Очікує на перевірку

Емма Адлер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Емма Адлер
нім. Emma Adler
Народилася20 травня 1858(1858-05-20)[1][2][3]
Дебрецен, Угорщина[1][3]
Померла23 лютого 1935(1935-02-23)[1][2][3] (76 років)
Цюрих, Швейцарія[1][3]
Країна Австрія
 Долитавщина
Діяльністьжурналістка, перекладачка, письменниця
Галузьлітературна діяльністьd[4], біографія[4], журналістика[4] і перекладацтво[d][4]
Знання мовнімецька, французька[4] і англійська[4]
ПартіяСоціал-демократична партія Австрії
Брати, сестриHeinrich Braund і Adolf Braund
У шлюбі зВіктор Адлер
ДітиФрідріх Адлер і Karl Adlerd
Емма Адлер. «Знамениті жінки Французької революції 1789—1795»[5]. 1906. Титульний аркуш

Емма Адлер (нім. Emma Adler; уроджена Браун (нім. Braun 20 травня 1858, Дебрецен, Австрійська імперія — 23 лютого 1935, Цюрих, Швейцарія) — політична та громадська діячка, активістка Соціал-демократичної робітничої партії Австрії, активна учасниця руху за права жінок, письменниця періоду Fin de siècle, журналістка, публіцистка і перекладачка.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася в сім'ї Ігнаца Брауна, працівника залізниці та підприємця. Родина належала до ліберальної єврейської буржуазії.

У шестирічному віці Емма стала жертвою сексуального насильства, втратила цноту, тому не мала права вступати в шлюб.

У віці 16 років, під впливом своїх чотирьох братів, які були соціалістами (зокрема, Генріх Браун (1854—1927) та Адольф Браун (1862—1929)), Емма також захопилася ідеями соціалізму і стала активісткою соціал-демократичного руху.

У 1878 році вона познайомилася з Віктором Адлером, який працював лікарем в психіатричній клініці Відня. У тому ж році вийшла заміж за Віктора, який став одним із лідерів та засновником Соціал-демократичної партії Австрії. Їхній син — Фрідріх Адлер, соціалістичний політик і революціонер, відомий як вбивця міністра-президента Австрії графа Карла фон Штюрґка в 1916 році.

Емма Адлер була активною діячкою Соціал-демократичної робітничої партії Австрії, співпрацювала з іншими єврейськими письменницями того часу, такими як Гедвіг Дом, Берта Паппенгейм і Гедвіг Лахманн. Крім того, вона поєднувала політичну діяльність із художньою творчістю. Також працювала в Асоціації працівників освіти викладачем англійської та французької мов.

Редагувала австрійський жіночий журнал «Die Frau». Співпрацювала з робітничою газетою австрійської соціал-демократії «Arbeiter-Zeitung», однією із засновників якої була Адельгейд Попп.

Відома листуванням з Карлом Каутським.

Впродовж усього свого життя Емма боролася із психічними розладами і важкими депресіями, провела багато часу в психіатричних лікарнях та санаторіях.

Померла в Цюриху в 1935 році.

У 1887 році драматург Герман Бар присвятив Еммі Адлер одноактну п'єсу «La marquesa d'Amaegui. Eine Plauderei».

Творчість

[ред. | ред. код]

Письменниця, авторка багатьох історичних романів, художніх перекладів, в тому числі переклала німецькою мовою притчу І. С. Тургенєва «Милостиня», надавши їй форму п'єси в двох діях (1897). Друкувалася під псевдонімами Маріон Лорм і Елен Ердманн.

Вибрана проза і публіцистика

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #121730026 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в г д Blumesberger S. Handbuch der österreichischen Kinder- und Jugendbuchautorinnen — 2014. — Vol. 1. — S. 59–62. — ISBN 978-3-205-78552-1
  4. ↑ а б в г д е Чеська національна авторитетна база даних
  5. ↑ Die berühmten Frauen der französischen Revolution 1789—1795. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 26 березня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Емма_Адлер&oldid=39801530