Андреєв Борис Федорович

Андреєв Борис Федорович
Народився	27 січня (9 лютого) 1915 Саратов, Російська імперія
Помер	25 квітня 1982(1982-04-25) (67 років) Москва, СРСР
Поховання	Ваганьковське кладовище
Громадянство	СРСР  Російська імперія
Діяльність	актор, кіноактор
Alma mater	Саратовське театральне училищеd (1937)
Роки діяльності	з 1937
Партія	ВКП(б)
Членство	СК СРСР
IMDb	nm0028308
Нагороди та премії
Андреєв Борис Федорович у Вікісховищі

Бори́с Фе́дорович Андре́єв (рос. Бори́с Фёдорович Андре́ев; 9 лютого 1915(19150209), Саратов, Російська імперія — 25 квітня 1982, Москва, Російська РФСР) — російський радянський кіноактор, народний артист РРФСР (1950). Народний артист СРСР (1962).

Життя і творчість

Народився в сім'ї робітників. Дитячі і юнацькі роки майбутнього актора пройшли на станції Аткарськ Саратівської губернії. Після закінчення семи класів школи Борис Андрєєв став працювати слесарем-електормонтером на комбайновому заводі в Саратову. Уже тоді він почав ходити в заводський драмгурток. Помітивши його успіхи, знаменитий Саратовський актор І. А. Слонов запропонував йому поступити до Саратовського театрального технікуму, який Борис Андрєєв успішно закінчив в 1937 році.

Якийсь час грав на сцені Саратовського драматичного театру. Театр поїхав на гастролі, в Москву, там Андрєєва помітив кінорежисер Іван Пир'єв. Незабаром, в 1939 році, на широкий екран вийшли перші фільми з його участю — «Трактористи» та «Велике життя», де актор виступив гідно й не загубився серед уже відомих артистів.

Під час зйомок фільмів «Трактористи» й «Винищувачі» знайшов двох близьких друзів — Петра Алейникова й Миколу Крючкова. Згодом у колі кіноакторів він називав цю компанію святою трійцею.

У роки німецько-радянської війни разом з Марком Бернесом Андрєєв знявся в легендарному^{[джерело?]} фільмі «Два бійці» (1943).

У ролі Іллі Журбина («Велика родина», 1954) виявилося вміння актора втілювати психологічно глибокі характери. Перейнято емоційною насиченістю виконання Андрєєвим ролей Баукіна в «Жорстокості» (1959), Росомахи в «Шлях до причалу» (1962). Найбільшою роботою артиста в кіно став Ватажок у фільмі «Оптимістична трагедія» (1963).

В 1971—1973 роках Борис Андреєв знявся в ролях і прокоментував текст у документальних фільмах: «Народний артист Андрєєв», «Народний артист Касимов», «Народний артист Шукур Бурханов».

Похований на Ваганьковському цвинтарі у Москві.

Ролі

Серед ролей: Назар Дума («Трактористи», 1939), Довбня («Богдан Хмельницький», 1941), Матвій («Доля Марини», 1953), Журбін («Велика родина», 1954), дід Платон («Зачарована Десна») та Зарудний («Поема про море», 1958, обидва за сценарієм О. Довженка).

Відзнаки і нагороди

• Сталінська премія, 1949, 1951.

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

• Борис Андрєєв [Архівовано 11 березня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
• Борис Андреев — народный король [Архівовано 12 березня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
• Борис Андрєєв на сайті «Культура Саратова» [Архівовано 26 серпня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)