Анін Роман Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анін Роман Олександрович
рос. Роман Анин[1]
Народився16 грудня 1986(1986-12-16)[2][3] (37 років)
Кишинів, СРСР[4]
Країна Росія
Діяльністьжурналіст-розслідувач
Alma materфакультет журналістики МДУ[5], Інститут сходознавства РАНd[5] і John S. Knight Fellowships for Professional Journalistsd[6]
Знання мовросійська і англійська
ЗакладВажные истории[7]
ЧленствоМіжнародний консорціум журналістів-розслідувачів[8]
Magnum opusРайські папери[8], Панамські документи[8] і Secrecy for Sale: Inside the Global Offshore Money Mazed[8]
Посадаголовний редактор[9]
Нагороди

Роман Олександрович Анін — редактор відділу розслідувань «Нової газети». Народився в місті Кишинів, Молдова.

Нагороди

[ред. | ред. код]

У 2013 році став переможцем міжнародного конкурсу журналістів Knight International Journalism Award, який проводився Міжнародним центром для журналістів (ICFJ)'[10][11].

Роман Анін, репортер російської щоденної «Нової газети», продемонстрував, як російські компанії і чиновники створили культуру корупції, яка виходить далеко за межі кордонів країни.

— пресс-реліз ICFJ[ru][10]

В 2012 році став лауреатом Премії імені Юліана Семенова в галузі екстремальної геополітичної журналістики за 2011 рік, яка вручалась Союзом журналістів Москви[12].

В квітні 2017 року отримав Пулітцерівську премію у номінації «за пояснювальну журналістику» разом з 300 журналістами з Міжнародного консорціуму, які займались розслідуванням за «панамським архівом». Разом з ним документи «панамського архіву» досліджували російські журналісти Олеся Шмагун і Дмитро Великовський, їхня стаття про офшори друга Володимира Путіна була опублікована в «Новій газеті»[13].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://novayagazeta.ru/authors/44
  2. ↑ Рождённые 16 декабря — Эхо.
  3. ↑ Russische Polizei durchsucht Wohnung von Investigativreporter — 2021.
  4. ↑ Главный редактор «Важных историй» стал свидетелем по делу о нарушении тайны частной жизни: речь идет о бывшей супруге Сечина — 2021.
  5. ↑ а б https://www.icfj.org/roman-anin
  6. ↑ https://jsk.stanford.edu/news/2021/jsk-condemns-russian-authorities-actions-against-2019-fellow/
  7. ↑ https://www.currenttime.tv/a/vazhnye-istorii-i-occrp/31737767.html
  8. ↑ а б в г https://www.icij.org/journalists/roman-anin/
  9. ↑ https://www.occrp.org/en/40-press-releases/presss-releases/16481-reporting-from-exile-a-webinar-with-russian-journalist-roman-anin
  10. ↑ а б Intrepid Investigative Reporters in Russia and Pakistan Win Premier International Journalism Award. News (англ.). ICFJ — International Center for Journalists[ru]. 10 червня 2013. Архів оригіналу за 16 червня 2013. Процитовано 18 червня 2013.
  11. ↑ Корреспондент «Новой» Роман Анин удостоен международной премии Найта за расследование дела Магнитского. Новости (рос.). «Новая газета». 13 червня 2013. Архів оригіналу за 18 червня 2013. Процитовано 18 червня 2013. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  12. ↑ За заслуги перед профессией. Общество. «Новая газета», № 09. 29 січня 2012. Архів оригіналу за 18 червня 2013. Процитовано 18 червня 2013.
  13. ↑ Пулитцеровскую премию в главной номинации получили журналисты The New York Daily News и ProPublica. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 1 липня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]


Це незавершена стаття про журналіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Анін_Роман_Олександрович&oldid=35897671