Аджимушкайські каменярні
Аджимушка́йські каменя́рні (катакомби) — штучні печери в районі селища Аджим-Ушкай[1] (сучасна Керч, АР Крим). Складаються із Малих і Великих або ж Центральних каменярень, що виникли в результаті розробок протягом багатьох століть каменю-черепашника.
Під час Німецько-радянської війни в листопаді—грудні 1941 року Малі каменоломні стали місцем базування партизанського загону. Від 15 травня до 31 жовтня 1942 у Великих і Малих каменоломнях тримали оборону проти гітлерівських вояків частини Кримського фронту, які не встигли евакуюватися на Таманський півострів під час проведення Керченсько-Феодосійської десантної операції року — близько 15 тисяч людей. Оборона тривала 170 днів. У жовтні—листопаді 1943 в каменоломнях був розташований партизанський загін під командуванням П. Шерстюка.
У 1982 році було споруджено меморіальний комплекс «Героям Аджимушкая», до складу якого входить підземний Музей оборони (1966) і комплекс пам'яток на поверхні. Автори — скульптори Є. Горбань, Б. Клімушко, архітектори — С. Миргородський, В. Сенцов.
-
Архітектурна композиція біля входу в музей
-
Стіни каменярні
-
В музеї
-
Експонати
- В катакомбах Аджимушкая: Документы. Воспоминания. Статьи. Симферополь, 1982
- Абрамов В. В. Героическая оборона аджимушкайских каменоломен. М., 1983
- Ефремов Н. А. Солдаты подземелья. Ташкент, 1983
- Князев Г. Н., Проценко И. С. Доблесть бессмертна: О подвиге защитников Аджимушкая. М., 1987
- Щербак С. М. Легендарный Аджимушкай. Симферополь, 1989.
- АДЖИМУШКАЙСЬКІ КАТАКОМБИ [Архівовано 25 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України (ЕІУ) на сайті Інституту Історії НАН України
- Аджимушкайські катакомби [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ