Перейти до вмісту

Анкус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Азійські слони в Каліфорнійському заповіднику і погонич з сучасним аналогом анкуса в руках

Анкус, або анкуша (англ. elephant goad, bullhook, санскр. अंकुश aṅkuśa IAST), штрикало — це інструмент, який використовує магут при обробці та навчанні слонів, а також інструмент дресирувальника і погонича слона[1]. Являє собою короткий спис з товстою рукояткою і багром[2]. Він складається з гачка (зазвичай бронзовим або сталевим), який кріпиться до ручки довжиною 60-90 см з конічним кінцем.

Застосування

[ред. | ред. код]

Гак використовували для точкових уколів в районі шкіри голови, таким чином, за допомогою больових відчуттів, керуючи напрямком і швидкістю руху слона[3][4].

Барельєф в селі Санчі і фреска в печерах Аджанти зображують екіпаж з трьох чоловік на бойовому слоні. Погонича з анкусом, елітного воїна, що сидить за погоничем, і ще одного воїна, який сидить позаду[5].

Носса і Деніс (2008: Додати с. 16) вказують:

Анкус, загострене штрикало з гострим гаком, є основним інструментом керування слоном. Вперше анкус з'явився в Індії в 6-5 сторіччі до.н.е. і з того часу використовується повсюди, де слони служили людині[6].
Оригінальний текст (англ.)
[An ankusha, a sharpened goad with a pointed hook, was the main tool for managing an elephant. The ankusha first appeared in India in the 6th-5th century BC and has been used ever since, not only there, but wherever elephants served man.] Помилка: {{Lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога)

Конструкція

[ред. | ред. код]
Індійська зброя та аксесуари, праворуч видно по-багатому прикрашений анкус

У стародавніх анкусів ручка може бути зроблена з будь-якої доступної на той час речовини, зазвичай з дерева або слонової кістки, в залежності від соціального статусу власника. Сучасні інструменти погоничів, які дуже нагадують анкус, зроблені з різних матеріалів — фібергласу, пластику, металу, дерева та інших.

Анкуси знаходять в стародавніх збройових і храмах по всій Індії, де для будь-якої цілі використовувалися слони (у військових, робочих і релігійних цілях). Дуже часто вони добре оформлені, мають орнаменти різної складності, малюнки, прикрашені дорогоцінним камінням. Найбільш по-багатому прикрашені екземпляри використовувалися в церемоніальних цілях.

В літературі

[ред. | ред. код]
Біла кобра згорнута навколо королівського анкуса на обкладинці «Другої Книги Джунглів». Видання 1894 року

У Другій Книзі Джунглів Редьярда Кіплінга Мауглі знаходить по-багатому прикрашений анкус королівського погонича слонів в скарбниці покинутого міста. Не усвідомлюючи цінності цієї речі, він відбирає її у берегині печери — білої кобри, а потім залишає в джунглях, що веде до ланцюга вбивств людей, які знайшли його. Слідуючи за вбивцями і жертвами, він знаходить останніх жертв анкуса, які вбили один одного, і повертає коштовність охоронниці скарбниці.

Іконографія

[ред. | ред. код]
Індійський бог Ганеша тримає в одній зі своїх лівих рук сокиру, а в іншій з правих — анкус

Слон фігурує в культурах багатьох народів по всьому світу. В азійських культурах слон є символом мудрості і розважливості, як і китоподібні[7] і гомініди[8] Аристотель одного разу сказав, що слон: «тварина, яка вище всіх за своїм розумом і мудрістю»[9]. Назва слона в багатьох європейських мовах походить від грецького ἐλέφας, що означає «слонова кістка» або «слон»[10].

В іконографії і церемоніальних ритуальних інструментах анкус часто представлений як інструмент, який поєднує в собі риси іншої ритуальної зброї, наприклад пхурби (тиб. gri-gug, санскр. kartika), ваджри і сокири. Ритуальні анкуси оформлялися карбованими пластинами з дорогоцінних металів і зазвичай виготовлялися зі слонової кістки, прикрашалися дорогоцінним камінням. У дхармічних традиціях штрикало і ласо є символами підпорядкування[11].

Індуїзм

[ред. | ред. код]

В індуїзмі, а також деяких інших релігіях Індостану, анкус є одним з восьми предметів, відомих як Аштамангала. Анкус є і незмінним атрибутом різних індуїстських богів, включаючи Ганешу.

Буддизм

[ред. | ред. код]

Алан Воллес і Даніель Гоулман (2006: с. 79) обговорюють поняття шаматха, пов'язане з поняттями усвідомлення і інтроспекції і пов'язують їх з метапізнанням.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. African Elephant. National Geographic. Архів оригіналу за 19 червня 2012. Процитовано 16 червня 2007.
  2. Анкус. БЭС на Словопедия. Архів оригіналу за 19 червня 2012. Процитовано 16 вересня 2010.
  3. http://www.upali.ch/hook_en.html [Архівовано 26 жовтня 2016 у Wayback Machine.] Elephant encyclopedia written by an elephant keeper
  4. Elephant Training Backgrounder. Архів оригіналу за 25 червня 2012. Процитовано 9 вересня 2019.
  5. Nossov, Konstantin & Dennis, Peter (2008). War Elephants. llustrated by Peter Dennis. Edition: illustrated. Osprey Publishing. ISBN 1-84603-268-7 (accessed: Monday April 13, 2009), p.18
  6. Nossov, Konstantin & Dennis, Peter (2008). War Elephants. llustrated by Peter Dennis. Edition: illustrated. Osprey Publishing. ISBN 1-84603-268-7 [1] [Архівовано 12 травня 2015 у Wayback Machine.] (accessed: Monday April 13, 2009), p.16
  7. What Makes Dolphins So Smart?. Discovery Communications. Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 31 липня 2007.
  8. Cognitive behaviour in Asian elephants: use and modification of branches for fly switching. BBC. Архів оригіналу за 19 червня 2012. Процитовано 31 липня 2007.
  9. O'Connell, Caitlin (2007). The Elephant's Secret Sense: The Hidden Lives of the Wild Herds of Africa. New York City: Simon & Schuster. с. 174, 184. ISBN 0743284410.
  10. Soanes, Catherine (2006). Concise Oxford English Dictionary. Oxford University Press. ISBN 0-19-929634-0.
  11. Beer, Robert (2003). The handbook of Tibetan Buddhist symbols. Serindia Publications, Inc. Source: (accessed: Sunday April 12, 2009), p.146

Посилання

[ред. | ред. код]

[недоступне посилання з Май 2018]