Абель Рудольф Іванович
Абель Рудольф Іванович | |
---|---|
![]() | |
Ім'я при народженні | англ. William August Fisher ![]() |
Псевдо | Andrew Kayotis, Emil Robert Goldfus, Martin Collins, Robert Callan, MARK, ALEГ і ARACH ![]() |
Народився | 11 липня 1903[1][2] ![]() Ньюкасл-апон-Тайн, Нортамберленд, Англія, Сполучене Королівство[3] ![]() |
Помер | 15 листопада 1971[1][2] (68 років) ![]() Москва, СРСР[4] ![]() ·рак легень ![]() |
Поховання | Нове Донське кладовище ![]() |
Країна | ![]() ![]() ![]() ![]() |
Діяльність | шпигун, агент, військовослужбовець, офіцер, радіотехнік ![]() |
Галузь | спецслужба[d][5] і радіоелектроніка[5] ![]() |
Alma mater | Whitley Bay High Schoold ![]() |
Знання мов | англійська і російська[5] ![]() |
Учасник | німецько-радянська війна ![]() |
Військове звання | полковник ![]() |
Батько | Henry Fisherd ![]() |
Нагороди | |
Рудольф Іванович Абель, він же Мартін Колінз, він же Марк, він же Еміль Ґолдфус[6] (справжнє ім'я Вільям Генріхович Фішер; 11 липня 1903, Ньюкасл, Велика Британія — 15 листопада 1971, Москва, РРФСР) — радянський розвідник, співробітник IV управління НКВС, пізніше полковник КДБ. З 1948 року працював в США, в 1957 році був заарештований. 10 лютого 1962 був обміняний на збитого над СРСР пілота американського розвідувального літака U-2 Ф. Г. Пауерса та американського студента-економіста Фредеріка Прайора.
Син російських німців, політемігрантів. Батько був активістом партії більшовиків, був знайомий з Леніним, виконував різноманітні партійні завдання за кордоном. Після більшовицького жовтневого перевороту повернувся до РРФСР.
Молодий Вільям Фішер мав чималий талант маляра; розпочав свою кар'єру в органах держбезпеки СРСР в 1927 році. Працював у Комінтерні, перекладачем в органах радянської розвідки і контррозвідки. Під час другої світової війни як радист і знавець німецької мови брав участь у «радіоіграх» проти німецького абверу.
Після війни був нелегально засланий до США, де під прикриттям біографії-легенди «єврейського біженця з Литви» та під фальшивим прізвищем «Ґолдфус» відкрив у Нью-Йорку фотоательє, яке слугувало ланкою зв'язку у радянській шпигунській мережі в США.

У 1957 році заарештований у США та засуджений американським судом до 30 років каторги. Згідно з офіційною радянською версією, Абеля-Фішера видав молодий співробітник радянської резидентури в США радист Рейно Хейханен. Після свого арешту Абель-Фішер начебто не пішов на співробітництво зі слідством («не зрадив СРСР» та «не пішов на перевербовку») — не назвав своє справжнє ім'я та громадянство та не видав американським слідчим жодного з інших радянських агентів. У 1962 році Абель-Фішер був переданий СРСР у результаті обміну на американського пілота Ф. Пауерса, розвідувальний літак якого 1 травня 1960 року було збито у радянському повітряному просторі[7].
Після повернення до СРСР далі працював в апараті КДБ, до оперативної роботи його більше не допускали. Також і відкрито на публіці він ніколи не з'являвся. Лише одного разу зробив коротку передмову в радянському шпигунсько-патріотичному трилері «Мертвий сезон». У 1990 була видана поштова марка з його портретом і фальшивим «ім'ям». Справжнє ім'я за радянської доби так і не було розсекречено та оприлюднено. Фішеру-Абелю також не було підвищене його військове звання до генерал-майора.
Помер від раку легенів (багато курив).
У 1968 році в СРСР на кіностудії "Ленфільм" було знято двосерійний художній фильм «Мертвий сезон», присвячений діяльності Рудольфа Абеля (у головній ролі Донатас Баніоніс).
Історію ув'язнення та обміну Абеля на Пауерса та Прайора показано в фільмі Стівена Спілберга «Міст шпигунів» (2015).
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ http://www.britannica.com/EBchecked/topic/1030/Rudolf-Abel
- ↑ http://www.britannica.com/biography/Rudolf-Abel
- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Інтерв'ю начальника нелегальної розвідки КДБ генерал-майора Юрія Дроздова. Архів оригіналу за 31 грудня 2013. Процитовано 30 грудня 2013.
- ↑ Малая энциклопедия персоналий:2000 великих людей. — М.: ООО «Издательство АСТ»; Харьков: «Торсинг», 2001. — 656 с.: ил.
- Абель, Рудольф Іванович [Архівовано 3 травня 2022 у Wayback Machine.] // Велика українська енциклопедія : у 30 т. / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — 2016. — Т. 1 : А — Акц. — 592 с. — ISBN 978-617-7238-39-2.
- Документальний фільм: «Абель — Пауэрс. Сделка века». — реж. С.Пасєчний, сценарій С.Луковніков, М., 2004 (Dolby, HiFi, PAL) — 45 хвилин. [1] [Архівовано 20 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Художній фільм "Мертвий сезон" (1967 р.)
- Народились 11 липня
- Народились 1903
- Уродженці Ньюкасл-апон-Тайна
- Померли 15 листопада
- Померли 1971
- Померли в Москві
- Поховані на Донському кладовищі
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Почесні співробітники держбезпеки
- Люди на марках
- Радянські розвідники
- Німці Росії
- Німці Англії
- Розвідники-нелегали
- Росіяни Англії
- Британські емігранти до СРСР