Алюодит

Алюодит
Загальні відомості
Статус IMA	перевизначений (Rd)
IMA-номер	IMA1979 s.p.
Абревіатура	Ald
Хімічна формула	Na2(Fe3+, Mn2+)3[PO4]3
Nickel-Strunz 10	8.AC.10
Ідентифікація
Колір	жовтий, буруватий або зелений
Сингонія	моноклінна
Спайність	досконала
Твердість	5—5,5
Густина	3,576
Інші характеристики
Названо на честь	Франсуа Аллюодd
Типова місцевість	Varuträskd
Алюодит у Вікісховищі

Алюоди́т (рос. аллюодит; англ. alluaudite; нім. Alluaudit m) — мінерал, фосфат натрію, заліза і марганцю. Також — помилкова назва дюфреніту.

Опис

Хімічна формула:Na₂(Fe³⁺, Mn²⁺)₃[PO₄]₃.

Містить (%): Na₂О — 7,85; Fe₂О₃ — 20,23; MnO — 17,97; P₂O₅ — 53,95.

Сингонія моноклінна.

Трапляється в суцільних масах, зернистих, радіально-волокнистих, кулястих агрегатах.

Спайність досконала.

Колір жовтий, буруватий або зелений.

Густина 3,576.

Твердість 5—5,5.

Утворюється при оксидації варуліту або натрофіліту. Виявлено в родовищі Варутреск, Швеція. Рідкісний.

Різновиди

Розрізняють:

• алюодит залізний (відміна алюодиту, яка містить понад 20 % Fe₂О₃);
• алюодит марганцевистий (відміна алюодиту, яка містить більше марганцю, ніж заліза).

Див. також

• Список мінералів

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Алюодит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Алюодит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

• http://www.handbookofmineralogy.com/ [Архівовано 4 лютого 2011 у Wayback Machine.]
• http://www.handbookofmineralogy.org/pdfs/alluaudite.pdf [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]