Адам Оссолінський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єжи Адам Оссолінський
Jerzy Adam Ossoliński
ПсевдоЄжи Оссолінський
Народивсябл. 1618
Помер1651(1651)
·загинув у битві
КраїнаРіч ПосполитаКорона Королівства Польського
Національністьполяк
Діяльністьвійськовик, урядник
Суспільний станшляхтич
Посадалюблінський і стенжицький староста
РідОссолінські
БатькоМаксиміліан Оссолінський
МатиГелена з Казановських
РодичіЄжи Оссолінський (стрийко), Геронім Оссолінський (брат)
Герб
Герб

варіант гербу Топор

А́дам Юрій Оссолінський[1][2] (також Єжи Адам Оссолінський; пол. Jerzy Adam Ossoliński; бл. 1618 — 1651) — військовик та урядник Речі Посполитої. Представник шляхетського роду Оссолінських гербу Сокира (Топор).

Біографія

[ред. | ред. код]

Єжи Адам Оссолінський — небіж коронного канцлера Єжи Оссолінського.

Народився близько 1618 року. Його батьком був Максиміліан Оссолінський (пол. Maksymilian Ossoliński, 1588—1655), надвірний коронний підскарбій, староста бецький та мальборкський, який у 1652 році став спадкоємцем частини маєтностей свого брата Єжи, який помер у 1650 році. Матір — Гелена з Казановських (пом. до 1636 року) дочка Зигмунта Казановського, підкоморія великого коронного[3], була першою дружиною Мксиміліана. Єжи Адам був четвертим сином батька (старший брат Геронім (пол. Hieronim Ossoliński) народився у 1616 році[4]).

За Каспером Несецьким Адам замолоду брав участь у військових кампаніях за кордоном. З 1650 року займав посаду люблінського[4] і стенжицького старости[5].

Загинув 1651 року в битві з козаками під Берестечком.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ossoliński J. M. Wiadomości Historyczno-krytyczne do Dziejów Literatury Polskiey [Архівовано 13 листопада 2017 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1852. — S. 337; Sucheni-Grabowska A., ‎Żaryn M. Między monarchą a demokracją: studia z dziejów Polski XV—XVIII wieku [Архівовано 13 листопада 2017 у Wayback Machine.]. — S. 285; Nagielski M. Relacje wojenne z pierwszych lat walk polsko-kozackich powstania Bohdana Chmielnickiego okresu «Ogniem i mieczem» (1648—1651) [Архівовано 13 листопада 2017 у Wayback Machine.]. — 1999; Estreicher K. Bibliografia Polska: 140,000 druków. Chronologiczne zestawienie [Архівовано 13 листопада 2017 у Wayback Machine.]… — S. 207.
  2. Genealogia: studia i materiały historyczne. — 2003; Kłaczewski ‎W., Urban W., ‎Gąsiorowski A. Urzędnicy województwa lubelskiego XVI—XVIII wieku: spisy. — 1991; Jop R. Środowisko urzędnicze kancelarii grodzkich w Chełmie, Lublinie [Архівовано 13 листопада 2017 у Wayback Machine.]… — 2003. — S. 101; Ujma M. Sejmik lubelski, 1572—1696 [Архівовано 13 листопада 2017 у Wayback Machine.]. — 2003. — S. 272; Kalwat W. Beresteczko 28 VI­30 VII 1651 — pogrom Kozaków [Архівовано 9 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Muzeum Pałacu Króla Jana III w Wilanowie; Bibliografia Estreichera / Bibliografia Staropolska [Архівовано 11 листопада 2017 у Wayback Machine.].
  3. Zygmunt Kazanowski z Kazanowa h. Grzymała (ID: 9.596.59) [Архівовано 13 серпня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
  4. а б Długosz J. Ossoliński Maksymilian h. Topór (1588—1655)… — S. 424.
  5. Sucheni-Grabowska, Anna; Żaryn, Małgorzata (1994). Między monarchą a demokracją: studia z dziejów polski XV-XVIII wieku. Wydawn. Sejmowe. Процитовано 29 травня 2021.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]