Адрієн де Гаспарен

Адрієн де Гаспарен
Народився	29 червня 1783(1783-06-29)[…]  Оранж
Помер	7 вересня 1862(1862-09-07)[…] (79 років)  Оранж
Країна	Франція
Діяльність	ентомолог, фермер, державний діяч, політик, агроном, посадова особа
Знання мов	французька
Членство	Французька академія наук, Комітет історичних та наукових робітd, Академія наук, мистецтв та художньої літератури Туреніd і Сільськогосподарська академіяd
Титул	граф
Посада	депутат Національної асамблеї Франції, член Палати перів Франціїd, префект департаменту Ізераd, префект департаменту Луараd і префект департаменту Ронаd
Батько	Томас-Огюстен де Гаспаренd
Брати, сестри	Огюстен де Гаспаренd
У шлюбі з	Rosalie de Gasparind
Діти	Аженор де Гаспаренd і Поль де Гаспаренd
Автограф
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Адрієн Етьєнн П'єр де Гаспарен (фр. Adrien Étienne Pierre de Gasparin; 29 червня 1783(17830629), Оранж — 7 вересня 1862, там само) — французький агроном, державний і політичний діяч, міністр внутрішніх справ; письменник.

Кар'єра

Спочатку Гаспарен зробив військову кар'єру, потім був призначений префектом і міністром внутрішніх справ (1836—1837, 1839). Як міністр внутрішніх справ, підписував акти, що видавалися перехідним урядом 31 березня 1839. Через 10 років потому Гаспарен очолив кафедру сільського господарства у Версальському агрономічному інституті (1848—1852).

Праці

З численних творів варто відзначити:

• "Maladies contagieuses des bètes à laine" (1821);
• «Recueil de memoires» (1829-1841);
• «Guide du proprietaire de biens soumis au métayage» (1832, перекладено в 1864 р. російською мовою під назвою «Фермерство, керівництво для землевласників»);
• "Memoires sur le métayage" (1832);
• "Coup d'oeil sur l'agriculture de la Sicil" (1839);
• «Cours d’agriculture» (1863; один із розділів цього твору перекладено російською мовою: «Землеробська механіка»).

Крім того, Гаспарен брав активну участь у складанні сільськогосподарської енциклопедії «Maison rustique du XIX siècle».

Посилання

• Гаспарен, Адріан-Етьєнн-П'єр // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)