Август Матіас Гаґен
Август Матіас Гаґен | ||||
---|---|---|---|---|
ест. August Matthias Hagen | ||||
Портрет Гаґена, написаний його дочкою в 1870-х рр. | ||||
Народження | 23 лютого 1794 Венден, Російська імперія | |||
Смерть | 2 грудня 1878 (84 роки) | |||
Дерпт, Російська імперія | ||||
Країна | Російська імперія | |||
Жанр | живопис, графіка | |||
Навчання | Дерптський імператорський університетd | |||
Діяльність | художник-гравер, художник, фотограф, викладач університету | |||
Напрямок | пейзаж | |||
Роки творчості | 1855 — 1866 | |||
Покровитель | Карл Август Зенфф | |||
Працівник | Дерптський імператорський університетd | |||
Батько | Ernst Hagend | |||
У шлюбі з | Johanna Hagend | |||
Діти | Джулія Хаген-Шварц, Alexander Hagend, Gotton Berta Auguste Körberd, Carl Hagend, Hanna Kügelgend і Emilie Johanna Malwine Schwarzd | |||
Роботи в колекції | Ермітаж, Національна галерея Вірменії і Естонський художній музей | |||
| ||||
Август Матіас Гаґен у Вікісховищі | ||||
Август Матіас Гаґен (ест. August Matthias Hagen, нар. 23 лютого 1794 Венден, Російська імперія — пом. 2 грудня 1878, Дерпт, Російська імперія) — балтійсько-німецький хужожник та графік, який спеціалізувався в написанні пейзажів.
Народився в родині мельника. Батьки планували, щоб він став столяром, однак після відвідин школи він почав провляти свої художні таланти. В дитинстві він переніс хворобу, через яку майже втратив зір на одне око, що однак, не завадило йому в майбутній професії художника. В 1810 році за рекомендацією місцевого дворянина, Гаґен влаштовується в підмайстри до художника в Дерпті. Проте багато йому не вдалось вивчити, так як йому давали в основному ручну роботу, замість навчання. Наступного року він почав працювати в майстерні Карла Августа Зенффа, який його викладав малювання та гравіювання в місцевому університеті.[1]
1820 року за порадою Зенффа переїхав до Німеччини відточувати свою майстерність. В цей час він подорожував та відвідав багато міст, серед яких Любек, Берлін, Дрезден, Прага, Відень, а також Швейцарію та Італію, принагідно занотовуючи побачене в щоденник та малюючи ескізи.
Через чотири роки після одруження в Пассау, він повернувся в Дерпт, де почав працювати вчителем малювання у хлопчачій школі. Його найкращі роботи були зроблені саме в цей період. З 1829 по 1832 рік викладав малювання в дівочій школі. Опісля знову подорожував та малював пейзажі Естонії та Фінської затоки.[1]
1837 року після успішної виставки в Санкт-Петербурзі, Петербурзька академія мистецтв присвоїла йому звання «вільного художника». Наступного року, після смерті свого вчителя Зенффа, він зайняв його посаду професора малювання Дерптського університету, на якій працював до 1851 року, коли у нього погіршилась ситуація із зором.[1] Через три роки він остаточно перестав займатися малюванням.
- ↑ а б в Tartu Ülikooli raamatukogu. www.utlib.ee (ест.). Архів оригіналу за 2 січня 2015. Процитовано 22 травня 2017.
- Картини та гравюри [Архівовано 2 січня 2015 у Wayback Machine.]