Перейти до вмісту

Андрющенко Сергій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Андрющенко Сергій Олександрович
Народження6 (19) жовтня 1912
Новопавловка[d], Миколаївський повіт[d], Самарська губернія, Російська імперія
Смерть13 грудня 1980(1980-12-13) (68 років)
Москва, СРСР
ПохованняКунцевський цвинтар
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
ОсвітаУльяновське гвардійське вище танкове командне училище імені В. І. Леніна (1932), Постріл (1935) і Вища військова академія імені К. Є. Ворошилова (1948)
Роки служби19291974
ПартіяВКП(б)[1]
Звання Генерал-лейтенант
Командування13-а армія
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Оборона Криму (1941—1942)
Битва за Дніпро
Нагороди
Герой Радянського Союзу медаль «Золота Зірка»
орден Леніна орден Леніна орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Суворова 2 ступеня орден Кутузова II ступеня орден Червоної Зірки медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За оборону Кавказу» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За взяття Будапешта» медаль «За взяття Відня» медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» медаль «40 років Збройних Сил СРСР» медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» ордер Червоного Прапора (УНР) Order of the Red Star Medal "In Commemoration of the Battle of Dukla Pass" Order of the Red Star

Сергій Олександрович Андрющенко (19 жовтня 1912 — 13 грудня 1980) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (25.10.1943), генерал-лейтенант. Член Ревізійної Комісії КПУ в 1960—1961 роках.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 19 жовтня 1912 в селі Новопавловка (нині Пугачовський район, Саратовська область). Закінчив семирічну школу. До вступу на військову службу працював у радгоспі.

У 1929 році за комсомольською путівкою вступив в Ульяновське військове піхотне училище імені В. І. Леніна, яке закінчив у 1932 році. В 1935 році закінчив курси «Постріл». У передвоєнні роки служив командиром взводу, роти, начальником полкової школи, начальником штабу полку. Член ВКП(б) з 1939 року.

Учасник німецько-радянської війни з липня 1941 року. Начальник штабу 23-ї дивізії (47-а армія) підполковник Андрющенко відзначився при форсуванні Дніпра. 24 вересня 1943 частини дивізії перейшли річку в районі м. Канів (Черкаська область) і оволоділи плацдармом. Після того як загинув командир прийняв командування на себе. 2 жовтня 1943 ворог кинув у бій близько 30 танків і двох батальйонів піхоти, які підтримувались вогнем штурмових гармат. Контратака була відбита, дивізія втримавши плацдарм забезпечила переправу головних сил армії.

Брав участь в оборонних боях у Криму, звільненні Кавказу, України, Польщі, Угорщини, Чехословаччини, розгромі ворога на території Австрії. Двічі був важко поранений.

Звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2065) підполковнику Андрющенко Сергію Олександровичу присвоєно 25 жовтня 1943 року за відвагу, мужність і вміле командування частинами дивізії при форсуванні Дніпра, захопленні і утримання плацдарму на західному березі річки.

Після війни, у 1948 році С. А. Андрющенко закінчив Військову академію Генерального штабу імені Ворошилова. З травня 1948 був старшим викладачем на кафедрі тактики вищих з'єднань у цій академії. З липня 1951 року — командир 367-ї стрілецької дивізії, з червня 1954 року — начальник протиповітряної оборони Північного військового округу, з грудня 1954 року — командир 73-ї стрілецької дивізії в Північно-Кавказькому військовому окрузі (управління дивізії — м. Новоросійськ), з серпня 1957 по лютий 1959 року командував 6-м армійським корпусом в Північно-Кавказькому військовому окрузі (штаб корпусу дислокувався в Сталінграді).

З лютого 1959 по грудень 1961 року — командувач 13-ї армії Прикарпатського військового округу.

З грудня 1961 року — перший заступник командувача Південної групою військ (з перервою у вересні 1961 — вересні 1962, коли був простим заступником командувача). У 1968 році закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії Генерального штабу. З липня 1968 року — генерал-інспектор інспекції Сухопутних військ.

З 1974 року — у відставці.

Помер 13 грудня 1980. Похований у Москві на Кунцевському кладовищі.

Військові звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Інші почесні звання

[ред. | ред. код]

Почесний громадянин м. Братислави. Його ім'я носить супертраулер.

Література

[ред. | ред. код]
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в 2 томах. Том 1: — Москва: Воениздат, 1987. — стор. 61
  1. http://www.podvignaroda.ru/?#id=46636952&tab=navDetailDocument