Перейти до вмісту

Аніка Бошкович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бошкович.
Аніка Бошкович
Народилася3 грудня 1714(1714-12-03) Редагувати інформацію у Вікіданих
Рагузька республіка Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла13 серпня 1804(1804-08-13) (89 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Дубровник, Рагузька республіка Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпоетеса, письменниця Редагувати інформацію у Вікіданих

Аніка Бошкович (1714, Республіка Рагуза — 13 серпня 1804, Рагуза) — рагузька письменниця.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Аніка Бошкович народилася в Рагузі 3 листопада або 3 грудня 1714 року, у багатодітній родині. Вона була наймолодшою з дев'яти дітей. Її батьками були Пола Беттера, дочка італійської заможної родини, та Нікола Бошкович, боснійський дилер родом з Орахового Дола. Її брат Роджер Йозеф Бошкович був видатним фізиком, астрономом, математиком, філософом, дипломатом, поетом, богословом, священником-єзуїтом. А інші її брати, латиніст Баро Бошкович і поет Петро Бошкович, сприяли розвитку культури. Сучасниками Бошкович були Марія Беттера-Димитрович, Лукреція Богашинович та Досітей Обрадович.

Творчість

[ред. | ред. код]

Аніка Бошкович — авторка пастирської пісні та низки перекладів з італійської мови. Сформовані єзуїтами християнські теми пронизують її творчість. Бошкович — одне з перших важливих імен жінок у рагузькій літературі. «Діалог» (1758) Аніки Бошкович — перший і єдиний літературний твір, написаний жінкою-авторкою в літературі Рагузи[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Petaković, Stanko. Anica Bošković. Knjizenstvo, theory and history of women's writing in Serbian until 1915. Архів оригіналу за 14 лютого 2015. Процитовано 15 лютого 2015.

Список літератури

[ред. | ред. код]
  • Анте Кадич: Otkriće Amerike u hrvatskoj književnosti, Hrvatska revija br. 42/1992.
  • Анте Кадич: Руджер Й. Бошкович: його книжевні і духовні лік: prigodom 200-godišnjice njegove smrti, Hrvatska revija br. 37/1987.
  • Невенка Некич: Skica za portret Ruđera Boškovića, Hrvatska revija br. 49/1999.
  • Мірко Кратофіл: Історіографія о Дубровнику у 1999. році., Hrvatska revija br. 50/2000.
  • Zbornik stihova i proze 18. століття. «ПШК», кн. 19, прир. Р. Богішич, Загреб 1973. (Mateša Antun Kuhačević; Vid Došen; Antun Ivanošić; Đuro Hidža; Marko Bruerović; Anica Bošković)
  • Себастіян Слейд, Fasti litterario-Ragusini, Dubrovačka književna kronika, Hrvatski institut za povijest, (Biblioteka Hrvatska povjesnica. Posebna izdanja), Загреб, 2001
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аніка_Бошкович&oldid=44684357