Перейти до вмісту

Айхенвальд Юлій Ісайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Айхенвальд Юлій Ісайович
Народився12 (24) січня 1872[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Балта, Подільська губернія, Російська імперія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер17 грудня 1928(1928-12-17) (56 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Берлін, Вільна держава Пруссія Редагувати інформацію у Вікіданих
·аварія трамваяd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняПравославний цвинтар Тегель Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняМосква Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьлітературний критик, журналіст Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materНоворосійський університет (1894) Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіКорш Федір Євгенович Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладМосковський міський народний університет імені А. Л. Шанявськогоd і Московські вищі жіночі курси Редагувати інформацію у Вікіданих
РодичіСлонім Марк Львович Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиШведова Наталія Юліївна і Айхенвальд Олександр Юлійовичd Редагувати інформацію у Вікіданих

Ю́лій Іса́йович Айхенва́льд (*12 січня 1872, Балта, Подільська губернія — †17 грудня 1928, Берлін) — літературний критик, перекладач.

Біографія

[ред. | ред. код]
Силуэты русских писателей. Берлін, 1923

Навчався у Новоросійському університеті (Одеса).

Викладав у московських гімназіях та вишах.

Значний вплив на формування світогляду Юлія Айхенвальда мала філософія А. Шопенгауера (він переклав з німецької Повне зібрання творів А. Шопенгауера). Співпрацював з періодичною пресою, зокрема, журналами «Русская мысль», «Вопросы философии и психологии», «Новое слово», «Вестник воспитания».

Популярність Ю. Айхенвальду принесли книги «Силуети російських письменників» (1906—1910) та «Этюды о западных писателях» (1910).

Колеги не все сприйняли у творчості літературного критика. Ю. Айхенвальд відповів опонентам, зокрема, щодо трактування поглядів В. Бєлінського книгою «Спор о Белинском. Ответ критикам» (1914).

Більшовицький заколот у Росії 1917 року критик не сприйняв і відкрито висловлював свої оцінки нової влади. Після гнівної статті-протесту проти розстрілу більшовиками поета М. Гумільова Ю. Айхенвальд був висланий з радянської Росії на відомому з історії СРСР «філософському пароплаві» разом з М. Бердяєвим, С. Франком, М. Осоргіним та іншими письменниками й філософами, котрі на думку В. Ульянова-Лєніна були запеклими противниками радянської ідеології.

З 1922 року жив у Берліні, виступав у пресі, викладав, читав лекції, активно співпрацював з літературним гуртком російських емігрантських письменників.

Література

[ред. | ред. код]
  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]