Портал:Наукова фантастика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Розділ Вікіпедії: Наукова фантастика
Проєкт  |  Портал
Ласкаво просимо до порталу «Наукова фантастика»
редагувати
  Наукова фантастика

Наукова фантастика (також НФ, англ. варіант sci-fi) (від грец. phantastikos — той, що стосується уяви) — жанр та метод у художній творчості; фантастика, в основі якої лежить екстраполяція на теми науки та технологій. В НФ-творах зображаються речі принципово можливі в рамках сучасної науки, засновані на теоріях або припущеннях. Важливе значення має також переконливе обґрунтування зображуваного. Наприклад, багато творів засновані на допущенні надсвітлових швидкостей, що суперечить спеціальної теорії відносності Ейнштейна, але все ж може обґрунтовуватися наукою. Досить часто, при вживанні терміну «фантастика», мається на увазі саме наукова фантастика. Засновником наукової фантастики вважається французький письменник Жуль Верн.

У більшості випадків головною фантастичною складовою твору постає фантастична ідея: винахід (надсвітловий двигун, мислячий робот, телепорт) або відкриття (подорожі у часі, телепортація, нове джерело енергії), вигадане місце дії (інша планета, паралельний світ), уявна соціально-політична система (утопічна чи антиутопічна), жива істота або речовина з незвичайними властивостями (чужопланетяни, мутанти, антиматерія), незвичайна ситуація, пов'язана з наукою і технікою (паранормальні здібності)..::::::::::::::::читати далі

Необхідні статті: Аторокс[fi]Баррі Молзберґ[de]Бетті БаллантайнБрама Анубіса[en]Волден дваВтеча Лоґана[en]Горянин (телесеріал)Дівчина, що стрибала крізь час[en]Жеронімо МонтейроЖорж-Жан Арно[fr]Канопус в Аргусі: архівиКроуфорд Кіліен[en]Милорад ЯнковичНадзавданняОлаф Шпіттел[de]Остання людина[en]ПотвориСлободан ШкеровичТам, де до пізньої пори птахи так солодко співалиТривале завтраХесус де АрагонЧарльз Ґрант[en]Слободан ШкеровичЯнець МенцигерЯпонія тоне (фільм, 2006)

Української тематики: Аурентина (цикл творів)Блакитна планетаГодованці СонцяДе ти, плането Райдужна?Діти безмежжяЗагнуздані хмариЗемля світлячківІ стіни пахнуть сонцемК7На каравелі "Улюбленець Нептуна"Над планетою – «Левіафан»Нотатки з майбутньогоПисар Східних воріт притулкуПланета для робінзонівПодорож буде небезпечноюПосада у всесвітіПрологСпадкоємець БезсмертногоТри сезони мейстри, або Нормальний дурдомТроє на МісяціФеномен ФеніксаХто ти?Чарівний бумеранг: Космологічна феєріяЧаша АмрітиЧистилище (Репортаж з того світу)Тематичне поповнення: Книги Критики, редактори та видавці фантастики Письменники-фантастиТелесеріалиПисьменниці-фантастиФільмиФантастика за країноюФантастика за рокамиЧервоні посилання за темою

редагувати
  Вибрана стаття

Жу́ль Ґабріе́ль Ве́рн (фр. Jules Gabriel Verne; *8 лютого 1828, Нант, Франція — †24 березня 1905, Ам'єн, Франція) — французький письменник. Разом з Гербертом Уеллсом вважається засновником жанру наукової фантастики.

Народився в Нанті, давній столиці бретонських герцогів, у родині адвоката П'єра Верна (17981871), нащадка сім'ї провансальських юристів, і Софі Верн (18011887), уродженої Аллот де ля Фюйє, спадкоємиці стародавнього роду нантських кораблебудівників і судновласників.

Рід Жуля Верна з боку матері походить від шотландського стрільця, який у 1462 році вступив на службу в гвардію Людовика XI і отримав дворянський титул за вірну службу королю. По батьківській лінії Верни були нащадками кельтів, які з давніх-давен мешкали на території Франції.

У сім'ї Вернів, крім первістка Жуля, зростали ще брат Поль і три сестри: Анна, Матільда і Марі. ::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Вибране зображення
редагувати
  Обраний життєпис наукової фантастики
Ларрі Нівен у Стенфордському університеті у травні 2006 р.

Лоренс ван Котт Нівен (англ. Laurence van Cott Niven; *30 квітня 1938, Лос-Анджелес) — американський письменник-фантаст, найвідоміший за романом «Світ-кільце», що був відзначений нагородами Г’юґо, Неб’юла та Локус. Його роботи в першу чергу належать до жорсткої наукової фантастики з ідеями великої науки та теоретичної фізики, також часто містять елементи детективу та пригод.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Чи Ви знаєте...


редагувати
  Телевізійні науково-фантастичні серіали

Intertitle card of Teen Wolf «Вовченя» (англ. Teen Wolf) — американський молодіжний містико-драматичний серіал, знятий за мотивами однойменного фільму 1985 року на замовлення телеканалу MTV. Прем'єра відбулась 5 червня 2011 року після церемонії вручення нагород.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Науково-фантастичні художні фільми

Еон Флакс (в оригіналі — Іон Флакс) — це науково-фантастичний фільм-екшн 2005 року режисера Керін Кусами. Цей фільм є вільною адаптацією науково-фантастичного мультиплікаційного телесеріалу із тою ж назвою, що його було створено аніматором Пітером Чангом (він, між іншим, зіграв другорядну роль у цій кіноверсії свого твору). Шарліз Терон грає титульну роль у фільмі.

На екрани США фільм вийшов 2 грудня 2005 року (Paramount Pictures).::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Анімаційні науково-фантастичні фільми

Остання фантазія: Духи всередині (англ. Final Fantasy: The Spirits Within) — повнометражний науково-фантастичний анімаційний фільм, виконаний за допомогою комп'ютерної графіки. Фільм вийшов 13 липня 2001 року і став першою анімаційною кінострічкою з близьким до фотореалістичного зображенням.

Режисер — Хіронобу Сакагуті, творець відомої серії японських рольових ігор «Final Fantasy». Окрім однакової назви та кількох класичних імен сюжет фільму не пов'язаний з іграми серії.

читати далі
редагувати
  Премії наукової фантастики

Меморіальна премія «Гросмейстер фантастики» імені Деймона Найта (англ. Damon Knight Memorial Grand Master Award) — американська літературна премія, що вручається за загальний пожиттєвий внесок до жанру фантастики (наукової фантастики, фентезі). Заснована 1975 року Асоціацією американських авторів наукової фантастики та фентезі (англ. Science Fiction & Fantasy Writers of America, SFWA). Після смерті фундатора Асоціації — американського письменника-фантаста, редактора і літературного критика Деймона Найта (1922—2002) була перейменована на його честь. Вручається в рамках нагородження премією «Неб’юла». Першим володарем титулу став Роберт Гайнлайн. .::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Нові статті
  • Still Alive — започаткував 29 квітня 2024 користувач DOZ3145
  • Pip-Boy — започаткував 26 квітня 2024 користувач Qworzx
  • Vault-Tec — започаткував 26 квітня 2024 користувач Qworzx
  • Кресс — започаткував 16 квітня 2024 користувач Olia.di
  • Крея — започаткував 13 квітня 2024 користувач Seva Seva
редагувати
  Корисні шаблони наукової фантастики
  • Шаблон:Особа — оформлення шаблону-картки для біографії особи.
  • Інші шаблони в «Категорія:Шаблони:Фантастика».
редагувати
  Добра стаття
Файл:20000leaguesposter.jpg

«20 000 льє під водою» (англ. 20,000 Leagues Under the Sea) — американський фантастичний фільм 1954 року, знятий за мотивами однойменного роману французького письменника Жуля Верна режисером Річардом Флейшером. Визнаний одним із кращих досягнень студії Disney в жанрі пригодницького ігрового кіно й стимпанк. Картина удостоєна двох премій Оскар. Перший ігровий фільм студії Волта Діснея, знятий у новому анаморфованому форматі CinemaScope. Картина була тепло сприйнята критикою і глядацькою аудиторією. Фільм ознаменував прорив студії Walt Disney на новий для себе ринок ігрового кіно. .::::::::::::::::читати далі


  
Цей день у світі наукової фантастики — 20 травня:редагувати



Події:

Народилися:

Померли:


редагувати
  Науково-фантастичні романи

«Янкі з Коннектикуту при дворі короля Артура» (англ. A Connecticut Yankee in King Arthur's Court) — роман Марка Твена, вперше опублікований у 1889 році. Це один із перших описів подорожі у часі в літературі, за 6 років до «Машини часу» Герберта Велса. Роман у сатиричному дусі висміює лицарські романи про Середньовіччя.

Типовий янкі із штату Коннектикут кінця XIX століття отримує під час бійки удар ломом по голові і втрачає свідомість. Отямившись, він робить висновок, що потрапив у епоху Середньовіччя, а саме в королівство британського короля Артура (VI ст.), героя багатьох лицарських романів.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Науково-фантастичні повісті

«Рокові́ я́йця» (також «Фатальні яйця») — фантастична повість Михайла Булгакова, впершу опублікована у 1925 році. Також була надрукована скорочено під назвою «Промінь життя» (рос. Луч жи́зни) того ж року.

Події повісті відбуваються у 1928 році. Геніальний зоолог професор Володимир Іпатійович Персиков випадково виявляє дивовижний феномен стимуляції ембріонів світлом червоної частини спектру. Зародки в ікринках, опромінені променем, який відкрив Персиков, починають розвиватися набагато швидше і досягають набагато більших розмірів, ніж звичайні організми, однак також вони стають більш агресивними і дуже швидко розмножуються.

У той же час по всій країні прокочується куряча епідемія, й один радгосп на чолі з людиною на прізвище Рокк вирішує використати відкриття Персикова для відновлення поголів'я курей..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Науково-фантастичні оповідання

«Аргонавти часу» (англ. The Chronic Argonauts) — оповідання англійського письменника Герберта Веллса. Видане у 1888 році, воно передувало більш відомому твору Веллса «Машина часу» (1895). Оповідання завершується відкритим фіналом. Продовження були написані, але не видавалися.

Оповідь ведеться від третьої особи, оповідач описує прибуття таємничого винахідника до тихого валлійського міста Лліддвідд (Llyddwdd). Доктор Мосес Небогіпфел поселяється в покинутому будинку, власник якого загадковим чином загинув. Доктор вирізнявся своєю манерою говорити та створенням в облаштованій лабораторії незрозумілих деталей. Місцеві мешканці сприймали його есперементи як чаклунство, і запідозрили його у зв'язку з потойбічною силою після смерті одного з містян. Розгніваний натовп пішов до будинку Небогіпфела, але той встиг втекти разом зі священиком Ілією Куком, за допомою пристрою, який просто зник за лабораторії. .::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Книжкові науково-фантастичні саги

Фундація, Заснування або Основа (англ. Foundation) — вигаданий всесвіт, що об'єднує цикл із семи романів Айзека Азімова, юкласика наукової фантастики, про Роботів, становлення Імперії та Фундацію та розповідає про розпад могутньої Галактичної імперії та її прискорене відродження з допомогою «плану Селдона». Входить до складу 19-томного циклу Айзека Азімова Історія майбутнього

Гарі Селдон, найвидатніший математик Галактичної імперії, розвинув науку, яку він назвав психоісторією, за допомогою якої міг передбачати історичні події в масштабах Галактики. Його передбачення свідчили про швидкий і неминучий розпад Галактичної імперії та про період смути, що повинен був тривати 30 тис. років. Селдон жодним чином не міг зупинити розпад, але він розробив план, як скоротити період смути до 1000 років. Для цього він під приводом компіляції Галактичної Енциклопедії, зібрав на забутій далекій планеті Термінус на краю Галактики видатних науковців. Перед смертю Селдон зробив записи своїх передбачень, які жителі Термінуса повинні продивлятися через певні проміжки часу, при настанні наступної кризи розвитку, звіряючи, чи йде історія за «планом Селдона».

З початком розпаду Імперії вчені з Термінуса втратили державне фінансування, й повинні були викручуватися самі. Маючи знання, але не маючи ресурсів, вони вдосконалили відомі технології, які в охоплених розбратом інших частинах Імперії почали забуватися.

У першій книзі серії, зробленій у вигляді новел, темою яких я послідовні селдонівські кризи, Азімов розповідає про перемогу на Термінусі прагматизму над абстрактним теоретизуванням, про використання релігії для умиротворення й підкорення агресивних сусідніх планетних систем, про розвиток торгової мережі й відмову від релігії на користь відносин, основаних на взаємовигоді. У другій книзі уже зміцнілий Термінус стикається із залишками Галактичної імперії. При кожній кризі відкривається запис Селдона, і жителі Термінусу переконуються в тому, що все йде за планом. .::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Категорії


редагувати
  Критична науково-фантастична література
Книги
Книги
  • David William Pringle. The Ultimate Encyclopedia of Science Fiction: The Definitive Illustrated Guide (London: Carlton, 1996) [encyclopedia: hb/photographic]
  • Sam Lundwall. Bibliografi över science fiction & fantasy 1741-1996 ["Bibliography of Science Fiction & Fantasy 1741-1996"] (Stockholm, Sweden: Lundwall Fakta & fantasi, 1997) [bibliography: hb/]
  • Sam Lundwall.Illustrerad bibliografi over science fiction & fantasy 1741-1973. ["Illustrated Bibliography of Science Fiction & Fantasy, 1741-1973"] (Stockholm, Sweden: Lindqvist, 1974) [bibliography: hb/]
  • James Edwin Gunn. Inside Science Fiction: Essays on Fantastic Literature (San Bernardino, California: The Borgo Press, 1992) [nonfiction: coll: hb/]
  • George Reginald Turner. The Unrelenting Gaze: George Turner's Non-Fiction: A Selection (Collingwood, Victoria: SF Commentary 76, 2000) [nonfiction: coll: pb/Ditmar]
  • Sheldon Ronald Jaffery. Horrors and Unpleasantries: A Bibliographical History and Collector's Price Guide to Arkham House (Bowling Green, Ohio: Bowling Green University Popular Press, 1982) [nonfiction: hb/Gary Drumm]
  • Энциклопедия фантастики.Кто есть кто. Под ред. Вл. Гакова - Минск: Галаксиас, 1995 - 694с.
  • Robert Reginald. Contemporary Science Fiction Authors
  • Twentieth-Century Science-Fiction Writers.Edited by Curtis C. Smith- London, 3rd edition, 1993
  • Brian M. Stableford - Science Fact and Science Fiction: An Encyclopedia -London: Routledge, 2006 [encyclopedia]
  • The Encyclopedia of Science Fiction (англ.)
редагувати
  Науково-фантастичні сайти

Ви можете додати сюди посилання на вебсайти для статтей про наукову фантастику↓


редагувати
  Вікіпроєкти
редагувати
  Братні портали
Довідка · Пісочниця · Кнайпа · Портали · Проєкти · Запити · Портал спільноти

Оновити кеш