Перейти до вмісту

Альфред Еспінас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Альфред Еспінас
фр. Alfred Espinas Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився23 травня 1844(1844-05-23)[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Сен-Флорантен
Помер24 лютого 1922(1922-02-24)[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих (77 років)
Сен-Флорантен
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфілософ, соціолог, перекладач художніх творів
Alma materліцей Людовика Великого Редагувати інформацію у Вікіданих і Вища нормальна школа Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор мистецтва[4] Редагувати інформацію у Вікіданих (1877)
Знання мовфранцузька[1] Редагувати інформацію у Вікіданих і німецька[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладПаризький університет Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАкадемія моральних і політичних наук[6] Редагувати інформацію у Вікіданих і Société de sociologie de Parisd Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададекан Редагувати інформацію у Вікіданих

Альфред Віктор Еспінас (фр. Alfred Espinas; 23 травня 1844 — 24 лютого 1922) — французький соціолог і філософ, відомий тим, що вплинув на Ніцше. Він був учнем Оґюста Конта і Герберта Спенсера. Хоча спочатку він був прихильником позитивізму, згодом став відданим реалістом. Еспінас дав сучасне визначення праксеології.

Життя та творчість

[ред. | ред. код]

Альфред Еспінас був народжений 23 травня 1844 р. Він відвідував вищу школу у Сансі, де навчався разом зі Стефаном Малларме, отримав диплом з загальної філосоіфї (фр. Agrégé de philosophie, 1871) та ступінь доктора з літератури (фр. Docteur ès lettres, 1877). Еспінас був професором філософії та історії соціальних наук. У 1905 р. був обраний членом Академії моральних і політичних наук.

На Еспінаса вплинули роботи Оґюста Конта та Герберта Спенсера. Разом з Теодюлем Арманом Рібо Еспінас переклав роботу Спенсера «Принципи соціології» (нім. Prinzipien der Soziologie) французькою.

Праця Еспінаса про суспільства тварин (фр. Des sociétés animales) мала вплив на Скіпіо Сігеле (фр. Scipio Sighele) та Фрідріха Ніцше.

Матіас Гросс зазначає, що такі французькі автори, як Альфред Еспінас або Рене Вормс (фр. René Worms) не заперечували істотного існування конфліктів у природі, а натомість посилалися на можливості гармонії та консенсусу.[7]

Праці

[ред. | ред. код]
  • Des sociétés animales (1877)
  • Витоки технології (1897)
  • La philosophie sociale du XVIIIe siècle et la Révolution (1898)
  • Декарт і мораль: Etudes sur l'histoire de la philosophie de l'action (1925)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в SNAC — 2010.
  3. а б в Annuaire prosopographique : la France savante / за ред. B. Delmas, Р. Матіс — 2009.
  4. http://rhe.ish-lyon.cnrs.fr/?q=theses-record/888
  5. CONOR.Sl
  6. Комітет історичних та наукових робіт — 1834.
  7. Matthias Groß: Natur. 2014, S. 38 Online-Teilansicht

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Жан Островський, Альфред Еспінас, précurseur de la praxéologie: Ses antécédents et ses successeurs, Librairie Générale de Droit et de Jurisprudence, Париж, 1973