Перейти до вмісту

Адам Ферґюсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Адам Ферґюсон
англ. Adam Ferguson
Народився20 червня (1 липня) 1723[1][2][…]
Logieraitd[4]
Помер22 лютого 1816(1816-02-22)[1][2][…] (92 роки)
Сент-Ендрюс, St Andrewsd, Файфширd, Шотландія, Сполучене Королівство[5]
ПохованняSt Andrews Cathedral, Saint Andrewsd
Країна Сполучене Королівство
Діяльністьфілософ, бібліотекар, історик, військовослужбовець, есеїст, економіст, письменник, клерик, соціолог, викладач університету, капелан
Галузьсоціологія, етика і політична філософія
Alma materЕдинбурзький університет і Університет Сент-Ендрюса
Знання мовшотландська ґельська[6] і англійська[7][8]
ЗакладЕдинбурзький університет і Advocates Libraryd
ЧленствоПрусська академія наук, Королівське товариство Единбурга, The Poker Clubd[9] і The Select Societyd
НапрямокШотландське Просвітництвоd і Шотландська школа здорового глузду
Військове званнякапелан
Конфесіяпресвітеріанство
БатькоAdam Fergusond[10]
МатиMary Gordond[10]
У шлюбі зCatherine Burnettd
ДітиАдам Ферґюсон[d][10], John Fergusond[10], Isabella Fergussond[10], Mary Fergussond[10], Margaret Fergussond[10] і Joseph Fergussond[10]
Нагороди

Адам Ферґюсон (9 червня 1723, Перт — 22 лютого 1816, Сент-Ендрюс) — шотландський економіст і політичний мислитель.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ферґюсон ходив до школи в Перті (Шотландія), а згодом навчався в Університеті Сент-Ендрю в Единбурзі. Після закінчення навчання став військовим капеланом. У 1745 році під час битви при Фонтенуа він відмовився підкоритися наказу відступити.

У 1754 р. відмовився від духовної діяльності. У січні 1757 р. Адам Ферґюсон став бібліотекарем юридичного факультету Університету Сент-Ендрю в Единбурзі. До нього цю посаду обіймав Девід Г'юм. У 1759 році він став професором натурфілософії в Единбурзькому університеті.

У 1767 році він опублікував свою першу працю «Нарис громадянського суспільства» . У 1776 році у відповідь на твори Річарда Прайса він анонімно опублікував репліку на підтримку вимог лондонського парламенту до колоністів.

У 1783 році була опублікована його історична праця «Історія розвитку та загибелі Римської республіки», присвячена історії стародавнього Риму.

Політична та економічна думка

[ред. | ред. код]

Ферґюсон був прихильником вільної торгівлі та вільного ринку. У політиці він був досить консервативним, хоча підтримував урядові реформи, запропоновані Монтеск'є.

Подібно до Томаса Гоббса, Бернара де Мандевіля та Девіда Г'юма (один із небагатьох авторів, які критикували Ферґюсона), Ферґюсон вважав, що егоїзм є рушійною силою суспільства, але він вірив — на відміну від деїста Г'юма — що все знаходиться під контролем божественного провидіння. За його словами, людство прямує до своєї долі та піднесеного кінця (supreme end). Водночас він також підтримував французьку теорію постійного прогресу в знаннях і людських навичках, яку пропагував у Франції насамперед Жан Кондорсе.

Праці

[ред. | ред. код]
    • An Essay on the History of Civil Society (1767)
    • The History of the Progress and Termination of the Roman Republic (1783)
    • Principles of Moral and Political Science; being chiefly a retrospect of lectures delivered in the College of Edinburgh (1792)
    • Institutes of Moral Philosophy (1769)
    • Reflections Previous to the Establishment of a Militia (1756)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в SNAC — 2010.
  3. а б в Енциклопедія Брокгауз
  4. (unspecified title)ISBN 978-0-521-44736-2
  5. http://archiveshub.ac.uk/data/gb237-coll-138
  6. (unspecified title) — С. x. — ISBN 978-0-521-44736-2
  7. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  8. CONOR.Sl
  9. (unspecified title) — С. xii. — ISBN 978-0-521-44736-2
  10. а б в г д е ж и Lundy D. R. The Peerage

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]