Абугіда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Абугіда
Зображення
порівняння абугід, що утворилися на основі брахманського письма
Підтримується Вікіпроєктом WikiProject Writing systemsd
CMNS: Абугіда у Вікісховищі
Сторінка Книги Буття ефіопським письмом

Абуґі́да (лат. abugida; консонантно-складове, алфавітно-складове письмо) — різновид складової писемності, в якій склади з однаковою приголосною, але з різними голосними позначаються видозміненими формами одного базового знака (наприклад, ефіопське письмо) та/або додатковими знаками (алфавіти Індії). При цьому одна з голосних вважається базовою і склад з нею позначається вихідною графемою без будь-яких модифікацій.

Близько половини писемностей світу є абугідами, зокрема численні варіанти індійського письма.

Термін

[ред. | ред. код]

Слово «абугіда» походить від назви ефіопського письма мовою геез — አቡጊዳ — яке є назвою перших чотирьох знаків цього письма, відповідних первинному семітському порядку (A B G D). Ця назва аналогічна до інших назв писемностей — алфавіт (з назв грецьких літер), азбука (слов'янських), абетка, абецеда, абецадло (латинських), абджад (арабських). Термін був запропонований американським мовознавцем Пітером Т. Денієлсом.

Абугіда відрізняється як від власне складового письма (де знаки для складів з тою самою приголосною, але різною голосною, відрізняються між собою графічно), так і від консонантного (де голосні або зовсім не позначаються, або позначаються діакритиками за необхідністю, при цьому базовий знак читається як приголосна, а не склад) та консонантно-вокалічного (де і для голосних, і для приголосних є окремі знаки).

В абугідах є основна форма знаку, що позначає, як правило, склад з певною голосною, яка вважається базовою. Інші голосні позначаються діакритиками згори (Деванагарі के /keː/) або знизу (कु /ku/), додатковими знаками ліворуч (कि /ki/), праворуч (को /kο ː/) або обабіч (там. கௌ /kau/) від базового знака.

У багатьох абугідах існує особливий діакритичний знак, який позначає приголосний без голосного. Цей знак відомий за санскритською назвою «вірама» (галант мовою гінді) і в деванагарі ставиться під літерою: क् /k/. Водночас більшість сполучень приголосних в індійських письменностях позначаються зазвичай не за допомогою вірами, а за допомогою спеціальних лігатур, кількість яких може доходити до декількох сотень.

В інших абугідах поняття базового знаку як такого відсутнє, а голосні позначаються вибором положення знаку навколо своєї осі. Наприклад, в канадському складовому письмі (мова інуктитут) : ᐱ pi,pu,pa;ti,tu,ta.

У письмі Ронг, що використовується для тибето-бірманської мови лепча, одним знаком за допомогою діакритик можна позначати навіть закриті склади типу CVC. Наприклад, склад [sok] буде писатися приблизно як s̥̽, де кружечок знизу позначає голосний /o/, а хрестик зверху — кінцеве /k/. Кілька абугід в Індонезії також позначають кінцеві приголосні за допомогою діакритик, але зазвичай це поширюється лише на одну або дві носові приголосні, типу /ŋ/.

Список абугід

[ред. | ред. код]
Напис канадським складовим письмом (мова крі)

Справжні абугіди

[ред. | ред. код]

Писемності, близькі до абугід

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]