Август Харамбашич

Август Харамбашич
хорв. August Harambašić
Псевдонім	С. Гетьманов, Тугоміл, Хорват та інші
Народився	14 липня 1861(1861-07-14) Доній Михоляць
Помер	16 липня 1911(1911-07-16) (50 років) Загреб
Країна	Австро-Угорщина
Національність	хорват
Діяльність	письменник, публіцист, перекладач
Партія	Партія праваd
Август Харамбашич у Вікісховищі
Роботи у  Вікіджерелах

|Примітки=

Август Харамбашич (хорв. August Harambašić, 14 липня 1861, Доній Михоляць — 16 липня 1911, Загреб) — хорватський поет, публіцист, перекладач і політичний діяч.

Біографія

Август Харамбашич народився у містечку Доній Михоляць у 1861 році. У дитинстві він втратив матір, а у п’ятнадцятирічному віці залишився сиротою після смерті батька. Навчався у гімназіях Осієка та Пожеги. Ще під час навчання виявив схильність до літератури та політичної діяльності. Він був редактором гімназійного журналу та активно підтримував ідеї Партії права.

Після закінчення гімназії у 1879 році вступив на юридичний факультет Загребського університету, однак через участь у політичних демонстраціях був тимчасово виключений. Продовжив навчання у Відні, а згодом повернувся до Загреба, де у 1884 році завершив юридичну освіту. Докторську дисертацію захистив у 1892 році, у 1894 році склав суддівський іспит, а у 1896 році – адвокатський. Дозвіл на самостійну адвокатську діяльність отримав у 1900 році, після чого працював у сфері юриспруденції, водночас активно займаючись літературною діяльністю. У 1897 році одружився з Маріцею, донькою політика Франа Фольнеговича. На початку ХХ століття Харамбашич відійшов від активної політики, а його психічний стан почав погіршуватися. У 1910 році він був госпіталізований до психіатричної лікарні в Стенєвці, де провів останні місяці життя. Помер 16 липня 1911 року в самотності.

Політична діяльність

Харамбашич був відданим прихильником Анте Старчевича та правашеської ідеології. Брав участь у діяльності політичних видань, серед яких “Хорватська фея” (Hrvatska vila), “Батіг” (Bič), “Шип” (Trn) та “Балкани” (Balkan). Через свою політичну позицію неодноразово зазнавав арештів і переслідувань. У 1886 році за публікацію прозових поезій правашеського спрямування “Три молитви” (Tri molitve) був засуджений до шести місяців ув’язнення та позбавлений громадянських прав, які йому повернули лише у 1890 році.

У 1901 році став депутатом хорватського парламенту. В останні роки життя, після політичного розколу, відійшов від активної діяльності та перейшов на державну службу в уряді бана Павла Рауха, що викликало критику його колишніх соратників.

Літературна творчість

Август Харамбашич був одним із найпопулярніших хорватських поетів кінця XIX століття. Його творчість поєднувала патріотичну поезію, любовну лірику, сатиричні твори, а також художню прозу. Літературна діяльність Харамбашича тісно пов’язана з його політичними переконаннями – у багатьох творах він висловлював ідеї хорватського національного визволення, а також оспівував велич історичного минулого.

Свої перші поетичні твори Харамбашич почав публікувати ще під час навчання в гімназії. Його поезія швидко здобула популярність, а його вірші стали символом патріотичного руху.

У 1882 році він видає свою першу збірку  «Розмаринки» (Ružmarinke), що заклала основу його поетичного стилю. Наступні збірки “Лібертаріанки” (Slobodarke, 1883) та “Короткі вірші” (Sitne pjesme, 1884) ще більше закріпили його авторитет як одного з головних поетів-патріотів.

У 1887 році з’являється його збірка “Тугомілки” (Tugomilke), присвячена його юнацькому коханню, що трагічно загинуло. Саме ця збірка стала одним із найбільш виразних зразків його любовної лірики.

Протягом 1890-х років Харамбашич продовжував активну літературну діяльність, видаючи збірки “Невенки” (Nevenke, 1892) та “Вибрані вірші” (Izabrane pjesme, 1895). Його проза також мала значний вплив – у 1888 році виходить поетичне оповідання “Раб” (Rob), що було заборонене, оскільки в ньому йдеться про боснійську окупацію.

Окрім поезії, Харамбашич писав сатиричні твори, епіграми та гумористичні вірші, які публікував у різних періодичних виданнях. Значну частину його творчості становлять історичні розповіді, патріотичні новели та есеї.

Харамбашич також писав для дітей – у його доробку є збірки казок та поезій, серед яких “Золота книга для дітей” (Zlatna knjiga za djecu, 1890) та “Малий рай” (Mali raj, 1891).

Крім цього, він створював лібрето до опер, зокрема:

• “Златка” (Zlatka)
• “Арміда” (Armida) – спільна робота з С. Мілетичем, яку поклав на музику композитор Іван Зайц

Окрему роль у творчості Харамбашича відігравала його перекладацька діяльність. Він працював над перекладами класичних європейських авторів, зокрема: Вільяма Шекспіра, Миколи Гоголя, Льва Толстого, Генріха Гейне, Віктора Гюго, Тараса Шевченка. Найбільш значні його переклади — оповідання Т. Шевченка “Тарас Шевченко. Поетичні оповідання” (Pjesničke pripovijesti, 1887) та розвідка про Тараса Шевченка; антитурецькі вірші Г. Ботева та інших поетів (“Болгарські вірші” (Bugarske pjesme, 1886). У 1899 видав книгу перекладів «Марко Вовчок. Народні оповідання» (Marko Vovčok. Pučke pripoviesti).Окрім Шеченка та Вовчка, Харамбашич також видав інші свої переклади з української на хорватську в різних журналах і газетах того часу. Український переклад поезії Августа Харамбашича, здійснений Павлом Грабовським, опубліковано у збірці «З чужого поля» в 1895 році.

Бібліографія:

Прижиттєві видання:

• “Розмаринки” (Ružmarinke), Загреб, 1882, 1883, 1887
• “Лібертаріанки” (Slobodarke), Загреб, 1883
• “Короткі вірші” (Sitne pjesme), Осієк, 1884
• “Златка” (Zlatka) Загреб, 1885
• “Тугомілки” (Tugomilke), Загреб, 1887
• “Хорватський народний письмовник” (Hrvatski pučki pismovnik), Загреб, 1888, співавтор Н. Кокотович
• “Раб” (Rob), Загреб, 1888
• “Царський каприз” (Kraljev hir) Загреб, 1889, співавтор С. Мілетич)
• “Тарас Шевченко. Поетичні оповідання” (Pjesničke pripoviesti), Загреб, 1889
• “Безсмертник і ковила” (Smilje i kovilje), Загреб, 1890
• “Золота книга для дітей” (Zlatna knjiga za djecu), Загреб, 1890
• “Малий рай” (Mali raj), Загреб, 1891)
• “Невенки” (Nevenke), Загреб, 1892
• “Вибрані вірші” (Izabrane pjesme), Загреб, 1895
• “Арміда”, (Armida), Загреб, 1896, співавтор С. Мілетич
• “Марко Вовчок. Народні оповідання” (Pučke pripoviesti), Загреб, 1899

Посмертні видання:

• “Антологія” (Antologija), Загреб, 1926
• “Повне зібрання творів Августа Харамбашича” (Ukupna djela Augusta Harambašića), томи 1–4, 7–10, Загреб, 1942, 1943
• “Вірші та проза” (П'ять століть хорватської літератури) (Pjesme i proza (Pet stoljeća hrvatske književnosti)), том 54, Загреб, 1966
• “Хорватія хорватом” (Hrvatska Hrvatom), Загреб, 1995
• “Вибрані вірші” (Izabrane pjesme), Загреб, 1998
• “Поряд з піччю кішка пряла (Хорватські класики для наймолодших) (Pokraj peći maca prela (Hrvatski klasici najmlađima)), Загреб, 2004, співавтори Крунослав Кутен, Івана Брлич-Мажуранич
• “Вибрані твори” (Століття хорватської літератури) (Izabrana djela (Stoljeća hrvatske književnosti)), Загреб, 2005

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Ющук. І. П. Т. Г. Шевченко в перекладах А. Харамбашича. // Міжслов'янські літературні взаємини. Випуск 2. — К., 1961.
• Базилівський М. П. Тарас Шевченко і Август Харамбашич. // Всесвіт. — № 3, 1962.

Посилання

• Харамбашич Август // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 586-587.

• August Harambašić. e-Lektire (хор.). 7 січня 2020. Процитовано 23 лютого 2025.
• HARAMBAŠIĆ, August - Hrvatski biografski leksikon. hbl.lzmk.hr. Процитовано 23 лютого 2025.
• library.foi.hr http://library.foi.hr/lib/autor.php?B=573&A=0000003067. Процитовано 23 лютого 2025. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
• enciklopedija, Hrvatska. Harambašić, August. Hrvatska enciklopedija (хор.). Процитовано 23 лютого 2025.