Андалузит
| Андалузит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | And[2] |
| Хімічна формула | Al₂SiO₅[3] |
| Клас мінералу | силікати |
| Nickel-Strunz 10 | 9.AF.10[4] |
| Dana 8 | 52.2.2b.1 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | ромбічна сингонія[5] |
| Твердість | 7,5 |
| Блиск | скляний |
| Колір риси | білий |
| Густина | 3,15 ± 0,03 г/см³ |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Андалусія[6] |
 Андалузит у Вікісховищі | |
Андалузи́т — від назви іспанської області Андалузія) — мінерал підкласу силікатів, ортосилікат алюмінію острівної будови).
Вперше був знайдений в 1798 році в Андалузії (Іспанія), через що і отримав свою назву.
Хімічний склад Al2O[SiO4]. Утворює стовпчасто-призматичні кристали та зернисті або променисті агрегати. Містить (%): Al2О3 — 63,2; SiO2 — 36,8. Домішки: Fe3+, Ti, Mg, Fe2+,Са та ін.
Сингонія ромбічна.
Густина 3,14-3,22.
Твердість 7,0-7,5.
Кристали витягнуті по осі, призматичні, ізометричні. Важливий мінерал контактово-метаморфічних утворень.
Колір сірий, рожевий, іноді зеленуватий, рідко фіалковий.
Блиск скляний.
Андалузит застосовується в промисловості порцеляновій та вогнетривів, а також в електрометалургії.
Прозорий андалузит вживається як дорогоцінний камінь.
Різновиди андалузиту: віридин та хіастоліт.
Андалузит марганцевий — відміна андалузиту червоного кольору, яка містить до 7 % Mn2O3 і до 5 % Fe2O3.
Найбільше родовище андалузиту Уайт-Маунтін (США, штат Каліфорнія). Прозорі різновиди андалузиту зустрічаються в Індії, Шрі-Ланці, Бразилії, Танзанії, Іспанії та ін. країнах. Світові запаси Андалузит оцінюються в 175 млн т. Використовують як вогне- та кислототривкий матеріал, прозорий андалузит — дорогоцінний камінь. Від назви провінції Андалузії в Іспанії.
В Україні (Олевський район Житомирської області), у Казахстані (Семіз-Бугу), Каліфорнії (Вайт-Маунтен).
Найпростіший спосіб збагачення андалузиту — важкосередо-вищна сепарація. Такий спосіб збагачення може бути використаний для матеріалу крупніше 0,5 мм. Більш тонкий андалузит збагачу-ється важкосередовищною сепарацією і флотацією. Для первинних андалузитових руд застосовується схема з використанням важко-середовищної сепарації. Відповідно з технологічною схемою руду дроблять у валковій дробарці і направляють на мокре грохочення. Підрешітний продукт (шлами) скидають у відвал, а надрешітний промивають у барабанному грохоті для відділення крупного класу +25 мм, який видаляється у відвал. Клас –25 мм знешламлюється в гідроциклонах, злив яких (шлами крупністю 0 — 0,5 мм) також ски-дається у відвал. Знешламлений матеріал після відтирки і грохо-чення для остаточного відділення шламів збагачується в дві стадії у важкосередовищних гідроциклонах. При флотаційному збагаченні застосовуються реагенти: збирачі — олеїнова кислота (рН 9), нафтенові масла та ін., депресор — рідке скло; при відділенні андалузиту від кварцу флотація проводиться в кислому середовищі.
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (December 2014) — 2014.
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ mineralienatlas.de
- ↑ Delamétherie J. Sur une pierre de l'andalousie // Journal de Physique, de Chimie, d'Histoire Naturelle et des Arts — Paris: 1798. — Vol. 46. — P. 386–387. — ISSN 1770-6483; 2419-0691
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Андалузит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Андалузит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
