Ана Морейра
| Ана Морейра | ||||
|---|---|---|---|---|
| порт. Ana Moreira | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Ana Moreira | |||
| Народилася |
13 лютого 1980 (44 роки) Лісабон,  Португалія | |||
| Громадянство |
Португалія | |||
| Діяльність | акторка | |||
| Роки діяльності | 1997- | |||
| IMDb | nm0603502 | |||
| Нагороди та премії | ||||
| Золотий глобус за найкращу жіночу роль (2006) | ||||
|
| ||||
 Ана Морейра у Вікісховищі | ||||
Ана Морейра (нар. 13 лютого 1980, Лісабон, Португалія) — португальська акторка.
Почала зніматися на телебаченні та в короткометражних фільмах ще школяркою. У 1998 отримала дві свої перші премії за головну роль у повнометражній картині, номінована ще на кілька. У 1999 була відзначена на Берліналіе як зірка, що сходить. Загалом брала участь більш ніж у 20 фільмах, знімалася у Португалії, Іспанії, Бразилії.
Активно знімається в серіалах, зокрема, з'явилася в ролі Інес де Кастро в історичному телесеріалі Педру та Інес (2005), в серіалі Очі в очі (2008) та інших.
У 2006 році повернулася до роботи з Терезою Вільяверде у фільмі 2006 року «Транс».
З'являється у фільмах «Золотий шолом» (2006) Хорхе Крамеза та в «Історії Аліси» (2007) Освальдо Калдейри.
У 2008 році вона була однією з героїнь мильної опери Olhos nos Olhos на TVI.
У березні 2010 року вона була на обкладинці чоловічого журналу Urban Man.
Бере участь у фільмі Quinze Pontos na Alma (2011) Вісенте Алвеса до О та у Tabu (2012) Мігеля Гомеса. Вона знову співпрацює з Хорхе Крамесом у Amor Amor (2017) і знімається у фільмі Sombra[3][6] (2021) Бруно Гаскона.
У 2021 році вона отримала авторську премію в категорії найкраща акторка театру за гру у «Фора де Кампо»[4].
У 2022 році вона отримала нагороду Sophia Award від Португальської кіноакадемії за найкращу головну жіночу роль за роль у фільмі Sombra[5] Бруно Гаскона.
Крім португальської, володіє іспанською, італійською та російською мовами. У фільмі Транс (2006) виконала роль росіянки.
- 1998 — Мутанти/Os Mutantes (Тереза Віллаверде; Гран-прі на Середземноморському КФ у Бастії, номінація на Золотий глобус за кращу жіночу роль, премія за кращу жіночу роль МКФ у Таорміні)
- 2000 — Запізно / Tarde Demais (Жозе Нашименту)
- 2001 — Вода та сіль/ Água e Sal (Тереза Віллаверде)
- 2004 — Адріана/ Adriana (Маргаріда Жил; Золотий глобус 2006 за найкращу жіночу роль)
- 2005 — Імена Алісії/ Los nombres de Alicia (Пілар Руїс-Гутьєррес)
- 2006 — Транс/Transe (Тереза Віллаверді; номінація на Золотий глобус за кращу жіночу роль)
- 2007 — O Capacete Dourado (Жоржі Краміс; номінація на Золотий глобус за найкращу жіночу роль)
- 2008 — Приречене кохання/ Um Amor de Perdição (Маріу Баррозу)
- 2009 — Північний двір/ A Corte do Norte (Жуан Ботелью; номінація на Золотий глобус за найкращу жіночу роль)
- 2009 — Португальська черниця/A Religiosa Portuguesa (Ежен Грін)
- 2009 — Історії Аліси / Histórias de Alice (Освалду Калдейра)
- 2010 — Фільм невгамовності (Жуан Ботелью, за Книгою невгамовності Фернандо Пессоа)
- 2011 — П'ятнадцять точок душі/ Quinze Pontos na Alma (Вісенті Алвіш ду О)
- 2012 — Табу/ Tabu (Мігел Гоміш; номінація на Золотий глобус за найкращу жіночу роль)
- 2014 — Os Maias — Cenas da Vida Romântica (Жуан Ботелью)
- ↑ Virtual International Authority File — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1035038277 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Ferreira, Andreia Filipa (2 листопада 2021). Ana Moreira: “O cinema português continua forte e cada vez mais diversificado”. Revista RUA (pt-PT) . Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ PRÉMIO AUTORES 2021 | VENCEDORES -. https://www.spautores.pt/ (pt-PT) . Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Vencedores dos Prémios Sophia 2022 - Notícias. ICA. Процитовано 7 червня 2024.
|
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
