Перейти до вмісту

Ана Бландіана

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ана Бландіана
рум. Ana Blandina Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженнірум. Otilia Valeria Coman Редагувати інформацію у Вікіданих
ПсевдонімAna Blandiana[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася25 березня 1942(1942-03-25) (82 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Тімішоара, Румунське королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Румунія[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпоетеса, письменниця, журналістка, есеїстка, дитяча письменниця, перекладачка Редагувати інформацію у Вікіданих
Сфера роботипоезія, есей, літературна діяльністьd[3], проза[3], художній переклад[3], переклади з англійськоїd[3] і translation into Romaniand[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКлузький університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1952 — тепер. час
ЧленствоРумунська академія Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зRomulus Rusand Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
CMNS: Ана Бландіана у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ана Бландіана (рум. Ana Blandiana, власне Otilia Valeria Coman, 25 березня 1942(1942-03-25) Редагувати інформацію у Вікіданих, Тімішоара Редагувати інформацію у Вікіданих) — румунська поетеса, есеїстка.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Батько — священик, який при комуністах багато років провів у в'язниці, мати — обліковець. Дебютувала в 1952 в Клужі. Псевдонімом взяла назву рідного села матері в Трансильванії, жудець Алба. Через долю батька постійно зазнавала труднощів з публікацією. У 1967 році оселилася в Бухаресті. У 1975—1977 працювала бібліотекарем в Інституті образотворчого мистецтва. З 1976 переклади її творів почали друкуватися за кордоном. З тих пір перебувала під наглядом секретних служб як дисидент.

Після революції 1989 року активно включилася в суспільне і політичне життя.

Твори

[ред. | ред. код]
  • A treia taină (1969)
  • Octombrie-noiembrie-decembrie (1972)
  • Somnul din somn: poezii (1977)
  • Ochiul de greier (1981)
  • Proiecte de trecut: proză (1982)
  • Ora de nisip: poeme (1983)
  • Stea de pradă (1985)
  • Autoportret cu palimpsest (1986)
  • Orașe de silabe (1987)
  • Arhitectura valurilor (1990)
  • 100 de poeme (1991)
  • Sertarul cu aplauze (1992)
  • Imitație de coșmar (1995)
  • Cele patru anotimpuri (2000)
  • Ghicitul în mulţimi (2000)
  • Cine sunt eu?: un sfert de secol de întrebǎri (2001)
  • Orașul topit: și alte provestiri fantastice (2004)
  • Spaima de literatură (2004)
  • Refluxul sensurilor: poeme noi (2004)
  • O silabisire a lumi (2006)
  • Patria mea (2010)

Визнання

[ред. | ред. код]

Вірші і проза Ани Бландіани перекладено багатьма мовами світу, зокрема китайською. Вона — почесний президент румунського ПЕН-клубу, президент правозахисного фонду Громадянська академія, директор-засновник Меморіалу жертв комунізму. Член поетичної академії Стефана Малларме, Європейської академії поезії, Світової академії поезії. Їй присуджено премію Гердера (1982, 1988), премію Вілениці (2002), Орден Почесного Легіону (2009), інші національні та міжнародні премії. У 2016 році обрана членом-кореспондентом Румунської академії[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.lapunkt.ro/2014/11/10-zece-punkte-ana-blandiana/
  2. ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2013.
  3. ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  4. ↑ Academia Romana (membri). academiaromana.ro. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 25 квітня 2019.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ана_Бландіана&oldid=42462148