Альошин Самуїл Йосипович

Альошин Самуїл Йосипович
Народився	8 (21) липня 1913 або 21 липня 1913(1913-07-21) Замбрів, Замбрівський повіт, Підляське воєводство, Республіка Польща
Помер	27 лютого 2008(2008-02-27) (94 роки) Москва, Росія
Поховання	Востряковський цвинтар
Країна	Російська імперія  СРСР  Росія
Діяльність	письменник, драматург, сатирик
Сфера роботи	література
Alma mater	Військова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського
Заклад	Вищі курси сценаристів і режисерівd
Мова творів	російська
Членство	СП СРСР
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

Самуїл Йосипович Альо́шин (справжнє прізвище — Котляр; нар. 21 липня 1913, Замбрів — пом. 27 лютого 2008, Москва) — російський драматург, сценарист; член Спілки письменників СРСР з 1954 року.

Біографія

Народився 8 [21] липня 1913(19130721) року в місті Замброві (нині Підляське воєводство, Польща) у сім'ї лікаря і вчительки. 1935 року закінчив промисловий факультет Військової академії моторизації і механізації Червоної армії у Москві.

Брав участь у німецько-радянській війні, служив інженером в танкових військах СРСР, воював на Сталінградському фронті. Після демобілізації до 1952 року працював керівником лабораторії у Всесоюзному автотракторному науково-дослідному інституті, де у 1946 році захистив кандидатську дисертацію.

Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора, медалями.

Помер в Москві 27 лютого 2008 року. Похований в Москві на Востряковському кладовищі.

Творчість

Літературну діяльність розпочав у 1939 році. Автор п'єс:

• «Мефістофель» (1942, опублікована у 1963 році);
• «Тоді в Севільї» («Дон Жуан», 1947);
• «Директор» (1950);
• «Гоголь» (1952);
• «Сувора дівчина» (1953);
• «Людина з Стратфорда» («Шекспір ??», 1954, постановка 1964);
• «Одна» (1956);
• «Кожному своє» (1956, постановка 1965);
• «Усе залишається людям» (1959, постановка МХАТу);
• «Точка опори» (1960);
• «Дон Жуан» («Помста командора», 1960);
• «Палата» (1962);
• «Головна роль» (1964);
• «Дипломат» (1967);
• «Інша» (1968);
• «Сходи» (1976);
• «Якщо» (1977);
• «Тема з варіаціями» (1979);
• «Вісімнадцятий верблюд» (1983);
• «Весь я не помру» (1989);
• «Вогнище» (1991).

постановки в Україні

• «Директор» (1950 — Київський російський драматичний театр імені Лесі Українки; режисер Костянтин Хохлов, в ролі Потапова — Михайло Романов);
• «Усе залишається людям» (1960 — Львівський академічний театр імені Марії Заньковецької, режисер і виконавець головної ролі Борис Романицький);
• «Точка опори» (1960 — Херсонський український музично-драматичний театр);
• «Точка опори» (1962 — Миколаївський обласний український музично-драматичний театр);
• «Палата» (1963 — Донецький український музично-драматичний театр);
• «Палата» (1963 — Вінницький український музично-драматичний театр);
• «Дон Жуан» (1967 — Львівський театр юного глядача);
• «Дон Жуан» (1967 — Луганський український музично-драматичний театр);
• «Інша» (1971 — Миколаївський художній російський драматичний театр);
• «Кущ горобини» (1978 — Севастопольский російський драматичний театр);
• «Тема з варіаціями» (1980 — Харківський театр російської драми).

У 1941—1947 роках писав гумористичні розповіді.

Автор сценнаріїв до фільмів:

• 1963 — Усе залишається людям;
• 1964 — Палата;
• 1971 — Дон Жуан в Талліні.

Література

• Алёшин Самуил Иосифович // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
• С. А. Шевчишин. Альошин Самуїл Йосипович // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А—В. — С. 48. — ISBN 5-88500-27-1