Ітяксов Петро Васильович

Ітяксов Петро Васильович
При народженні	Матула Петро Вацлавович
Народження	8 лютого 1922(1922-02-08) Пилюгіно, Q4092005?, Балтайський район
Смерть	10 травня 2004(2004-05-10) (82 роки)
	Новоросійськ, Краснодарський край, Росія
Країна	апатрид  СРСР  Росія
Жанр	пейзаж
Навчання	Ужгородське державне художньо-промислове училище (1950)
Діяльність	художник
Вчитель	Бокшай Йосип Йосипович і Ерделі Адальберт Михайлович
Член	Національна спілка художників України
Партія	КПРС
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

Петро Васильович Ітя́ксов (при народженні — Петро Вацлавович Матула; 8 лютого 1922, Пилюгіно — 10 травня 2004, Новоросійськ) — український радянський і російський художник; член Спілки радянських художників України.

Біографія

Народився 8 лютого 1922 року в селі Пилюгіному (нині Саратовська область, Росія) у багатодітній сім'ї колишнього військовополоненого першої світової війни чеха Вацлава Матули, який взяв шлюб з донькою саратовського купця Ітяксова та згодом поміняв ім'я на Василь та змінив прізвище на прізвище дружини. З дитинства почав малювати і першою його мистецькою школою стала ізостудія Палацу піонерів міста Енгельса. Перед німецько-радянською війною вступив до Саратовського художнього училища.

Під час війни розпочав службу у Чехословацькому піхотному батальйоні полковника Людвіга Свободи, що формувався в Бузулуці. Згодом був переведений до групи розвідників «Клим», яку закинули до глибокого німецького тилу — у протекторат Богемії та Моравії, для контролю переміщень німецьких військових частин. Нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня (6 листопада 1985).

Після війни працював учителем малювання в Станіславській області, згодом вступив на третій курс Ужгородського художньо-промислового училища, яке закінчив у 1950 році. Навчався, зокрема, в Адальберта Ерделі. Дипломна робота — картина «Комсомольська бригада» (олія, керівник Йосип Бокшай).

До 1964 року мешкав і працював в Ужгороді. Член КПРС з 1959 року. Протягом 1964—1967 років мешкав і працював в Черкасах; у 1967—1969 роках — у Львові (мешкав у будинку на вулиці Верещагіна, № 2, квартира № 6 б); у 1969—1974 роках — в Елісті; з 1974 року — у Новоросійську, де працював ілюстратором газет, декоратором театру. Помер у Новоросійську 10 травня 2004 року.

Творчість

Працював в галузі станкового (малював карпатські краєвиди та урбаністичні пейзажі) і монументального живопису (створював мозаїки, керамічні кахлі). Серед робіт:

живопис

• «Вечір над Ужем» (1952);
• «Зима в горах» (1955);
• «У Карпатах» (1957);
• «Водопій» (1957);
• «Вечір на Волзі» (1958);
• «Міський пейзаж» (1960);
• «На полонину» (1960);
• «Над Тисою» (1961);
• «Зима» (1963);
• «Черкаси» (1966);
• «Замовлення» (1969);
• «Станція у Карпатах» (1970);
• «По свіжому снігу» (1972);
• «З великої землі» (1974);

монотипії

• серія «Ленінськими місцями» (1969—1970),
• «Розбуджений степ» (1970);
• «Калмичка» (1975).

мозаїки

Мозаїка на залізничному вокзалі Елісти.

• стела «Декабристи» у селищі міського типу Кам'янці Воронезької області (1966, у співавторстві);
• стела «Чумаки» при в'їзді до Тернополя (1967);
• «50 років Радянської влади» у селищі Гусятині Тернопільської області (1968);
• на залізничному вокзалі в Елісти;
• в концертному залі «Літня естрада» та пансіонаті «Золоті піски» у місті Анапі Краснодарського краю.

Брав участь в обласних виставках з 1952 року, всеукраїнських — з 1957 року. Персональні виставки відбулися в Ужгороді у 1955 році, Елісті у 1972 році, Москві, Празі та Їглаві у 2002 році.

Окремі роботи зберігаються у Закарпатському художньому музеї.

Література

• Ітяксов Петро Васильович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 180.;
• Итяксов (Итаксов), Петр Васильевич // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Москва : «Искусство», 1983. — Т. 4, книга 1 (Елева—Кадышева). — С. 569. (рос.);
• Л. І. Біксей, В. К. Чумаченко. Ітяксов Петро Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. — Т. 11 : Зор — Как. — 710 с. — ISBN 978-966-02-6092-4.