Енджела Картер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Анджела Картер)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Картер.
Енджела Картер
англ. Angela Carter
ПсевдоAngela Olive Carter[1]
Народилася7 травня 1940(1940-05-07)[2][3][…]
Істборн, Англія[5]
Померла16 лютого 1992(1992-02-16)[2][3][…] (51 рік)
Лондон, Англія
·рак легень[6]
Похованняцвинтар Патні-Вейл
Країна Велика Британія[7]
Діяльністьмовознавиця, сценаристка, письменниця-романістка, перекладачка, журналістка, письменниця наукової фантастики, дитяча письменниця, письменниця, драматургиня, кіносценаристка, поетеса
Галузьфемінізм[1], літературна діяльністьd[1], журналістика[1], радіопостановка[1], кіносценаристикаd[1], дитяча та підліткова літератураd[1], поезія[1], драма[1] і переклад[1]
Alma materБристольський університет[8] і Streatham and Clapham High Schoold
Знання мованглійська[9][1][10]
ЗакладУніверситет Шеффілда і Університет Східної Англії
Роки активності1966 — 1992
Magnum opusНочі у цирку
ПосадаBooker Prize judged[11]
Нагороди
IMDbID 0141462
Сайтangelacarter.co.uk

Енджела Олів Стокер, у шлюбі Картер (англ. Angela Carter, Angela Olive Stalker; 7 травня 1940, Істборн, Східний Сассекс — 16 лютого 1992, Лондон) — британська феміністська письменниця (романи, сценарії, переклади), мовознавиця, журналістка. У 2008 році посіла 10 місце в рейтингу Таймс «50 найкращих англійських письменників з 1945 року».

Біографія і творчість

[ред. | ред. код]

Вивчала англійську літературу в Брістольському університеті. Як і батько, займалася журналістикою. У 1960 році одружилася з Полом Картером і взяла його прізвище. У 1972 році розлучилася.

У 1969 році отримала премію Сомерсета Моема, яку використовувала, щоб переїхати в Токіо, де жила до 1971 року. Подорожувала США, Азією і Європою. Побіжно говорила французькою і німецькою. В кінці 1970-х і в 1980-х роках читала лекції в різних університетах, зокрема, в англійському Шеффілдському університеті, Браунівському університеті в Провіденсі та австралійському університеті Аделаїди. У 1977 році одружилася з Марком Пірсои, народила сина.

Написала романи з елементами фантастики (передовсім готичної та постапокаліптичної): «Чарівна крамниця іграшок» (1967, екранізований 1987), «Окремі враження» (1968, премія Сомерсета Моема), «Герої та лиходії» (1969), «Любов» (1971), «Пекельні машини бажань доктора Гофмана» (1972), «Кривава кімната» (1979), «Ночі в цирку» (1984), «Чорна Венера» (1985), «Розумні діти» (1991).

Писала радіоп'єси (в тому числі про Річарда Дадді, Рональда Фербенке) і кіносценарії (по одному з них поставлений фільм Ніла Джордана «У компанії вовків», 1984), книги для дітей, публікувала переклади і обробки чарівних казок, есе, розвиваючі ідеї фемінізму («Жінка по маркізу де Саду і ідеологія порнографії», 1978; «Нічого святого», 1982).

У 51 рік померла від раку легенів у своєму будинку в Лондоні.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в Encyclopædia Britannica
  4. ↑ а б в SNAC — 2010.
  5. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119058804 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  6. ↑ http://www.theguardian.com/books/1992/feb/17/fiction.angelacarter
  7. ↑ LIBRIS — 2012.
  8. ↑ Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 183.
  9. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  10. ↑ CONOR.Sl
  11. ↑ https://thebookerprizes.com/the-booker-library/judges/angela-carter
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Енджела_Картер&oldid=42923396