Очікує на перевірку

Адельгейд Попп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Попп.
Адельгейд Попп
нім. Adelheid Popp
Ім'я при народженнінім. Adelheid Dworak
Народилася11 лютого 1869(1869-02-11)[1][2][…]
Інцерсдорфd, Відень, Австро-Угорщина[4]
Померла7 березня 1939(1939-03-07)[1][2][…] (70 років)
Відень, Третій Райх[2][4][5]
·інсульт
ПохованняВіденський центральний цвинтар
Країна Долитавщина
 Австрія[2]
Діяльністьжурналістка, політична діячка, активістка за права жінок, редакторка, феміністка
Галузьполітика[6], фемінізм[6] і права жінок[6]
Знання мовнімецька[6]
Посадачлен Національної ради Австрії[d][7], член Національної ради Австрії[d][7], член Національної ради Австрії[d][7], член Національної ради Австрії[d][7] і член парламенту[d][8]
ПартіяСоціал-демократична партія Австрії

Адельгейд Попп (нім. Adelheid Popp; уроджена Дворак (нім. Dworak); 11 лютого 1869, Інцерсдорф-ам-Вінерберг, Австро-Угорщина — 7 березня 1939, Відень, Австрія) — діячка Соціал-демократичної робітничої партії Австрії, борець за права жінок, родоначальниця жіночого робітничого руху Австрії.

Біографія

[ред. | ред. код]

Адельгейд була наймолодшою, п'ятнадцятою дитиною в багатодітній родині ткача; батько помер, коли дівчинці було 6 років. У десятирічному віці вона розпочала навчання в школі, але у 14 років змушена була піти працювати на фабрику, щоб допомогти матері, здоров'я якої було підірване численними пологами.

Брати періодично брали Адельгейд із собою на збори робітників, і одного разу вона сама виступила на одному із таких зібрань з промовою про стан жінок-робітниць, і її слова справили сильне враження на присутніх.

З цього моменту Адельгейд, щодня працюючи по 12 годин на фабриці, вечорами навчалася грамоті. Почала цікавитися літературою про соціалістів і писати власні статті про становище жіночого робітничого руху в Австрії, а на вихідних виступала на партійних зібраннях.

У 1893 році вийшла заміж за Юліуса Поппа, близького друга і соратника Віктора Адлера; дружина Адлера Емма Адлер була найкращою подругою Адельгейд. У тому ж році, після активної участі в організації страйку робітниць, вона потрапила в поле зору таємної поліції і в подальшому неодноразово була заарештована і перебувала у в'язниці.

Адельгейд Попп була співзасновницею австрійської газети «Arbeiterinnen-Zeitung», в якій працювала відповідальним редактором. У цей період також підтримувала дружні стосунки з Фрідріхом Енгельсом і Августом Бебелем, які дуже цінували її громадянську позицію.

У 1902 році Попп була серед засновниць «Товариства соціал-демократичних жінок і дівчат». У 1916 році вона була обрана головою Міжнародного жіночого соціалістичного секретаріату, змінивши на цій посаді Клару Цеткін. У 1918 році увійшла до керівництва Соціал-демократичної робітничої партії Австрії, а також була обрана до складу віденської місцевої ради. У наступному році стала депутатом Конституційних національних зборів, а в 1920 році була обрана до Національної ради Австрії, де пропрацювала до 1934 року.

Книга Попп «Der Weg zur Höhe: die sozialdemokratische Frauenbewegung Österreichs; ihr Aufbau, ihre Entwicklung und ihr Aufstieg» була внесена нацистами до списку книг, які підлягають спаленню.

Померла у 1939 році. Похована на Центральному кладовищі Відня (ділянка 63, ряд 2, могила № 24).

Пам'ять

[ред. | ред. код]

У 1949 році на її честь було названо муніципальний житловий будинок у віденському районі Оттакринг, на перетині Поссінгергассе і Гербстштрассе[9].

У 1992 році в м. Лінц її ім'я отримав проїзд (Adelheid-Popp-Weg), що знаходиться в районі Аувізен і з'єднує Галлештрассе і Крайскіштрассе.

У 2011 році її ім'ям було названо сквер між будинками № 74 і 78 в Гернальському провулку Геблергассе (Geblergasse), а також провулок (Adelheid-Popp-Gasse) в Донауштадті.

Твори

[ред. | ред. код]

Авторка

[ред. | ред. код]
  • Die Jugendgeschichte einer Arbeiterin — von ihr selbst erzählt. — München: Ernst Reinhardt, 1909.
  • Erinnerungen. Aus meinen Kindheits- u. Mädchenjahren. Aus der Agitation und anderes. — Stuttgart: Dietz, 1915.
  • Der Weg zur Höhe: die sozialdemokratische Frauenbewegung Österreichs; ihr Aufbau, ihre Entwicklung und ihr Aufstieg. — Wien: Frauenzentralkomitee der Sozialdemokratischen Arbeiterpartei Deutschösterreichs, 1929.

Відповідальний редактор

[ред. | ред. код]
  • Gedenkbuch 20 Jahre österreichische Arbeiterinnenbewegung, 1912.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в FemBio database
  2. ↑ а б в г д WeChangEd
  3. ↑ а б в Frauen in Bewegung 1848–1938 — Österreichische Nationalbibliothek, 2006.
  4. ↑ а б Blumesberger S. Handbuch der österreichischen Kinder- und Jugendbuchautorinnen — 2014. — Vol. 2. — S. 895–899. — ISBN 978-3-205-78552-1
  5. ↑ Schmid-Bortenschlager S., Schnedl-Bubeniček H. Österreichische Schriftstellerinnen 1880–1938: Eine Bio-Bibliographie — Stuttgart: Akademischer Verlag Hans-Dieter Heinz, 1982. — S. 139. — ISBN 978-3-88099-123-1
  6. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  7. ↑ а б в г Adelheid Popp, Biografie — Österreichisches Parlament.
  8. ↑ Dictionary of Women Worldwide: 25,000 Women Through the Ages / A. Commire, D. Klezmer — Detroit: Gale, Yorkin Publications, 2006. — P. 1531. — 2572 p. — ISBN 978-0-7876-7585-1
  9. ↑ Wien im Rückblick: Adelheid Popp-Hof auf der Schmelz. Архів оригіналу за 6 березня 2011. Процитовано 16 травня 2011.

Література

[ред. | ред. код]
  • Czeike, Felix. Historisches Lexikon Wien. — Band 4. — Wien: Kremayr & Scheriau, 1995. — ISBN 3-218-00546-9. — S. 575.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Адельгейд_Попп&oldid=36844455