Перейти до вмісту

В'єтнамська мова

Редагувати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
В'єтнамська мова
tiếng Việt
Поширена вВ'єтнам, Камбоджа, Лаос, США, Франція.
РегіонПівденно-Східна Азія
Етнічністьв'єтнамці
Носіїдо 73 млн.
Місце17
Писемністьв'єтнамська абетка, в'єтнамський Брайльd, Тьи-ном і латинське письмо
КласифікаціяАвстроазійські мови
В'єтські мови
Північна (в'єт-мионзька) група
В'єтнамська мова
Офіційний статус
ОфіційнаВ'єтнам В'єтнам
Регулюєофіційного регулювання не існує
Коди мови
ISO 639-1vi
ISO 639-2vie
ISO 639-3vie
SILvie

В'єтна́мська мо́ва — мова в'єтнамців, одна з в'єтських мов. Офіційна мова В'єтнаму; поширена також у Камбоджі, Лаосі, Таїланді, Новій Каледонії, Франції, США. Загальна кількість мовців — до 73 млн. Виділяються три основні діалекти: північний, центральний та південний, які мають фонетичні та лексичні відмінності.

Від інших в'єтмионґських мов в'єтнамська відрізняється простішою структурою складу, більшою кількістю тонів (до шести), великою кількістю китайських запозичень. Граматичні відмінності натомість незначні.

Літературна мова сформована на базі північних та центральних діалектів. Письмова мова спирається на звуковий склад центрального діалекту та на систему тонів північного діалекту. В усному мовленні нормативною вважається вимова ханойської говірки північного діалекту.

До 1910 року у В'єтнамі було розповсюджено два види писемності — китайські ієрогліфи та система «тьи-ном», що виникла на ґрунті перетворення ієрогліфів. З 1910 року було офіційно запроваджено письмо «куокнґи», створене ще в XVII сторіччі португальськими місіонерами на базі латинки.

Писемність

[ред. | ред. код]
Перші два рядки з класичної в'єтнамської епічної поеми «Повість про К'єу», записані письмом тьи-ном та сучасною в'єтнамською абеткою. Лексика, запозичена з китайської, виділена зеленим, запозичені за звучанням ієрогліфи для питомо в'єтнамських слів — фіолетовим, власні ієрогліфи — коричневим.
У двомовному словнику «Nhật dụng thường đàm» (1851), китайські ієрогліфи (chữ Nho) пояснюються примітками, написаними тьи-номом.
Словник «Dictionarium anamitico-latinum» (1838) Жана-Луї Табера вказує в'єтнамські (аннамські) слова латинкою та тьи-номом.
Табличка у музеї-в'язниці Хоало, де вказано правила поведінки для відвідувачів в'єтнамською та англійською мовами.

Після завершення влади Китаю над В'єтнамом, що тривала тисячоліття, в 939 році, в'єтнамська держава прийняла класичну китайську (в'єтнамською: văn ngôn 文言 або Hán văn 漢文) як урядову мову[1]. Аж до кінця XIX століття, (за винятком двох коротких часових проміжків), усі офіційні тексти, в тому числі державні, наукові та інші літературні, писались класичною китайською, за допомогою китайської писемності (chữ Hán — «тьи-хан»)[2]. Хоча в більшості випадків у сучасності в'єтнамська записується латинською в'єтнамською абеткою, китайське письмо тьи-хан разом із письмом тьи-ном (chữ Nôm, разом: Hán-Nôm) досі вживається, наприклад, у каліграфії.

Тьи-ном

[ред. | ред. код]
Докладніше: Тьи-ном

Приблизно з XIII століття, вчені в'єтнамці на базі відомої їм китайської писемності розробили «тьи-ном» (chữ Nôm, досл. «Південні ієрогліфи») — систему письма для запису в'єтнамської літератури. У письмі тьи-ном використовувались китайські ієрогліфи для запису як безпосередньо запозиченої китайської лексики[en], так і питомо в'єтнамських слів з подібною вимовою чи значенням. Крім того, в межах цієї системи було створено тисячі нових об'єднаних ієрогліфів для запису питомо в'єтнамських слів за допомогою кількох різних способів, наприклад, фоносемантичні сполуки(інші мови)[3]. Наприклад, у перших рядках класичної в'єтнамської поеми «Повість про К'єу»,

  • Запозичене з китайської слово mệnh (доля) записане оригінальним ієрогліфом 命;
  • Питомо в'єтнамське слово ta (наш) записане, як 些, подібно до запозичення з китайської з однаковим читанням ta (мало, трохи, дещо);
  • Питомо в'єтнамське слово năm (рік) записане новим ієрогліфом 𢆥, що складений з ієрогліфів 南 (південь, читається, як «нам») та 年 (рік).

Найстаріший приклад ранньої форми такого письма знайдено в списку імен в храмі Тхап М'єу, що датується початком XII ст. н.е.[4][5] Література тьи-ном досягла своєї вершини у XVIII столітті, коли за допомогою нього записували свої роботи численні в'єтнамські поети та письменники, як-от Нгуен Зу та Хо Суан Хионг. Однак, офіційно вона вживалась лише за нетривалих правлінь династій Хо та Тейшон (у 1400–1406 та 1778–1802 роках відповідно)[6].

У XIX столітті, в'єтнамський реформатор і католик Нгуєн Чион То закликав імператорський двір прийняти до офіційного вжитку письмо тьи-ном, але його так і не було прийнято[7][8].

Куокнги

[ред. | ред. код]
Докладніше: В'єтнамська абетка

Латинізацію в'єтнамської кодифікував у XVII столітті авіньйонський місіонер-єзуїт Александр де Род (1591–1660) на базі робіт інших португальських місіонерів у минулому, зокрема Франсіско де Піни, Гаспара до Амарала та Антоніо Барбоси[9][10]. Їхня робота базується на тодішній середньов'єтнамській мові, на діалекті, близькому до ханойського. Голосні та фіналі найбільше відповідають північним діалектам, а ініціалі — південним.

В'єтнамська абетка складається з 29 літер; у ній було додано приголосну đ та 6 голосних (ă, â/ê/ô, ơ, ư) з діакритиками. Літери f, j, w та z не вживаються[11][12]. Також на письмі окремі фонеми пишуться диграфами, яких усього десять: ch, gh, gi, kh, ng, nh, ph, qu, th, та tr; або триграфом ngh. Додаткові діакритики використовуються для відображення тону складу:

Діакритик В'єтнамська назва і переклад
(відсутній) ngang 'рівний'
◌̀ (гравіс) huyền 'глибокий'
◌́ (акут) sắc 'різкий'
◌̉ (гак зверху) hỏi 'питальний'
◌̃ (тильда) ngã 'дрижачий'
◌̣ (крапка знизу) nặng 'важкий'

Таким чином, одна літера може мати два діакритики, наприклад «ể», тобто літера «ê», разом з тоновим діакритиком «ẻ».

Хоч місіонери й розробили нове абеткове письмо, тьи-ном і надалі активно використовувався Католицькою церквою у В'єтнамі ще більш ніж 200 років[13]. Починаючи з XIX століття, в'єтнамська абетка «куокнги» (chữ Quốc ngữ — «письмо державної мови») почала поширюватись поза межі християнських спільнот.

Латинська абетка стала найпоширенішою на початку XX століття, внаслідок розповсюдження освіти та прийняття латинки як простішої системи, якої можна навчати усі верстви населення. Французька колоніальна адміністрація мала на меті позбутись китайської писемності, конфуціанства та інших впливів китайської культури у В'єтнамі[8]. Замість класичної китайської, урядовою мовою стала французька. За указом керівництва французького протекторату Тонкін в 1910 році, в'єтнамська латинка стала обов'язковою для всіх публічних документів. В'єтнамські реформісти та націоналісти теж виступали за використання латинської абетки. Вже станом на середину XX століття, в'єтнамська вже здебільшого записувалась латинською абеткою, яка згодом стала офіційною у незалежному В'єтнамі.

Втім, тьи-хан досі використовувався за часів французької адміністрації, та навіть у часи Другої світової війни його можна було побачити на банкнотах[14][15], проте невдовзі він перестав використовуватись взагалі. Внаслідок реформи освіти 1950 року в Північному В'єтнамі було повністю скасовано тьи-хан і тьи-ном[16]. В наші часи, лише окремі вчені та дуже старі люди здатні читати тьи-ном, або писати традиційною в'єтнамською каліграфією.

Священники в'єтнамської меншини в Китаї (що емігрували з В'єтнаму в XVI сторіччі) на службах використовують співаники та молитвенники, записані тьи-номом[17].

Граматика

[ред. | ред. код]
Докладніше: Граматика в'єтнамської мови

В'єтнамська, подібно до тайської та багатьох інших мов Південно-Східної Азії, є аналітичною мовою. В'єтнамська не має морфологічних відмінків, родів, чисел або часів (а отже, не розрізняє фінітність/нефінітність).[a] Також, подібно до інших мов у регіоні, в'єтнамський синтаксис має порядок слів підмет-присудок-додаток, залежні слова йдуть після головного слова (порядок модифіковане слово[уточнити переклад]-додаток), та має систему іменникових класифікаторів. Також у в'єтнамській поширене пропускання слів[уточнити переклад], фіксоване розташування питальних слів, дозволені серійні дієслівні конструкції[en].

Нижче наведені речення в'єтнамською мовою з глосами та повними перекладами.

Minh

Мінь

là

Є

giáo viên

вчитель.

Minh là {giáo viên}

Мінь Є вчитель.

"Мінь — вчитель."

Trí

Чі

13

13

tuổi

вік

Trí 13 tuổi

Чі 13 вік

"Чі 13 років."

Mai

Май

có vẻ

ніби

là

Є

sinh viên

студент

hoặc

або

học sinh.

школяр

Mai {có vẻ} là {sinh viên} hoặc {học sinh}.

Май ніби Є студент або школяр

"Май ніби студент або школяр."

Tài

Тай

đang

PRES.CONT

nói.

говорити

Tài đang nói.

Тай PRES.CONT говорити

"Тай говорить."

Giáp

Зяп

rất

INT

cao.

високий

Giáp rất cao.

Зяп INT високий

"Зяп дуже високий."

Người

особа

đó

той.DET

là

Є

anh

старший брат

của

POSS

nó.

3.PRO

Người đó là anh của nó.

особа той.DET Є {старший брат} POSS 3.PRO

"Та особа — його/її брат."

Con

CL

chó

собака

này

DET

chẳng

NEG

bao giờ

ніколи

sủa

гавкати

cả.

цілком

Con chó này chẳng {bao giờ} sủa cả.

CL собака DET NEG ніколи гавкати цілком

"Цей собака взагалі ніколи не гавкає."

Nó

3.PRO

chỉ

тільки

ăn

їсть

cơm

рис.FAM

Việt Nam

В'єтнам

thôi.

лише

Nó chỉ ăn cơm {Việt Nam} thôi.

3.PRO тільки їсть рис.FAM В'єтнам лише

"Він/вона/воно їсть лише в'єтнамський рис (або їжу, особливо якщо мовець похилого віку)."

Tôi

1.PRO

thích

любити

con

CL

ngựa

кінь

đen.

чорний

Tôi thích con ngựa đen.

1.PRO любити CL кінь чорний

"Я люблю чорного коня."

Tôi

1.PRO

thích

любити

cái

FOC

con

CL

ngựa

кінь

đen

чорний

đó.

DET

Tôi thích cái con ngựa đen đó.

1.PRO любити FOC CL кінь чорний DET

"Я люблю того чорного коня."

Hãy

HORT

ở lại

лишатись

đây

тут

ít

кілька

phút

хвилина

cho tới

до

khi

коли

tôi

1.PRO

quay

повернутись

lại.

знову

Hãy {ở lại} đây ít phút {cho tới} khi tôi quay lại.

HORT лишатись тут кілька хвилина до коли 1.PRO повернутись знову

"Будь ласка, зачекайте тут кілька хвилин, допоки я повернусь."

Приклад

[ред. | ред. код]

«Заповіт» Т. Шевченка в'єтнамською мовою (переклав Нґуєн Суан Шань)

DI CHÚC
Khi tôi chết, hãy chôn tôi
Trên gò đất
Trong thảo nguyên bao la
Giữa U-krai-na yêu qúy
Để tôi nhìn cánh đồng bát ngát
Nhìn con sông Đờ-ni-ép bờ dốc trấp trùng
Bên tôi gầm tiếng sóng
Xa U-krai-na
Con sông đổ máu quân thù
Vào biển cả
Tôi từ biệt cuộc đời
Cánh đồng, đồi cổ… Tôi vút cánh bay cao
Đến tận nơi xa nào
Cầu nguyện Chúa Trời
Nhưng trong khi chờ đơi
Tôi đâu có biết Chúa Trời
Chôn tôi xong, các bạn hãy đứng lên
Phá tan những cùm sắt đáng rủa nguyến
Tười sự tự do của các bạn
Bằng máu quân thù!
Rếi trong gia dình lớn
Giải phóng khỏi mọi xích xiềng
Các bạn hãy nhắc đền tôi
Với những lời nói yên lành dịu ngọt.


Коментарі

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Отже, граматика в'єтнамської спирається насамперед на порядок слів та структуру речення, а не на морфологію (на відміну, від, наприклад, європейських мов, що використовують словозміну). Для позначень часів, в'єтнамська замість морфології використовує граматичні частки або синтаксичні конструкції.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Hannas, Wm. C. (1997). Asia's Orthographic Dilemma. University of Hawaii Press. с. 78—79, 82. ISBN 978-0-8248-1892-0.
  2. ↑ Marr, 1984, с. 141.
  3. ↑ DeFrancis, 1977, с. 24–26.
  4. ↑ Holcombe, Charles (2017). A History of East Asia: From the Origins of Civilization to the Twenty-First Century. Cambridge University Press. с. 207. ISBN 978-1107544895.
  5. ↑ Kornicki, Peter (2018). Languages, Scripts, and Chinese Texts in East Asia. Oxford University Press. с. 63. ISBN 978-0-192-51869-9.
  6. ↑ DeFrancis, 1977, с. 32, 38.
  7. ↑ DeFrancis, 1977, с. 101—105.
  8. ↑ а б Marr, 1984, с. 145.
  9. ↑ Jacques, Roland (2002). Portuguese Pioneers of Vietnamese Linguistics Prior to 1650 – Pionniers Portugais de la Linguistique Vietnamienne Jusqu'en 1650 (англ.) (фр.). Bangkok, Thailand: Orchid Press. ISBN 974-8304-77-9.
  10. ↑ Trần, Quốc Anh; Phạm, Thị Kiều Ly (October 2019). Từ Nước Mặn đến Roma: Những đóng góp của các giáo sĩ Dòng Tên trong quá trình La tinh hoá tiếng Việt ở thế kỷ 17. Conference 400 năm hình thành và phát triển chữ Quốc ngữ trong lịch sử loan báo Tin Mừng tại Việt Nam. Hochiminh City: Committee on Culture, Catholic Bishops' Conference of Vietnam.
  11. ↑ Alphabet | Vietnamese Typography. vietnamesetypography.com. Процитовано 24 червня 2023.
  12. ↑ admin (5 лютого 2014). Vietnamese Language History. Vietnamese Culture and Tradition (амер.). Процитовано 30 січня 2021.
  13. ↑ Ostrowski, Brian Eugene (2010). The Rise of Christian Nôm Literature in Seventeenth-Century Vietnam: Fusing European Content and Local Expression. У Wilcox, Wynn (ред.). Vietnam and the West: New Approaches. Ithaca, New York: SEAP Publications, Cornell University Press. с. 23, 38. ISBN 978-0-87727-782-8.
  14. ↑ French Indochina 500 Piastres 1951. art-hanoi.com.
  15. ↑ North Vietnam 5 Dong 1946. art-hanoi.com.
  16. ↑ Vũ Thế Khôi (2009). "Ai “bức tử” chữ Hán-Nôm?".
  17. ↑ Friedrich, Paul; Diamond, Norma, ред. (1994). Jing. Encyclopedia of World Cultures, volume 6: Russia and Eurasia / China. New York: G.K. Hall. с. 454. ISBN 0-8161-1810-8.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Загальні

[ред. | ред. код]
  • Dương, Quảng-Hàm. (1941). Việt-nam văn-học sử-yếu [Outline history of Vietnamese literature]. Saigon: Bộ Quốc gia Giáo dục.
  • Emeneau, M. B. (1947). Homonyms and puns in Annamese. Language. 23 (3): 239—244. doi:10.2307/409878. JSTOR 409878.
  • ——— (1951). Studies in Vietnamese (Annamese) grammar. University of California publications in linguistics. Т. 8. Berkeley: University of California Press.
  • Hashimoto, Mantaro (1978). Current developments in Sino-Vietnamese studies. Journal of Chinese Linguistics. 6 (1): 1—26. JSTOR 23752818.
  • Marr, David G. (1984). Vietnamese Tradition on Trial, 1920–1945. University of California Press. ISBN 978-0-520-90744-7.
  • Nguyễn, Đình-Hoà (1995). NTC's Vietnamese–English dictionary (вид. updated). Lincolnwood, Illinois: NTC. ISBN 0-8442-8357-6.
  • ——— (1997). Vietnamese: Tiếng Việt không son phấn. Amsterdam: John Benjamins. ISBN 90-272-3809-X.
  • Nguyen, Dinh Tham (2018). Studies on Vietnamese Language and Literature: A Preliminary Bibliography. Cornell University Press. ISBN 978-1-501-71882-3.
  • Rhodes, Alexandre de (1991). L. Thanh; X. V. Hoàng; Q. C. Đỗ (ред.). Dictionarium Annamiticum Lusitanum et Latinum. Hanoi: Khoa học Xã hội.
  • Thompson, Laurence C. (1991) [1965]. A Vietnamese reference grammar. Honolulu: University of Hawaii Press. ISBN 0-8248-1117-8.
  • Uỷ ban Khoa học Xã hội Việt Nam. (1983). Ngữ-pháp tiếng Việt [Vietnamese grammar]. Hanoi: Khoa học Xã hội.

Фонетика

[ред. | ред. код]

Прагматика

[ред. | ред. код]

Діалектологія

[ред. | ред. код]
  • Alves, Mark J. 2007. "A Look At North-Central Vietnamese" In SEALS XII Papers from the 12th Annual Meeting of the Southeast Asian Linguistics Society 2002, edited by Ratree Wayland et al. Canberra, Australia, 1–7. Pacific Linguistics, Research School of Pacific and Asian Studies, The Australian National University
  • Alves, Mark J.; & Nguyễn, Duy Hương. (2007). "Notes on Thanh-Chương Vietnamese in Nghệ-An province". In M. Alves, M. Sidwell, & D. Gil (Eds.), SEALS VIII: Papers from the 8th annual meeting of the Southeast Asian Linguistics Society 1998 (pp. 1–9). Canberra: Pacific Linguistics, The Australian National University, Research School of Pacific and Asian Studies
  • Hoàng, Thị Châu (1989). Tiếng Việt trên các miền đất nước: Phương ngữ học [Vietnamese in different areas of the country: Dialectology]. Hanoi: Khoa học xã hội.
  • Honda, Koichi. (2006). "F0 and phonation types in Nghe Tinh Vietnamese tones". In P. Warren & C. I. Watson (Eds.), Proceedings of the 11th Australasian International Conference on Speech Science and Technology (pp. 454–459). Auckland, New Zealand: University of Auckland.
  • Machaud, Alexis; Ferlus, Michel; & Nguyễn, Minh-Châu. (2015). "Strata of standardization: the Phong Nha dialect of Vietnamese (Quảng Bình Province) in historical perspective". Linguistics of the Tibeto-Burman Area, Dept. of Linguistics, University of California, 2015, 38 (1), pp. 124–162.
  • Pham, Andrea Hoa. (2005). "Vietnamese tonal system in Nghi Loc: A preliminary report". In C. Frigeni, M. Hirayama, & S. Mackenzie (Eds.), Toronto working papers in linguistics: Special issue on similarity in phonology (Vol. 24, pp. 183–459). Auckland, New Zealand: University of Auckland.
  • Vũ, Thanh Phương. (1982). "Phonetic properties of Vietnamese tones across dialects". In D. Bradley (Ed.), Papers in Southeast Asian linguistics: Tonation (Vol. 8, pp. 55–75). Sydney: Pacific Linguistics, The Australian National University.
  • Vương, Hữu Lễ. (1981). "Vài nhận xét về đặc diểm của vần trong thổ âm Quảng Nam ở Hội An" [Some notes on special qualities of the rhyme in local Quảng Nam speech in Hội An]. In Một Số Vấn Ðề Ngôn Ngữ Học Việt Nam [Some linguistics issues in Vietnam] (pp. 311–320). Hà Nội: Nhà Xuất Bản Ðại Học và Trung Học Chuyên Nghiệp.

Орфографія

[ред. | ред. код]
  • DeFrancis, John (1977). Colonialism and language policy in Viet Nam. Mouton. ISBN 978-90-279-7643-7.
  • Haudricourt, André-Georges (1949). Origine des particularités de l'alphabet vietnamien. Dân Việt-Nam. 3: 61—68.
  • Nguyễn, Đình-Hoà. (1955). Quốc-ngữ: The modern writing system in Vietnam. Washington, DC: Author.
  • Nguyễn, Đình-Hoà (1990). Graphemic borrowing from Chinese: The case of chữ nôm, Vietnam's demotic script. Bulletin of the Institute of History and Philology, Academia Sinica. 61: 383—432.
  • Nguyễn, Đình-Hoà. (1996). Vietnamese. In P. T. Daniels, & W. Bright (Eds.), The world's writing systems, (pp. 691–699). New York: Oxford University Press. ISBN 978-0-19-507993-7.

Історичні й порівняльні джерела

[ред. | ред. код]

Педагогічні джерела

[ред. | ред. код]
  • Nguyen, Bich Thuan. (1997). Contemporary Vietnamese: An intermediate text. Southeast Asian language series. Northern Illinois University, Center for Southeast Asian Studies.
  • Healy, Dana. (2004). Teach Yourself Vietnamese. Teach Yourself. Chicago: McGraw-Hill. ISBN
  • Hoang, Thinh; Nguyen, Xuan Thu; Trinh, Quynh-Tram; (2000). Vietnamese phrasebook, (3rd ed.). Hawthorn, Vic.: Lonely Planet. ISBN
  • Moore, John. (1994). Colloquial Vietnamese: A complete language course. London: Routledge.
  • Nguyễn, Đình-Hoà. (1967). Read Vietnamese: A graded course in written Vietnamese. Rutland, Vermont: C.E. Tuttle.
  • Lâm, Lý-duc; Emeneau, M. B.; von den Steinen, Diether. (1944). An Annamese reader. Berkeley: University of California, Berkeley.
  • Nguyễn, Đăng Liêm. (1970). Vietnamese pronunciation. PALI language texts: Southeast Asia. Honolulu: University of Hawaii Press.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіпедія
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
в'єтнамською мовою
Trang Chính


Мови Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Прапор В'єтнаму Це незавершена стаття про В'єтнам.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=В%27єтнамська_мова&oldid=44145619