Іґнацій Ледуховський

Іґнацій Ледуховський
Народився	13 січня 1789(1789-01-13)  Крупа, Річ Посполита
Помер	29 березня 1870(1870-03-29) (81 рік)  Климонтів, Сандомирський повіт, Свентокшиське воєводство, Республіка Польща
Поховання	Костел святого Йосифа (Климонтів)d
Країна	Російська імперія Річ Посполита
Діяльність	революціонер
Alma mater	Терезіанум
Учасник	Наполеонівські війни
Військове звання	генерал
Рід	Ледуховські
Батько	Антоній-Варфоломій Ледуховськийd
Діти	Антоній Август Ледуховськийd і Q113359258?
Нагороди	орден Почесного легіону
Медіафайли у Вікісховищі

Ігнацій Гілярій Ледуховський (пол. Ignacy Hilary Ledóchowski; 13 січня 1789 — 29 березня 1870) — польський шляхтич, військовик, бригадний генерал, граф.

Біографія

Народився 13 січня 1789 в селі Крупа під Луцьком. Представник польського шлятетського роду Ледуховських українського походження, гербу «Шалава». Другий син королівського придворного Антонія Бартоломея Ледуховського (1755–1835) і Юліанни Островської. У 1794 році після придушення повстання Костюшка Ігнацій разом з батьками переїхав з Волині на Сандомирщину, де родина поселилася в місті Оссоліні.

Навчався в Терезіанській академії у Відні та Академії інженерних наук (спеціалізація — артилерія). З 1808 року в ранзі поручника служив у піхотному полку австрійської армії. У 1809 році брав участь у Війні п'ятої коаліції проти наполеонівської Франції. У битві біля Регенсбурга потрапив у полон до французів. Після обміну полонених служив у 4-му гусарському полку, потім пішов у відставку.

У 1810 році Ігнацій Ледуховський вступив до армії Варшавського Великого герцогства в ранзі лейтенанта, служив у кінній артилерії. У вересні 1811 року став інженером військового гарнізону Гданська. Перед кампанією 1812 року повернувся на службу в артилерію. Під час російської кампанії Наполеона служив у ранзі капітана в X-у корпусі маршала Макдональда. Під час відступу французької армії з Росії 3 січня 1813 року був важко поранений у ногу, яку згодом ампутували. У червні 1813 року під час оборони Гданська нагороджений Хрестом Почесного легіону. У Кенігсберзі потрапив у полон до росіян.

Після звільнення з полону, незважаючи на інвалідність, у 1815 році прийнятий до складу армії Королівства Польського. У 1819 році отримав у володіння від свого батька маєток Оссолінських. У 1827 році у званні полковника призначений командувачем варшавського королівського арсеналу.

У 1830 році Ігнацій Ледуховський взяв участь у Листопадовому повстанні в Царстві Польському проти російського панування. У листопаді наказав відкрити для повсталих городян королівський арсенал у Варшаві, потім був призначений бригадним генералом і командувачем гарнізону в фортеці Модлин. Двічі (у березні та вересні) відхилив ультиматуми російського командування про здачу фортеці. 9 жовтня 1831 року після перетину прусського кордону великими загонами повстанців Ледуховський здав фортецю Модлин російській армії.

Після придушення повстання бригадний генерал Ігнацій Ледуховський залишився в Королівстві Польському і проживав в Оссоліні. Відмовився від пенсії. У 1833 році після смерті своєї дружини продав маєток Оссолінських і оселився у Варшаві. У 1836 році був присутній на коронації австрійського імператора Фердинанда I на престол Чехії. З 1839 року разом з дітьми протягом декількох років проживав у Мюнхені, потім у Санкт-Петербурзі. У 1845 році отримав графський титул^[який?]. У 1855 році оселився в монастирі домініканців у Клімонтуві, де пізніше помер і був похований.

Джерела

• Klimontów miasto prywatne rodu Ossolińskich, Eugeniusz Niebelski, Klimontów 1993.
• Polski Słownik Biograficzny, Władysław Serczyk, t. 16, Wrocław — Warszawa — Kraków 1971