.
Клинопис використовується для запису аккадської мови (ассирійська і вавилонська).
Шумерська мова використовується як мова вчених.
Сліди писемності в ольмекської цивілізації (Центральна Америка).
Виникає Критське письмо оригінального походження.
Кодекс Хаммурапі (Вавилон).
Хетти і лувійці використовують лувійську ієрогліфічну писеменість (дешифрована на поч. ХХ ст.).
Біблоське письмо (Фінікія).
Протосинайська писемність на Близькому Сході: 30 схожих на єгипетські ієрогліфи літер, на думку ряду семітологів, найдавніший алфавіт. Протоханаанейська писемність.
Китай: релігійні тексти на панцирах черепах.
Угаритський алфавіт (Північна Сирія): 30 літер клинописом.
Фінікійська писемність: 22 приголосні букви.
Саркофаг царя Ахірама в Біблі з фінікійською абеткою. Критське письмо остаточно виходить з використання.
Фінікійський алфавіт поширюється по Середземномор'ю та Азії.
Давньоєврейська, арамейська і південноарабська писемності.
Впровадження приголосних:
Малоазійські алфавіти (карійський, лідійський, лікійський, сидетський та ін.).
Етруська абетка виділяється з західного варіанту грецького алфавіту.
Демотичне письмо в Єгипті.
Латинська абетка виділяється з етруського.
Грецька писемність поширюється завдяки завоюванням Олександра Македонського.
Дві складові системи в Індії: кхароштхі, яка поширилась на Центральну Азію, і брахмі, яка породила цілу низку складових писемностей Південно-Східної Азії та Індонезії.
Розетський камінь: декрет Птолемея V, записаний єгипетськими ієрогліфами, демотичним письмом і грецькою.
Набатейська писемність (Петра).
Коптська писемність в Єгипті.
Винахід паперу в Китаї.
Поява рукописного варіанту (курсиву) в латинській мові.
Унціальне письмо латинського алфавіту.
Стели майя в Центральній Америці.
Рунічний варіант латинського алфавіту.
Согдійська, вірменська (див. Історія створення вірменської абетки), грузинська писемності.
Ефіопська складова абетка.
Перші написи на арабській мові.
Поява ісламу призводить до стандартизації в арабській писемності, яка поширюється тим часом на Близькому Сході та в Північній Африці.
Письмові джерела на давньотюркській мові.
Адаптація китайської писемності в Японії.
У Франції з'являється каролінговий мінускул.
Перська мова починає використовувати арабську писемність.
В Азії з арамейської писемності з'являється уйгурська.
Поява слов'янських писемностей — кирилиці і глаголиці.
Каролінгський мінускул трансформується у готичне письмо.
Турки запозичують арабську писемність.
Ацтекське письмо (Центральна Америка).
Відродження гуманістами каролінгського мінускула, трансформація останнього в гуманістичне письмо — сучасні «латинські літери».
Корейське алфавітне письмо хангиль.
За наказом Петра I створюється «гражданський шрифт» — сучасна кирилиця.
Адаптація латинської абетки до більшості мов світу. В деяких випадках латинський алфавіт частково або повністю витісняє колишні писемності (румунська мова, турецька мова, ряд мов колишнього СРСР, сербохорватська мова, курдська мова, індонезійська мова, суахілі). Невдала спроба латинізації писемності для мов СРСР (яналіф, 1928—1940), повторна латинізація після розпаду СРСР (1990-ті рр.).
- Брайчевський М. Ю. Походження слов'янської писемності / БрайчевськийМ.Ю. - К. : КМ “Academia”, 1998. - 150 с.
- ↑ 5 Федеральне агентство з освіти Російської Федерації Воронезький Державний університет. Архів оригіналу за 22 лютого 2019. Процитовано 2 березня 2016. [Архівовано 2019-02-22 у Wayback Machine.]
- ↑ КСЕ Виникнення писемності Від Міфу до Логосу Поділ праці і розвиток духовної культури. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 березня 2016.
- «Історія писемності» (англ. The Written Word) — науково-популярний фільм знятий у 2005 році.