Перейти до вмісту

Алексі Мачаваріані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Алексі Мачаваріані
груз. ალექსეი დავითის ძე მაჭავარიანი Редагувати інформацію у Вікіданих
Основна інформація
Повне ім'ягруз. ალექსეი მაჭავარიანი Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження23 вересня 1913(1913-09-23) або 6 жовтня 1913(1913-10-06)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняГорі, Тифліська губернія, Російська імперія[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті31 грудня 1995(1995-12-31) (82 роки) або 30 грудня 1995(1995-12-30)[1] (82 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіТбілісі, Грузія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняДідубійський пантеон Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Російська імперія
 СРСР
Грузія Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїдиригент, композитор, кінокомпозитор, політик Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаТбіліська державна консерваторія (1936) Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанриопера Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоСпілка композиторів СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»
народний артист СРСР Сталінська премія

Алексі (Олексій) Давидович Мачаваріані (груз. ალექსი დავითის ძე მაჭავარიანი; 19131995) — грузинський композитор, диригент, педагог, громадський діяч. Народний артист СРСР (1958).

Біографія

[ред. | ред. код]

Алексі Мачаваріані народився 10 (23) вересня 1913 року (за іншими джерелами — 23 вересня (6 жовтня) 1913 року[3]) в Горі (нині в Грузії), у дворянській родині.

У 1936 році закінчив Тбіліську консерваторію (класи композиції Сергія Бархударяна та Петра Рязанова), у 1940 — там же аспірантуру.

У 19341937 роках — завідувач музичною частиною Грузинського театру музичної комедії, в 19361940 — музичний керівник і композитор Експериментального театру в Баку, в 19561958 роках — художній керівник Державного симфонічного оркестру Грузинської РСР.

З 1939 року викладав у Тбіліській консерваторії (з 1942 — старший викладач, асистент Андрія Баланчівадзе, з 1952 — доцент, з 1963 року — професор кафедри композиції).

З 1953 року — заступник голови, у 19621968 роках — голова правління Спілки композиторів Грузинської РСР. У 19621973 — секретар Спілки композиторів СРСР. З 1962 року — член колегії Міністерства культури Грузинської РСР, з 1964 — член художньої ради Міністерства культури СРСР, з 1964 — президент Музичної секції Грузинського товариства культурних зв'язків (ГТКЗ) із зарубіжними країнами.

Депутат Верховної Ради СРСР 6-7-го скликань (1962—1970).

Помер 31 грудня (за іншими джерелами — 30 грудня[4]) 1995 року в Тбілісі. Похований у Дідубійському пантеоні.

Звання та нагороди

[ред. | ред. код]

Основні твори

[ред. | ред. код]

Опери

[ред. | ред. код]

Балети

[ред. | ред. код]

Музична комедія

[ред. | ред. код]

Концерти

[ред. | ред. код]
  • Для фортепіано з оркестром (1944)
  • Для скрипки з оркестром (1950)
  • Для віолончелі з оркестром (1987)

Для оркестру

[ред. | ред. код]
  • Симфонічна поема «Дуб і мошкара» («Мумлі мухаса», 1939)
  • Поеми з хором: «Горійські картинки» (1939), «На смерть героя» (1948)
  • Сюїти: «Міст» (1942), «Таємниця двох океанів» (1954)
  • 7 симфоній (1-ша (1947), 2-га (1973), 3-тя (1983), 4-та «Юнацька» (1983), 5-та «Ушба» (1986), 6-та «Амірані» (Прометей) (1987), 7-ма «Гелаті» (1989))
  • Урочиста увертюра (1950)
  • Грузинська святкова увертюра (1963)
  • Елегія
  • Скерцо

Для струнних інструментів

[ред. | ред. код]
  • 4 струнних квартети (в тому числі 1978)
  • «Десять замальовок» для 2 скрипок, альта і віолончелі (1977)

Для голосу з оркестром

[ред. | ред. код]
  • Ораторія «День моєї Батьківщини» для сопрано, басу, хору хлопчиків, великого хору і оркестру (1952)
  • Вокально-симфонічний цикл «П'ять монологів» для баритона і симфонічного оркестру на вірші В. Пшавела (1968)

Для хору

[ред. | ред. код]
  • Балада-поема «Арсен» для солістів і хору a cappella (1946)
  • Хори, в тому числі «Долурі» (1974), «Горійська поема» (1977), «Ти тут» (1977)
  • Цикл для дитячого хору та камерного оркестру «Діда Ена»

Для фортепиано

[ред. | ред. код]
  • «Хорумі» (1939), Скерцо-соната (1940), Прелюдія, Ескіз (1947), Експромт (1947), чотири п'єси (1951), «Музична юність» (33 п'єси, 1974), три прелюдії і фуги (1970), балада «Базельське озеро» (1950), «Піросмані» (1970), Дитячий альбом (12 п'єс, 1968), танець-поема, Грузинський танець
  • Цикли «Грузинські Фрески», «Паризькі замальовки»
  • дві сонати

Для скрипки

[ред. | ред. код]
  • 4 п'єси для скрипки з фортепіано (1950)
  • Скрипкове соло «Долурі Лазурі» (1962)
  • 6 п'єс для скрипки з фортепіано (1971)
  • 2 вальси на музику балету «Отелло» (1971)
  • Соната
  • Концерт для скрипки з оркестром

Для віолончелі

[ред. | ред. код]
  • 4 п'єси для віолончелі з фортепіано (1973)

Для голосу з фортепіано

[ред. | ред. код]
  • Романси (в тому числі 2 романси на сл. Р. Бернеса, 1959) і пісні для голосу з фортепіано («Синий цвет», «Не горюй, мать», «Ты полна чудесной красоты», «Тебе быть царицей Грузии», «Солнцеликая», «Имеретинская колыбельная», «Родине» (зб., 1973) тощо)
  • 4 балади (на сл. В. Шекспіра, 1968)

Прикладная музыка

[ред. | ред. код]

Музика до фільмів

[ред. | ред. код]

Пам'ять

[ред. | ред. код]

У Тбілісі встановлена меморіальна дошка на честь Олексія Мачаваріані (вулиця Ніко Ніколадзе, 1а)[5], його ім'я носить Тбіліська філармонія[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #103777741 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Мачавариани Алексей Давидович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. МАЧАВАРИАНИ в энциклопедии музыки. Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 31 жовтня 2020.
  4. 356. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 31 жовтня 2020.
  5. Мемориальная доска Мачавариани. Архів оригіналу за 6 листопада 2020. Процитовано 31 жовтня 2020.
  6. Тбилисская филармония будет носить имя композитора Алекси Мачавариани. Архів оригіналу за 5 листопада 2020. Процитовано 31 жовтня 2020.

Література

[ред. | ред. код]