Перейти до вмісту

Френсіс Гері Пауерс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Френсіс Гері Пауерс
англ. Francis Gary Powers
Капітан
Загальна інформація
Народження17 серпня 1929(1929-08-17)
Дженкінс, Летчер, Кентуккі, США
Смерть1 серпня 1977(1977-08-01) (47 років)
Енсіно, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
(авіакатастрофа)
ПохованняАрлінгтонський національний цвинтар[1]
ГромадянствоСША США
Alma MaterУніверситет Мілліганаd і Grundy Senior High Schoold
Військова служба
Роки служби19501970
ПриналежністьСША США
Вид ЗС ВПС США
Нагороди та відзнаки
Срібна Зірка (США)
Срібна Зірка (США)
Хрест льотних заслуг (США)
Хрест льотних заслуг (США)
Медаль «За службу національній обороні» (США)
Медаль «За службу національній обороні» (США)
Медаль військовополоненого (США)
Медаль військовополоненого (США)

Френсіс Гері Па́уерс[2] (англ. Francis Gary Powers; 17 серпня 1929, Дженкінс, Кентуккі, США — 1 серпня 1977, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США) — американський льотчик, що виконував розвідувальні завдання для ЦРУ[3].

Інцидент

[ред. | ред. код]

Пілотований Пауерсом висотний розвідувальний літак U-2 був збитий під час польоту під Свердловськом 1 травня 1960 року. Радянські винищувачі ППО МіГ-19 не змогли перехопити U-2 внаслідок недосяжності ними висоти 21-22 км, на якій летів Пауерс, тому радянські війська ППО застосували проти американського розвідника новітні ракети земля-повітря С-75. Всього по літаку Пауерса було випущено 14 ракет. Перша ракета своїм вибухом серйозно пошкодила літак Пауерса, друга влучила в радянський перехоплювач МіГ-19, яким керував старший лейтенант ВПС СРСР Сергій Сафронов. Сафронов загинув, і його посмертно нагородили Орденом Червоного Прапора. В наказі про нагородження не вказувались обставини загибелі ст. лейтенанта С. Сафронова. Вони були розсекречені тільки після розпаду СРСР.

Гері Пауерс (праворуч) та авіаконструктор Кларенс Джонсон на фоні Lockheed U-2

Пауерс вистрибнув з парашутом і врятувався, але при приземленні був затриманий.

Був засуджений радянським судом за шпигунство до 10 років позбавлення волі у в'язниці «Владимирський централ» (нині: СІЗО № 1 Владимира). 10 лютого 1962 року разом з американським студентом-економістом Фредеріком Прайором був обміняний на радянського шпигуна Рудольфа Абеля, спійманого в США.

Похований на Арглінтонському національному цвинтарі.

9 травня 2016 року в інтернет-виданні «Гордон» опубліковано інтерв'ю з учасником операції Миколою Фоміним з невідомими раніше подробицями затримання Пауерса[4].

«Радянські військові знали маршрут Пауерса, і його вели від самого кордону. Біля Свердловська U-2 вже чекали чотири дивізіони ракетних військ», — М. Фомін.

У мистецтві

[ред. | ред. код]

Історію ув'язнення та обміну Пауерса та Прайора на Абеля показано в фільмі Стівена Спілберга «Міст шпигунів» (2015).

У 1985 році про події того часу на кіностудії ім О.Довженка було зфільмовано художній фільм «Ми звинувачуємо» .

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б https://ancexplorer.army.mil/publicwmv/index.html#/arlington-national/
  2. В офіційних документах радянського суду його друге ім'я неточно передано як Гарі
  3. Francis Gary Powers: U-2 Spy Pilot Shot Down by the Soviets [Архівовано 31 серпня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
  4. Ексклюзив «Гордона» Справа Пауерса: Пенсіонер з Херсона, який брав участь в затриманні знаменитого льотчика-шпигуна, вперше поділився невідомими подробицями (рос.) // gordonua.com, 9 травня 2016

Література

[ред. | ред. код]