Анрапетуцян Храпарак (станція метро)
40°10′43″ пн. ш. 44°30′57″ сх. д. / 40.17861° пн. ш. 44.51583° сх. д.
| Анрапетуцян Храпарак | |
|---|---|
 | |
| Загальні дані | |
| Тип | пілонна трисклепінна |
| Стара назва | «Ленін Храпарак» («Площа Леніна») |
| Кількість | 1 |
| Тип | острівна |
| Форма | пряма |
| Дата відкриття | 26 грудня 1981 |
| Архітектор(и) | Дж. Торосян, Р. Мінасян |
| Виходи до | Площі Республіки |
 | |
| Єреванський метрополітен | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Анрапетуця́н Храпара́к (вірм. Հանրապետության Հրապարակ), (Площа Республіки)), колишня «Ленін Храпарак» («Площа Леніна») — станція Єреванського метрополітену, відкрита 26 грудня 1981 р. Станція розташована між станцією «Єрітасардакан» та станцією «Зоравар Андранік».
Станція розташована в центрі Єревана, в районі Кентрон (дослівний переклад «Центр») із виходом на площу Республіки, до будівлі Уряду Вірменії, Державної картинної галереї Вірменії, Національного історичного музею Вірменії, співаючих фонтанів та Вернісажу.
Конструкція станції — пілонна трисклепінна. Похилий хід має тристрічковий ескалатор.
Пілони мають звужену ширину і велику глибину. Проходи між центральним і колійними залами виконані у вигляді багатошарових арок. В оздобленні пілонів і колійних стін використано білий і бежевий мармур. Підлога оздоблена темно-червоним гранітом. Оригінальні люстри центрального залу у вигляді зв'язок з металевих рур (раніше лампи світили і з нижнього, і з верхнього боку «рур», зараз світять тільки вниз). Бічні платформи підсвічуються ртутними світильниками в нішах пілонів (раніше і центральний зал додатково підсвічували з ніш лампами розжарювання, але зараз цього немає).
У протилежній стороні середнього залу глухий торець повністю викладений дзеркалами. Завдяки цьому створюється враження, що станція вдвічі довша, ніж насправді. Вестибюль станції теж має вельми цікаву форму. Його верхній майданчик розташований трохи вище рівня вулиці, касовий зал розташований на напівпідземному, нульовому поверсі. Головною ланкою вестибюля станції є рекреаційний підземний дворик із потужним фонтаном, струмені якого видно на рівні верхнього майданчика. Дворик зусібіч оточений вестибюлем. Потрапити у дворик можна з нульового поверху, до якого веде ескалатор зі станції.
- Матеріал про станцію на сайті «Мир метро» [Архівовано 22 листопада 2008 у Wayback Machine.](рос.)