Альфредо Гвідо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альфредо Гвідо
ісп. Alfredo Guido
Народження24 листопада 1892(1892-11-24)[1]
Росаріо, Санта-Фе, Аргентина
Смерть1967[1]
 Буенос-Айрес, Аргентина
КраїнаАргентина[1]
Діяльністьхудожник, художник-гравер
Роботи в колекціїМузей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[2] і Національний музей образотворчого мистецтва[3]

Альфредо Гві́до (Гідо) (ісп. Alfredo Guido; нар. 24 листопада 1892, Росаріо — пом. 1967, Буенос-Айрес) — аргентинський графік, майстер монументального і станкового живопису, кераміки.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 24 листопада 1892 року в місті Росаріо (провінція Санта-Фе, Аргентина). З 1912 по 1915 рік навчався в Національній академії образотворчих мистецтв у Буенос-Айресі (викладачі Піо Коллівадіно та Карлос Ріпамонте). 1914 року відвідав Європу, Перу і Болівію.

З 1932 по 1955 рік — директор і професор Вищої національної художньої школи «Ернесто де ла Каркова» в Буенос-Айресі.

Помер у Буенос-Айресі у 1967 році.

Творчість

[ред. | ред. код]

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Золота медаль на Всесвітній виставці в Парижі у 1937 році.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • «Исскуство стран и народов мира. Краткая художественная энциклопедия». Советская энциклопедия. Москва. 1962. Том 1. сторінка 98.(рос.);
  • «Латинская Америка: Энциклопедический справочник» (в 2-х томах). Советская энциклопедия. Москва. 1980. Том 1. сторінка 458. (рос.).