Актачинська волость
| Актачинська волость | ||||
| Губернія | Таврійська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Повіт | Перекопський повіт | |||
| Центр | Актачі | |||
| Утворено | 1802 | |||
| Населення | 5 739 чол. осіб (1805) | |||
Актачинська волость — адміністративно-територіальна одиниця у складі Сімферопольського повіту Таврійської губернії. Утворена при реорганізації адміністративного поділу, який зберігався з часів Кримського ханства, із сіл західної частини Бакчесарайськаго і Качі Беш Пареси кадиликів 8 (20) октября1802 року після указу Олександра I «Про створення Таврійської губернії»[1].
На півдні межувала з Чоргунською волостю, на сході з Махульдурською та Алуштинською волостями, на півночі з Ескіординською волостю та Євпаторійським повітом.
Східний кордон волості проходив поздовжною долиною між Зовнішньої і Внутрішньої грядами Кримських гір (включаючи долину Бодраку). Територія повіту починалася від берега Чорного моря, на півночі збігалася з кордоном повіту, проходячи південною кромкою долини річки Тобе-Чокрак від озера Кизил-Яр до яру Іль за селом Ібраїм-Бай, звідки спускалася на південь до річки Булганак. Включала в себе долину річки Західний Булганак, Альмінську та Качинську долини. Південна межа проходила гірським масивом Каратау знову до берега моря і, мабуть, була дуже звивистою, оскільки враховувалися кордони общинних і приватних землеволодінь.
Ще наприкінці XVIII століття у волості з'являються «російські» (тобто з немусульманськими жителями) селища. За відомістю, складеної під час п'ятої ревізії 1796 року сіл було три: Мангуш із 288 жителями, Бія-Сала — з 43, і Александропіль із 15 жителями[2].
Із 1805 року розпочинається заселення спорожнілих сіл, в основному степового Криму, німецькими колоністами. У волості колонії виникають на півночі, в долині Булганаку: у 1810 році засновується Кроненталь, через рік — Бергштадт біля села Агач-Елі[3]. Трохи раніше з'являється невелика болгарська колонія в селі Балта-Чокрак.
На 1805 рік, за Ведомостями о всяких селениях, в Симферопольском уезде состоящих…, у волості значилося 43 села, практично з виключно кримськотатарським населенням близько 4 950 осіб, а немусульманське населення записано тільки в селах Мангуш і Біясала в кількості 655 осіб. Із початку XIX століття у волость, спочатку повільно, почали прибувати переселенці — з Російських губерній і з країн Європи.
| Села Актачинскої волості і їх населення станом на жовтень 1805 року | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Скасовано під час реформи волосного поділу в 1829 році; перетворена в Яшлавську волость, куди передана велика частина сіл[4]. Деякі північні села відійшли до складу Сарабузької та південні — Дуванкойської волостей.
- ↑ Гржибовская, 1999, Из Указа Александра I Сенату о создании Таврической губернии, с. 124.
- ↑ Лашков Ф. Ф. Сборник документов по истории Крымско-татарского змлевладения // [1] / А.И. Маркевич. — Симферополь : Типография Таврического губернского правления, 1896. — Т. 24. — С. 72—137. Архівовано з джерела 20 жовтня 2021
- ↑ Немцы России. Населённые пункты и места поселения : энциклопедический словарь / сост. В. Ф. Дизендорф. — Москва : ЭРН, 2006. — 472 с. (рос.)
- ↑ Гржибовская, 1999, Ведомость о казённых волостях Таврической губернии 1829 г. с. 127.
- [2] / Под ред. Г. Н. Гржибовской. — Симферополь : Таврия-Плюс, 1999. — 464 с. — ISBN 966-7503-22-4. Архівовано з джерела 4 березня 2016
