Андреа Грітті
| Андреа Грітті | |
|---|---|
| італ. Andrea Gritti | |
 Портрет Андрея Грітті, Тіціан | |
| 77-й дож | |
| Початок правління: | 1523 рік |
| Кінець правління: | 1538 рік |
| Попередник: | Антоніо Грімані |
| Наступник: | П'єтро Ландо |
| Дата народження: | 1455 |
| Місце народження: | Бардоліно |
| Країна: | Венеційська республіка |
| Дата смерті: | 1538 |
| Місце смерті: | Венеція |
| Поховання | Венеція |
Андреа Грітті (італ. Andrea Gritti,Бардоліно ,17квітня 1455 - Венеція, 28 грудня 1538) — торговець, дипломат, політик ,77-й венеційський дож.
Грітті народився сім'ї Франческо Ґрітті та Віенни Дзане. Після смерті його батька, опікуном Андреа був призначений його дід Тріадано, впливова людина у Венеційській республіці. Завдяки зв'язкам діда Грітті приписують до посольств Англії, Франції та Іспанії.
В двадцять один рік одружується з Бенедеттою Вендрамін, яка померла в тому ж році при родах його єдиного законного сина Франческо.
Після смерті дружини переїзджає в Константинополь, столицю Османської імперії. Живе в Пера з жінкою гречанкою, від якої має четверо позашлюбних дітей Алвізе , Джорджо,Лоренцо і Піетро .Займається з великим успіхом торгівлею,в основному зерном.
Тут він стає близьким другом великого візира Герсеклі Ахмед-паші , зятя султана Баязида II. Для європейців він стає посередником у контактах з владою, а також відстоює інтереси венеційців. У 1499 році в Константинополі Грітті потрапляє у в'язницю Замок семи веж за звинуваченням у шпигунстві, але уникає страти, завдяки його дружбі і зв'язкам. Його звільняють через чотири роки.
_-_Choir_-_Monument_to_Andrea_Gritti.jpg)
У перших роках шістнадцятого сторіччя Грітті здійснює ряд представницьких і дипломатичних поїздок по країнах Європи. А в 1505 році стає подеста Падуї.
У 1509 році після поразки венеційської армії в битві при Аньяделло, Грітті був призначений проведітором венеційських військ. Грітті звільняє Падую, втрачену після Аньяделло. Далі Грітті відбиває у французів Брешію і Бергамо, і потрапляє в полон. У полоні він був відправлений у Париж, де йому вдалося домогтися розташування Людовика XII і схилити його на бік Венеції. Повернувшись на батьківщину, він приєднав військові сили республіки до французької армії і отримував нові перемоги над імперцями.
У 1509 році Андреа Грітті був обраний в прокуратори Базиліки Сан-Марко. Це призначення було привілеєм, яким володіло обмежене число венеційської знаті і було показником успішної політичної кар'єри.
До обрання дожем, він продовжував залишатися проведіторем і в Камбрейской лізі, і подальшій Священної лізі. Виконував важливі дипломатичні місії. Таким чином, Грітті зробив собі видатну дипломатичну і військову кар'єру.
Після обрання дожем 20 травня 1523 року Грітті укладає угоду з Карлом V, імператором Священної Римської імперії. Тим самим він виводить Венецію з Італійських воєн. У той же час він намагається зберегти нейтралітет Венеції в боротьбі між королем Франції Франциском I та імператором Карлом V, переконуючи їх звернути увагу на запобігання активності Османської імперії.
Для збереження хиткого миру з турками Грітті призначає свого сина Луїджі, народженого від невільниці під час його перебування венеційським послом в Константинополі, радником до великого візира Ібрагіма і султана Сулеймана. Але тим не менш, він так і не зміг запобігти нападу Сулеймана I на Корфу в 1537 році, що призвело до залучення Венеції у війну з турками.
Грітті помер у 1538 році. Він був похований в церкві Сан-Франческо делла Вінья у Венеції.
| Попередник: | Венеційський дож 1523-1538 |
Наступник: |
| Антоніо Грімані |
П'єтро Ландо |
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
