Перейти до вмісту

Вишневе (Бахчисарайський район)

Координати: 44°43′57″ пн. ш. 33°36′23″ сх. д. / 44.73250° пн. ш. 33.60639° сх. д. / 44.73250; 33.60639
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вишневе (Севастопольська міська рада))
село Вишневе
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Бахчисарайський район
Рада Качинська селищна рада
Код КАТОТТГ UA01020230020084271
Облікова картка Вишневе 
Основні дані
Населення 775
Площа 0.69 км²
Поштовий індекс 99814
Телефонний код +380 692
Географічні дані
Географічні координати 44°43′57″ пн. ш. 33°36′23″ сх. д. / 44.73250° пн. ш. 33.60639° сх. д. / 44.73250; 33.60639
Водойми р. Кача
Місцева влада
Адреса ради вул. Нестерова, 5, смт Кача, Нахімовський р-н, м. Севастополь, 99804
Карта
Вишневе. Карта розташування: Україна
Вишневе
Вишневе
Вишневе. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Вишневе
Вишневе
Мапа
Мапа

CMNS: Вишневе у Вікісховищі

Вишне́ве (до 1945 року — Ескі́-Елі́; крим. Eski Eli) — село в Україні, у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим.

Населення становить 775 осіб. Площа села 113,5 гектарів[1]. У селі діє храм ікони Божої Матері «Державна»[2].

Географія

[ред. | ред. код]

Село Вишневе розташоване в північній частині території міськради, у нижній течії річки Качи, висота центру села над рівнем моря 15 м[3]. Через село проходить автодорога Т 2701 Бахчисарай — Орлівка, відстань до Севастополя близько 15 км (Бартеньєвка, Північна сторона). Сусідні населені пункти — Орлівка за 1 км на захід і Суворове Бахчисарайського району — за 1,5 км на схід.

Історія

[ред. | ред. код]

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму … 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Іскеле входив до Качи Беш Пареси кадилику Бахчисарайського каймакамства[4]. Після анексії Криму Російською імперією 8 лютого 1784, село була приписане до Сімферопольському повіту Таврійської області[5]. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Акмечетський повіт Новоросійської губернии[6]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернии[7], Ескі-Елі був включений до складу Актачинської волості Сімферопольського повіту.

За Відомостями про всі селища у Сімферопольському повіті… від 9 жовтня 1805 , у селі Ескі-ель значилося 18 дворів та 78 жителів, виключно кримських татар[8]. На військово-топографічній карті генерал-майора Мухіна 1817 село Ескель позначений з 15 двором[9]. Після реформи волосного поділу 1829 Ескель , згідно «Відомості про казенні волості Таврійської губернії 1829 р» , передали з Актачинської волості до складу Дуванкойської[10]. На карті 1842 року в Ескі-Ель позначено 27 дворів[11].

Станом на 1886 у селі Ескель Дуванкойської волості Сімферопольського повіту Таврійської губернії мешкало 172 особи, налічувалось 40 дворових господарств, існувала лавка[12].

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року[13] була скасована волосна система і село ввійшло до складу Бахчисарайського району Сімферопольського повіту[14], а в 1922 році повіти отримали назву округів[15]. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких округи були скасовані і основною адміністративною одиницею став Бахчисарайський район[16] і село включили до його складу. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзному перепису 17 грудня 1926 року, Ескі-Елі був центром Ескі-Ельської сільради Бахчисарайського району[17].

У 1941 році почалася війна, 22 грудня 1941 року німці зайняли село[18]. До вечора 14 квітня 1944 року 22-й гвардійський танковий полк Приморської армії звільнив село[19]. А вже 18 травня, згідно з Постановою ДКО № 5859 від 11 травня 1944 року, вцілілі кримські татари з Ескі-Елі були депортовані в Середню Азію[20]. 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму», за яким в район з Орловської і Брянської областей РРФСР пререселялісь 6000 сімей колгоспників[21]. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 Ескі-Елі був перейменований в Вишневе та Ескі-Ельська сільрада — в Вишнівську[22]. Час скасування сільради поки точно не встановлено, можливо — це наслідок указу Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Кримської області», від 30 грудня 1962[23]. 15 лютого 1965 року село передано до складу Севастопольської міськради[24].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни меж адміністративно-територіальних утворень ... Архів оригіналу за 30 червня 2016. Процитовано 21 травня 2015.
  2. Сімферопольська і Кримська єпархія. Список парафій. Архів оригіналу за 13 травня 2013. Процитовано 21 травня 2015.
  3. Прогноз погоди в с. Вишневе (Крим). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 травня 2015.
  4. Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто перебуває. // Камеральне опис Криму, 1784 года. — 1888.
  5. [http: //whp057.narod2.ru/krwm.htm АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРЫМ]. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
  6. Крим 1783-1998 рр., Стор. 122. Указ Павла I Сенатові про новий поділ держави на губернії. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 травня 2015.
  7. Крим 1783-1998 рр., Стор. 124. З Указу Олександра I Сенату про створення Таврійської губернії. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 травня 2015.
  8. ІТУАК, т. 26, стор.84. Лашков Ф. Ф. Історичний нарис Кримсько-татарського землеволодіння. Архів оригіналу за 20 липня 2010. Процитовано 21 травня 2015.
  9. Карта Мухіна 1817. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 21 травня 2015.
  10. Крим 1783-1998 рр., Відомість про казенних волостях Таврійської губернії 1829 стр. 127. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 травня 2015.
  11. Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо, 1842 г. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 травня 2015.
  12. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  13. Історія міст і сіл. Том Крим, стор. 521. Архів оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 21 травня 2015.
  14. Історія міст і сіл. Том Крим, стор. 197-202. Куйбишеве. Архів оригіналу за 9 липня 2015. Процитовано 21 травня 2015.
  15. НАСЕЛЕНИЕ І ПРОМИСЛОВІСТЬ. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
  16. Административно-территориальное поділ Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
  17. part1.rar Крим 1783—1998 рр., стор. 308[недоступне посилання з червня 2019]
  18. Мамашай (Орловка): вогнем і пером. Архів оригіналу за 22 травня 2015. Процитовано 21 травня 2015.
  19. Мощанский Ілля Борисович. Труднощі звільнення. Стор. 72
  20. Постанова ДКО № 5859сс від 11.05.44
  21. Государственный Комітет Оборони. Постанова № ГОКО-6372с. Архів оригіналу за 11 червня 2013. Процитовано 11 червня 2013.
  22. rename.htm Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 р. Архів оригіналу за 19 березня 2015. Процитовано 21 травня 2015.
  23. .part1.rar Крим 1783—1998 рр., стор. 440[недоступне посилання з травня 2019]
  24. [http: //jalita.com/guidebook/sevastopol/verhnesadovoe.shtml Ялта, путівник. Верхньосадове, село]. Архів оригіналу за 1 липня 2013. Процитовано 27 червня 2013.