Каш'япа (індуїзм)
| Каш'япа санскр. कश्यप | |
|---|---|
 | |
| Божество в | індуїзм |
| Батько | Маріча |
| Мати | Kalād |
| Діти | Ґаруда[1], Аруна[d], Вамана, Takshakad, Індра, Ādityasd[1], Варуна, Сур'я, Аґні, Hiranyakshad, Хіран'якашіпу, Апсара, Holikad, Mayasurad і Ваю |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Каш'я́па (санскр. कश्यप, kaśyapa IAST - «черепаха») — у ведійській та індуїстській міфології божественний мудрець (ріші), автор кількох гімнів «Ріґведи». Вважається батьком богів, демонів та багатьох інших істот.
Каш'япа — поширене стародавнє ім'я, що стосується багатьох різних осіб у стародавніх індуїстських та буддійських текстах[2][3].
Згідно з «Магабгаратою», батьком Каш'япи був Маріча, один із десяти духовних синів Брахми. Тому одним із імен мудреця є патронім Маріча. Каш'япа з'явився від шлюбу Марічі з Калою, дочкою Кардами та Девахуті. Але вже в Рамаяні Каш'япу названо молодшим братом Марічі і, отже, сином Брахми. У пуранах зустрічаються обидві версії походження ріші.
У тексті «Шатапатха-брахмани» Каш'япа ототожнено з черепахою, образу якої набув Праджапаті при створенні світу, і відповідно все живе вважають його потомством[4]. Пізніше його включено до семи стародавніх мудреців (саптаріші).
«Магабгарата» й пізніші джерела повідомляють про одруження Каш'япи на 13 (іноді 8, 10[4] або 21[5]) дочках Дакші. Саме від цього шлюбу, за переказами, походять усі живі істоти. Так, від Адіті та Каш'япи пішли 33 божества (12 адіті, 8 васу, 11 рудр та Ашвіни), серед яких Вамана як аватара Вішну та Вівасват. Від сина останнього — Ману — походять люди. Іноді серед нащадків називають лише 12 адіті, які вже своєю чергою дали походження іншим богам. Від дружини Діті з'явилися дайтьї, від Вінати — Ґаруда і Аруна[en], від Кадру — наги, Дану — данави, Муні — апсари тощо. Отже, Ріші став батьком усіх і тому іноді в деяких текстах його називають Праджапаті.
Вважався також жерцем Рами та Парашурами[6]. Останній, винищивши всіх кшатріїв, передав владу над усією землею саме Каш'япі, який стояв на чолі всіх жерців.
Каш'япу шанують у індуїстській традиції, і йому шанобливо приписують авторство численних легенд і текстів, складених у середньовіччі. Зокрема, йому приписують та називають на його честь такі трактати:
- Каш'япа-самхіта, також звана Вріддаджівакаія Тантра або Дживакія Тантра — довідник із аюрведичної педіатрії, гінекології та акушерства[7]. Доопрацював Ватсья[8]. Написано як навчальний посібник у формі діалогу між мудрецем-медиком Каш'япою та його учнем на ім'я Вріддхадживака і стосується, переважно, догляду за немовлятами та дитячих хвороб[9].
- Каш'япа-джнянаканда, або книга мудрості Каш'япи — текст традиції вайшнавізму IX століття[10].
- Каш'япа-дхармасутра, можливо, стародавній текст, який вважають втраченим. Про існування тексту свідчать цитати середньовічних індійських учених[11].
- Каш'япа-сангіта, ймовірно, ще один втрачений стародавній текст. Трактат про музику; послідовник шиваїзму і адвайта Абхінавагупта цитує пояснення мудреця Каш'япи про віні-йогу кожної раси та бхави. Інший стародавній дослідник індуїстської музики на ім'я Грданьянгама згадує про внесок Каш'япи в теорію аланкари (прикрашання музичних нот)[12][13].
- Каш'я-пашилпа, також званий Амсумад-агама, Каш'япія чи Сільпасастра Каш'япи — санскритський трактат з архітектури, іконографії та декоративного мистецтва, ймовірно, завершений XI столітті[14].
- ↑ а б Encyclopedia of Ancient Deities — 1 — Jefferson: McFarland & Company, 2000. — P. 264. — 597 p. — ISBN 0-7864-0317-9
- ↑ Premavatī Tivārī; Jīvaka Komarabhaccha; Vātsya (1996). Kāśyapa-saṃhitā: Vr̥ddhajīvakīyaṃ Tantraṃ Vā by Kāśyapa (Son of Marīci). Caukhambā Viśvabhāratī. с. xi—xii. ISBN 9788186937679. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 19 травня 2023.
- ↑ Francis Hamilton (1819). Genealogical tables of the deities, princes, heroes, and remarkable personages of the Hindus. Asiatic Society. с. 81. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 19 травня 2023.
- ↑ а б Мифы народов мира / Ред. С. А. Токарев. — М. : Советская энциклопедия, 1991. — Т. 1. — С. 629.
- ↑ Mani, Vettam. Puranic Encyclopedia. — New Delhi : Motilal Banarsidass, 1975. — С. 396. — ISBN ISBN 0-8426-0822-2.
- ↑ Dowson J. A Classical Dictionary of Hindu Mythology and Religion, Geography, History and Literature. — London, 1928. — С. 153.
- ↑ Malavika Kapur (2013). Sangeetha Menon; Anindya Sinha; B. V. Sreekantan (ред.). Interdisciplinary Perspectives on Consciousness and the Self. Springer Science. с. 73. ISBN 978-81-322-1587-5. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 19 травня 2023.
- ↑ Jan Meulenbeld (2010). The Sitapitta Group of Disorders (Urticaria and Similar Syndromes) and Its Development in Ayurvedic Literature from Early Times to the Present Day. Barkhuis. с. 353. ISBN 978-90-77922-76-7. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 19 травня 2023.
- ↑ Anthony Cerulli (2012). Somatic Lessons: Narrating Patienthood and Illness in Indian Medical Literature. State University of New York Press. с. 76—77. ISBN 978-1-4384-4387-4. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 19 травня 2023.
- ↑ Doris Srinivasan (1997). Many Heads, Arms, and Eyes: Origin, Meaning, and Form of Multiplicity in Indian Art. BRILL Academic. с. 240—247. ISBN 90-04-10758-4. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 19 травня 2023.
- ↑ Maurice Winternitz (1963). History of Indian Literature. Motilal Banarsidass. с. 580—581. ISBN 978-81-208-0056-4. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 19 травня 2023.
- ↑ Richard Widdess (1995). The rāgas of early Indian music: modes, melodies, and musical notations from the Gupta period to c. 1250. Oxford University Press. с. 62—63, 125–128 with footnotes, 185. ISBN 978-0193154643. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 19 травня 2023.
- ↑ M. Srinivasachariar (1974). History of Classical Sanskrit Literature. Motilal Banarsidass. с. 828—829. ISBN 978-81-208-0284-1. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 19 травня 2023.
- ↑ Anna Aleksandra Ślączka (2007). Temple Consecration Rituals in Ancient India: Text and Archaeology. BRILL Academic. с. 11—19. ISBN 978-90-04-15843-6. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 19 травня 2023.
