Самарська губернія

Самарська губернія
Герб
Центр	Самара
Існування	1851 — 1928
Утворено	1851
Площа	156 120 (1897)
Населення	2 763 478 осіб (1897)
Густота	17.7 осіб / км²
Попередники	Казанська губернія
Наступники	Середньо-Волзька область

Сама́рська губе́рнія — історична адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії і РРФСР. Губернське місто — Самара.

Географічне положення

Самарська губернія лежить між 50°- 55° північ. широти і 45°30 і 54°20 схід. довготи. Фігура площі неправильна, розтягнута від півночі на південь. Кордонами їй служать на півночі Спаський і Чистопольський повіти Казанської губернії і Мензелінський повіт Уфимської, на сході повіти Белебєєвський і Оренбурзький Оренбурзькою губернії і землі Уральського козачого війська, на півдні Царевський повіт Астраханської губернії, на заході повіти Камишинський, Саратовський, Вольський і Хвалинський Саратовською губернії. Із західного боку кордон губернії позначений річкою Волга, решта ж кордонів — умовні, по яких-небудь живих урочищах. Найбільша ширина губернії від заходу на схід дорівнює 362,7 км, а найбільша довжина, з півночі на південь 938,8 км. Площа губернії становила 156 120 км ².

Література

• Алабин, «Трехсотлетие гор. Самары» (1877);
• Иванин, «Описание закамск. линии» («Вестн. Имп. Рус. геогр. общ.», 1851, т. I);
• Перетяткович, «Поволжье в XVII и начале XVIII в.»;
• Haxthausen, «Studien über die innern Zustände, das Volksleben und insbesondere die lä ndlichen Einrichtungen Russlands» (III),
• П. А. Соколовский, «Экономический быт России»;
• Докучаев, «Русский чернозем»; «Список населенных мест Самар. губ.» (1865); «Городские поселения Рос. Имп.» (т. IV); «Путешествие Палласа» (т. III);
• П. А. Осоков, «Геолог. очерк окрестностей г. Самары» (1886);
• Клаус, «Наши колонии» (1869);
• Wolga-Bote, «Die deutschen Ansiedelungen in Russland» (1885);
• Лясковский, «Материалы для статистического описания С. губ.» (1860).