Авл Манлій Торкват Аттік

	Авл Манлій Торкват Аттік; лат. A. Manlius T.f.T.n. Torquatus Atticus
	цензор
	цензор
247 до н. е.
	консул
	консул
244 до н. е.
	консул
	консул
241 до н. е.
Народження:	3 століття до н. е. або 299 до н. е. ; Стародавній Рим
Смерть:	3 століття до н. е. ; невідомо
Країна:	Стародавній Рим
Рід:	Манлії
Батько:	Тит Манлій Торкват[d]
Мати:	невідомо
	Військова служба
Звання:	консул
Битви:	Перша Пунічна війна

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Авл Манлій Торкват.

Авл Манлій Торкват Аттік (лат. Aulus Manlius Torquatus Atticus) — римський полководець і політичний діяч з патриціанського роду Манліїв, консул 244 і 241 років до н. е. Учасник Першої Пунічної війни.

Авл Манлій належав до одного з найзнатніших патриціанських родів Риму. Манлії обіймали вищі посади в республіці, починаючи з 480 року до н. е., а свій розквіт пережили в IV столітті до н. е., першу і другу третини якого німецький антикознавець Фрідріх Мюнцер^[de] назвав їх «героїчним століттям»^[2]. Згідно з Капітолійськими фастами, у батька і діда Авла Манлія був преномен Тіт^[3]. На думку Мюнцера, Тіт-старший — це консул 299 року до н. е., а молодший сучасник Авла Тіт Манлій Торкват, теж син Тіта, онук Тіта, доводився йому швидше племінником, ніж братом^[4].

Життєпис

Перші згадки про Авла Манлія в збережених джерелах належать до 247 році до н. е., коли він був обраний цензором^[5]. Його колегою був плебей Авл Атілій Калатін^[6]. У 244 році до н. е. Торкват Аттік обіймав посаду консула спільно з плебеєм Гаєм Семпроніем Блезом, для якого це був другий консулат^[7]. В цей час йшла перша війна Риму з Карфагеном; Блез і Торкват вели позиційну війну на Сицилії, в районі Панорму, проти карфагенського полководця Гамількара Барки. Які-небудь подробиці цих бойових дій невідомі: майже щодня відбувалися дрібні сутички, але масштабної битви, яка б вирішила результат війни, була неможлива^[8]. Це була війна на виснаження, яка в кінцевому підсумку виявилася більш вдалою для римлян^[9].

У 241 році до н. е. Авл Манлій, ставши консулом вдруге^[10], спільно з Квінтом Лутацієм Церконом вів війну проти фалісків — народу мешкавшому на південно-сході Етрурії, повсталого проти Риму. Це повстання було придушене усього за шість днів; 15 тисяч фалісків загинули, половина землі, яка належала їхній громаді відійшла Риму^[11]. Після повернення в Рим обидва консули були відзначені тріумфом за свої перемоги: Церкон урочисто в'їхав у місто 1 березня, а Торкват Аттик — трьома днями пізніше^[12]. Павло Оросій відносить цю війну до 238 році до н. е., приписуючи придушення повстання тодішнім консулам — Тиберію Семпронію Гракху і Публію Валерію Фальтону^[13], але це, мабуть, помилка^[14].

Пліній Старший у своїй «Природній історії» згадує примітну смерть якогось Авла Манлія. Цей патрицій раптово помер під час обіду, коли на стіл подавався пиріг^[15]. Існує ймовірність того, що мова йде саме про Торквата Аттіка. При цьому в історіографії вважається більш правдоподібним варіантом консул 164 року до н. е.^[16]

Примітки

↑ Digital Prosopography of the Roman Republic
d:Track:Q100166489
↑ Manlius, 1928, kol. 1149—1150.
↑ Fasti Capitolini, ann. d. 244 до н. е.
↑ Manlius 82, 1928, kol. 1207.
↑ Manlius 87, 1928, kol. 1211.
↑ Broughton, 1951, p. 216.
↑ Broughton, 1951, p. 217.
↑ Полібій, I, 56—57.
↑ Родионов, 2005, с. 126.
↑ Broughton, 1951, p. 219.
↑ Євтропій, II, 28.
↑ Lutatius 13, 1927, kol. 2095.
↑ Оросій, 2004, IV, 11, 10.
↑ Оросій, 2004, IV, прим. 135.
↑ Пліній, VII, 54.
↑ Manlius 87, 1928, kol. 1212.

Джерела та література

Джерела

Флавій Євтропій. Бревіарій від заснування міста.
Павло Оросій. История против язычников : [рос.] / Пер., вступ. ст., комм. и указ. В. М. Тюленева. — Санкт-Петербург : Издательство Олега Абышко, 2004. — 544 с. — ISBN 5-7435-0214-5.
Пліній Старший. Природнича історія.
Полібій. Загальна історія.
Капітолійські фасти.

Література

Родионов Е. Пунические войны : [рос.]. — Санкт-Петербург : СПбГУ, 2005. — 626 с. — ISBN 5-288-03650-0.
Robert Broughton. Magistrates of the Roman Republic : [англ.]. — New York, 1951. — Vol. I. — P. 600.
Friedrich Münzer^[de]. Lutatius 13 // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft : [нім.]. — 1927. — Bd. XIII, 2. — Kol. 2094—2095.
Friedrich Münzer. Manlius // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft : [нім.]. — 1928. — Bd. XIV, 1. — Kol. 1149—1153.
Friedrich Münzer. Manlius 82 // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft : [нім.]. — 1928. — Bd. XIV, 1. — Kol. 1207—1209.
Friedrich Münzer. Manlius 87 // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft : [нім.]. — 1928. — Bd. XIV, 1. — Kol. 1211—1212.

Посилання

Авл Манлій Торкват Аттік. (у Smith's Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology.)(англ.)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q783287_citetype_Q8513"_data-entity-id="Q100166489">[[:d:Q100166489|Digital_Prosopography_of_the_Roman_Republic]]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q100166489]]</div>-1] Digital Prosopography of the Roman Republic
d:Track:Q100166489

[FOOTNOTEManlius1928kol._1149—1150-2] Manlius, 1928, kol. 1149—1150.

[FOOTNOTEFasti_Capitoliniann._d._244_до_н._е-3] Fasti Capitolini, ann. d. 244 до н. е.

[FOOTNOTEManlius_821928kol._1207-4] Manlius 82, 1928, kol. 1207.

[FOOTNOTEManlius_871928kol._1211-5] Manlius 87, 1928, kol. 1211.

[FOOTNOTEBroughton1951p._216-6] Broughton, 1951, p. 216.

[FOOTNOTEBroughton1951p._217-7] Broughton, 1951, p. 217.

[FOOTNOTEПолібійI,_56—57-8] Полібій, I, 56—57.

[FOOTNOTEРодионов2005с._126-9] Родионов, 2005, с. 126.

[FOOTNOTEBroughton1951p._219-10] Broughton, 1951, p. 219.

[FOOTNOTEЄвтропійII,_28-11] Євтропій, II, 28.

[FOOTNOTELutatius_131927kol._2095-12] Lutatius 13, 1927, kol. 2095.

[FOOTNOTEОросій2004IV,_11,_10-13] Оросій, 2004, IV, 11, 10.

[FOOTNOTEОросій2004IV,_прим._135-14] Оросій, 2004, IV, прим. 135.

[FOOTNOTEПлінійVII,_54-15] Пліній, VII, 54.

[FOOTNOTEManlius_871928kol._1212-16] Manlius 87, 1928, kol. 1212.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

Література та бібліографія	Sandrart.net
Нормативний контроль	GKG: /g/121g6pxq

п о р Цензори Римської республіки та Римської імперії
V століття до н. е.	443: Луцій Папірій Мугіллан та Луцій Семпроній Атратін — 435: Гай Фурій Паціл Фуз та Марк Геганій Мацерін — 430: Луцій Папірій Красс та Луцій Юлій Юл — 418: Маній Емілій Мамерцін і Луцій Папірій Мугіллан — 403: Марк Фурій Камілл та Марк Постумій Альбін Регіллен
IV століття до н. е.	393: Луцій Папірій Курсор та Гай Юлій Юл ^†,цензор-суффект- Марк Корнелій Малугінен — 389: Луцій Папірій Мугіллан (?) і Марк Фурій Фуз (?) — 380: Спурій Постумій Альбін Регіллен ^† і Гай Сульпіцій Камерін — 378: Спурій Сервілій Пріск та Квінт Клелій Сікул — 366: Гай Сульпіцій Петік і Авл Постумій Альбін Регіллен (?) — 363 або 358: Марк Фабій Амбуст і Луцій Фурій Медуллін — 351: Гней Манлій Капітолін Імперіос та Гай Марцій Рутіл — 340: Публій Корнелій Сципіон та Луцій Корнелій Сципіон (???) — 332: Спурій Постумій Альбін та Квінт Публілій Філон — 319: Гай Сульпіцій Лонг і невстановлена особа (???) — 318: Луцій Папірій Красс та Гай Меній — 312: Аппій Клавдій Цек та Гай Плавцій Венокс — 307: Марк Валерій Максим Корвін та Гай Юній Брут Бубульк — 304: Квінт Фабій Максим Рулліан та Публій Децій Мус
III століття до н. е.	300 або 299: Публій Сульпіцій Саверріон та Публій Семпроній Соф — 294: Публій Корнелій Арвіна та Гай Марцій Рутил Цензорин — між 290 та 288: Спурій Карвілій Максим та Квінт Фабій Максим Гург (?) — 283: Квінт Цедіцій Ноктуа і невстановлена особа — 280: Луцій Корнелій Сципіон Барбат та Гней Доміцій Кальвін Максим — 275: Квінт Емілій Пап та Гай Фабрицій Лусцін — 272 або 271: Луцій Папірій Претекстат та Маній Курій Дентат — 269: Луцій Емілій Барбула та Квінт Марцій Філіп — 265: Гней Корнелій Блазіон та Гай Марцій Рутіл Цензорін (у 2-й раз) — 258: Луцій Корнелій Сципіон та Гай Марк Дуілій — 253: Луцій Постумій Мегелл ^† і Децим Юній Пера — 252: Маній Валерій Максим Корвін Мессала та Публій Семпроній Соф — 247: Авл Манлій Торкват Аттік та Авл Атілій Калатін — 241: Марк Фабій Бутеон та Гай Аврелій Котта — 236: Луцій Корнелій Лентул Кавдін та Квінт Лутацій Церкон — 234: Авл Постумій Альбін та Гай Атілій Бульб — 231: Тит Манлій Торкват та Квінт Фульвій Флакк — 230: Квінт Фабій Максим Веррукоз та Марк Семпроній Тудітан — 225: Гай Клавдій Центон та Марк Юній Пера — 220: Луцій Емілій Пап та Гай Фламіній — 214: Публій Фурій Філ та Марк Атілій Регул — 210: Луцій Ветурій Філон ^† і Публій Ліциній Красс Дів — 209: Марк Корнелій Цетег та Публій Семпроній Тудітан — 204: Гай Клавдій Нерон та Марк Лівій Салінатор
II століття до н. е.	199: Публій Корнелій Сціпіон Африканський та Публій Елій Пет — 194: Гай Корнелій Цетег та Секст Елій Пет Кат — 189: Тит Квінкцій Фламінін та Марк Клавдій Марцелл — 184: Луцій Валерій Флакк та Марк Порцій Катон — 179: Марк Емілій Лепід та Марк Фульвій Нобіліор — 174: Авл Постумій Альбін Луск та Квінт Фульвій Флакк — 169: Гай Клавдій Пульхр та Тиберій Семпроній Гракх — 164: Луцій Емілій Павло Македонський та Квінт Марцій Філіп — 159: Публій Корнелій Сципіон Назіка Коркул та Марк Попіллій Ленат — 154: Марк Валерій Мессала та Гай Кассій Лонгін — 147: Луцій Корнелій Лентул Луп та Луцій Марцій Цензорін — 142: Публій Корнелій Сціпіон Еміліан Африканський та Луцій Муммій — 136: Аппій Клавдій Пульхр та Квінт Фульвій Нобіліор — 131: Квінт Цецилій Метелл Македонський та Квінт Помпей — 125: Гней Сервілій Цепіон та Луцій Кассій Лонгін Равілла — 120: Квінт Цецилій Метелл Балеарік та Луцій Кальпурній Пізон Фругі — 115: Луцій Цецилій Метелл Далматік та Гней Доміцій Агенобарб — 109: Марк Емілій Скавр та Марк Лівій Друз ^† — 108: Квінт Фабій Максим Ебурн та Гай Ліциній Гета — 102 Гай Цецилій Метелл Капрарій і Квінт Цецилій Метелл Нумідійський
I століття до н. е.	97: Луцій Валерій Флакк та Марк Антоній Оратор — 92: Гней Доміцій Агенобарб та Луцій Ліциній Красс — 89: Луцій Юлій Цезар та Публій Ліциній Красс — 86: Луцій Марцій Філіп та Марк Перперна — 70: Гней Корнелій Лентул Клодіан та Луцій Геллій Поплікола — 65: Марк Ліциній Красс та Квінт Лутацій Катул Капітолін — 64: Маній Ацилій Глабріон (?) і Луцій Аврелій Котта — 61: Гай Скрибоній Куріон і Луцій Юлій Цезар (?) — 55: Марк Валерій Мессала Нігер та Публій Сервілій Ватія Ісаврік — 50: Аппій Клавдій Пульхр та Луцій Кальпурній Пізон Цезонін — 42: Публій Сульпіцій Руф та Гай Антоній Гібрида — 28: Октавіан Август та Марк Віпсаній Агріппа — 22: Павло Емілій Лепід та Луцій Мунацій Планк — 8: Октавіан Август (без колеги)
I століття н. е.	14: Октавіан Август та Тиберій Клавдій Нерон — 43: Клавдій та Луцій Вітеллій — 73: Веспасіан та Тіт Флавій Веспасіан — починаючи з Доміціана римські імператори отримували цензорські повноваження довічно
^† помер, перебуваючи на посаді, (?) — ім'я цензора або дата його цензорства спірні, (???) — існування цензорів цього року спірно