Перейти до вмісту

Шеша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ананта-шеша)
Вішну і Лакшмі на Шеші, Картина 1870

Шеша та Ананта-шеша (санскр. अनन्त शेष, Ananta Śeṣa IAST «нескінченний Шеша») — одна з форм Вішну в індуїзмі і ведичній релігії — тисячеголовий змій, цар всіх нагів. Шеша виступає уособленням вічного часу.[1]

Образ

[ред. | ред. код]

Згідно із «Бгагавата — пураною», Шеша — це аватара Вішну,[2] також відома під назвою Санкаршана. У Пуранах описується, що Шеша підтримує на коронах своїх голів всі планети Всесвіту і постійно зайнятий оспівуванням слави та імен Вішну своїми незліченними вустами.

Ананта-шешу зазвичай зображують як гігантського змія, згорнутого кільцями в космічному просторі, що плаває у водах вселенського причинного океану. Його кільця слугують місцем відпочинку для Вішну і Його вічної дружини Лакшмі. Його зображують п'ятиголовим, семиголовим, і найбільш часто — з безліччю голів, на кожній з яких він носить оздоблену коштовним камінням і візерунками корону.

Ананта-шеша тісно асоціюється з Вішну. Його ім'я в перекладі означає «те, що залишається», і походить від санскритського кореня шіш (śiṣ) — після того, як всесвіт руйнується в кінці кожної кальпи, Шеша залишається незмінним. У індуїзмі Баларама, Лакшман і Нітьянанда, розглядаються як втілення Шеші (або навпаки). Втіленням Шеші також вважається Патанджалі.

Згідно з «Махабхаратою» батьком Шеші був ріші Каш'япа, а матір'ю — Кадру. В одній з пуранічних історій, Шеша дає гору Мандару дів і асурам, щоб ті використовували її як мутовку для збивання Молочного океану.

На честь Ананта-Шеши названа столиця південноіндійського штату Керала місто Тіруванантапурам (в перекладі означає «Місто Господа Ананта»).

Інші імена

[ред. | ред. код]
  • Шеша-нага «змій Шеша»
  • Аді-шеша «початковий Шеша»
  • Ананта «безконечна» «безмежний»
  • Нагашаяна

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Klostermaier, 2000, с. 5
  2. Bhag-P 5.25.1. Архів оригіналу за 23 грудня 2007. Процитовано 18 квітня 2011. [Архівовано 2007-12-23 у Wayback Machine.]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]