Перейти до вмісту

Анджей Каєтан Врублевський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Анджей Врублевський)
Анджей Каєтан Врублевський
пол. Andrzej Kajetan Wróblewski
Народився7 серпня 1933(1933-08-07) (91 рік)
Варшава, Польська Республіка
Країна Республіка Польща
Діяльністьфізик
Галузьфізика
Alma materВаршавський університет (1955)[1]
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук
Знання мовпольська
ЗакладВаршавський університет
ЧленствоПольська академія наук, Польське астрономічне товариство, Польська академія знань, Варшавське наукове товариство і Польське фізичне товариство
Нагороди
Командорський Хрест із зіркою ордена Відродження Польщі Командорський хрест ордена Відродження Польщі Лицарський Хрест ордена Відродження Польщі Медаль Комісії народної освіти Польщі

Анджей Каєтан Врублевський (нар. 1933[2]) — польський фізик-експериментатор та історик науки, який займався головним чином фізикою елементарних частинок та історією фізики, енциклопедист і популяризатор. Повний професор фізичних наук і дійсний член Польської академії наук (з 1991), віце-президент Польської академії мистецтв і наук (2009—2018), ректор Варшавського університету (1989—1993) і декан тамтешнього фізичного факультету (1986—1989), головний редактор науково-популярного журналу Уранія (1959—1964). Почесний доктор кількох університетів і лауреат багатьох премій, у тому числі медалі Смолуховського[pl] — найвищої нагороди Польського фізичного товариства (1999).

Як фізик елементарних частинок він відомий, зокрема, свохїми дослідженнями дивної матерії. Він популяризував фізику та її історію — різних галузей і епох — через книги, статті та публічні лекції.

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив Ліцей імені Владислава IV у Варшаві[pl][3]. У 1955 році здобув диплом з фізики на факультеті математики, фізики та хімії Варшавського університету, де працював з 1954 року. У 1961 році захистив докторську дисертацію «Дослідження гіперонів Λ0 за допомогою ядерних емульсій»[4], написану під керівництвом Маряна Даниша[pl][3]. 1964 року здобув ступінь доктора філософії на основі роботи «Отримання дивних частинок у π-p-взаємодіях при енергії 10 ГеВ»[3]. 1971 року став доцентом, а 1979 року — професором Варшавського університету. У 1975—1981 був директором Інституту експериментальної фізики, в 1986—1989 деканом фізичного факультету, в 1989—1993 — ректором Варшавського університету[2].

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Спеціальністю Врублевського є фізика елементарних частинок та історія фізики. Він проводить дослідження механізму утворення адронів. Зокрема, він виявив залежність між середньою множинністю утворених частинок і дисперсією їх розподілу (так звана формула Врублевського, Wróblewski relation)[4] і ввів так званий коефіцієнт Врублевського (Wróblewski factor).

Він опублікував сотні заміток про відомих учених у щомісячному журналі Знання і життя[pl] під назвою «Вчені в анекдотах». На її основі створено однойменні книги[4].

Врублевський розробив перші правила категоризації польських наукових установ на основі параметричних показників[4].

Членство в організаціях

[ред. | ред. код]

Наукові товариства та академії наук:

Комісії, комітети та ради:

Нагороди

[ред. | ред. код]
Почесні докторські ступені
Нагороди
Інші відзнаки

Вибрані публікації

[ред. | ред. код]

Врублевський є автором понад 200 статей з фізики високих енергій[4], кількох книг, перекладів з англійської та російської мов. Зокрема, він перекладав польською роботи українського радянського астронома Миколи Барабашова та американського астронома українського походження Отто Струве. Він також написав статтю «Фізика в XX столітті» в Енциклопедії PWN.

Власні книги

Переклади

  • 1957: G. W. K. Ford., E. Parkins., H. S. Isbin, O reaktorach jądrowych, PWN, wraz ze Stanisławem Zasadą — z angielskiego,
  • 1960: A.P. French, Zasady fizyki współczesnej, PWN — z angielskiego,
  • 1961: N. P. Barabaszow, A. A. Michajłow, J. N. Lipski, Atlas odwrotnej strony Księżyca, PWN — z rosyjskiego,
  • 1967: Otto Struve, Velta Zebergs, Astronomia XX wieku, PWN — z angielskiego,
  • 1968: Bruno Rossi, Promieniowanie kosmiczne, seria «Biblioteka Problemów», PWN — z angielskiego.

Редакції колективних та інших праць

  • 1959—1964: redaktor naczelny czasopisma Urania[10]
  • 1980: Z powrotem na Ziemię. Spór o pochodzenie cywilizacji ludzkich, seria «Rodowody Cywilizacji», Państwowy Instytut Wydawniczy, ISBN 83-0600167-2,
  • 1983: Encyklopedia fizyki współczesnej[11],
  • 1996: Świat nauki współczesnej. Tom 1, przekł. z fr. Agata Bernat et al., PWN, ISBN 83-0111805-9,
  • 1996: 75 lat fizyki na Hożej. Praca zbiorowa, wraz z Martą Kicińską-Habior, Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, ISBN 83-9053340-5,
  • 1997: 75 lat fizyki na Hożej. Spis publikacji z lat 1971—1995, wraz z Martą Kicińską-Habior, WUW, ISBN 83-9053341-3,
  • 2016: Nauki ścisłe i przyrodnicze na Uniwersytecie Warszawskim, WUW, ISBN 978-83-2352122-8, ISBN 978-83-2351791-7,
  • 2016: Portrety uczonych: profesorowie Uniwersytetu Warszawskiego, 6 tomów: 1816–1915; 1915–1945 A-Ł, M-Ż; po 1945 A-K, L-R, S-Ż; WUW,
  • 2021: 100 lat fizyki od Hożej do Pasteura. Księga wspomnień, WUW, ISBN 978-83-235-5144-7.

Передмови, післямови, внески до колективних праць

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://nauka-polska.pl/#/profile/scientist?id=71856
  2. а б в г д Kto jest kim w Polsce. Informator biograficzny. Edycja IV, wyd. Interpress, Warszawa 2001, s. 1056
  3. а б в Królikowski, Jan. Laudacja na odnowieniu doktoratu prof. dr. hab. Andrzeja Kajetana Wróblewskiego, Uniwersytet Warszawski 23.05.2011 (PDF) (пол.).
  4. а б в г д е ж Prof. Andrzej Kajetan Wróblewski doktorem h.c. Uniwersytetu Jana Kochanowskiego, 23 червня 2017
  5. Biogram na stronie członkowie.pan.pl. Архів оригіналу за 7 березня 2017. Процитовано 6 лютого 2023. [Архівовано 2017-03-07 у Wayback Machine.]
  6. Prof. Andrzej K. Wróblewski doktorem honoris causa Politechniki Warszawskiej. 18 квітня 2011.
  7. Laureaci Nagród PTF 2020 [Архівовано 2021-08-31 у Wayback Machine.], s. 2, ptf.net.pl [dostęp 2021-08-31].
  8. 9. Edycja Konkursu o Nagrodę im. Jana Jędrzejewicza rozstrzygnięta, ihnpan.pl, 3 października 2021 [dostęp 2021-10-08].
  9. Nagrody dla książki «Historia fizyki w Polsce» autorstwa Andrzeja Kajetana Wróblewskiego [Архівовано 2023-02-06 у Wayback Machine.], pwn.pl, 29 września 2021 [dostęp 2021-10-08].
  10. Historia Uranii
  11. Praca zbiorowa, 1983.

Література

[ред. | ред. код]
  • Encyklopedia fizyki współczesnej. Т. I. Warszawa: Polskie Wydawnictwo Naukowe. 1983. ISBN 9788301003913.
  • Kto jest kim w Polsce. Edycja IV, wyd. Warszawa 2001, s. 1056
  • Biogram na stronie członkowie.pan.pl
  • Prof. zw. dr hab. cz Andrzej Kajetan Wróblewski, [w:] baza «Ludzie nauki» portalu Nauka Polska (OPI) [online] [dostęp 2009-05-07] .

Посилання

[ред. | ред. код]