Перейти до вмісту

Амосова Серафима Тарасівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Серафима Тарасівна Тараненко (Амосова)
рос. Серафима Амосова Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження20 серпня 1914(1914-08-20) Редагувати інформацію у Вікіданих
Novochernorechenskyd Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть17 грудня 1992(1992-12-17) (78 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняНоводівичий цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силПрапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ Бомбардувальна авіація
Роки служби1941—1948
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
Звання Майор авіації
Командування46-й гвардійський нічний бомбардувальний авіаційний полк
Війни / битвинімецько-радянська війна
Нагороди
Орден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Олександра НевськогоОрден Вітчизняної війни II ступеня
Орден Вітчизняної війни II ступеняОрден Червоної Зірки
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Серафи́ма Тара́сівна Таране́нко, до шлюбу Амо́сова (нар. 20 серпня 1914(19140820) — пом. 17 грудня 1992) — радянська військова льотчиця, учасниця Другої світової війни. Заступниця командира з льотної частини 46-го гвардійського нічного бомбардувального авіаційного полку, гвардії майор.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 20 серпня 1914 року на станції Чорноріченській (нині Красноярський край, Росія) в родині робітника залізничного депо. Росіянка. Закінчила семирічку й школу ФЗН у Красноярську, отримала кваліфікацію токаря 4-го розряду.

У 1936 році закінчила Тамбовську льотну школу ЦПФ. До січня 1941 року — льотчиця Східно-Сибірського управління ЦПФ, з січня по вересень 1941 року — командирка ланки навчальної ескадрильї Янаульського аеропорту (Башкортостан).

У лавах РСЧА з жовтня 1941 року. Закінчила курси удосконалення льотчиків при Енгельсській авіаційній школі пілотів. Учасниця німецько-радянської війни з травня 1942 року: командирка ескадрильї, згодом — заступниця командира полку з льотної частини 588-го (з лютого 1943 року — 46-го гвардійського) нічного бомбардувального авіаційного полку. Займалася підготовкою і перенавчанням штурманів полку на льотчиків, а техскладу — на штурманів. За роки війни здійснила 555 бойових вильотів на бомбардування живої сили і техніки ворога.

По закінченні війни жіночий авіаційний полк був розформований, а гвардії майор С. Т. Амосова вийшла у запас. Вела домашнє господарство, виховувала дітей.

Мешкала в Москві, де й померла 17 грудня 1992 року. Похована на Новодівочому цвинтарі.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Нагороджена двома орденами Червоного Прапора (09.09.1942, 07.03.1945), орденами Олександра Невського (26.04.1944), двома Вітчизняної війни 2-го ступеня (30.10.1943, 11.03.1985), Червоної Зірки (02.05.1943) і медалями.

Родина

[ред. | ред. код]

У повоєнний час вийшла заміж за льотчика Героя Радянського Союзу Івана Тараненка. Взяла прізвище чоловіка.

Посилання

[ред. | ред. код]