Аніскин Михайло Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аніскин Михайло Олександрович
Народився19 листопада 1922(1922-11-19)
Уфимський кантон, Башкирська АРСР, РСФРР
Помер25 червня 1944(1944-06-25) (21 рік)
Studzionka[d], Pustynkaŭski Sieĺsavietd, Сєнненський район, Вітебська область, Білоруська РСР, СРСР
ПохованняQ90288446?
Країна СРСР
Національністьросіяни[1]
Діяльністьофіцер
Alma materСаратовське вище військове командно-інженерне училище ракетних військ (1943)
Учасникнімецько-радянська війна
Військове званнялейтенант
Нагороди
Герой Радянського Союзу медаль «Золота Зірка»
орден Леніна

Михайло Олександрович Аніскин (19 листопада 1922 — 25 червня 1944) — радянський офіцер, учасник Другої світової війни, командир танка 44-го гвардійського полку 8-ї гвардійської механізованої бригади 3-го гвардійського механізованого корпусу 3-го Білоруського фронту, Герой Радянського Союзу, гвардії лейтенант.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 19 листопада 1922 року в селищі Костино Озеро нині Іглінського району Башкортостану в сім'ї службовця. Росіянин. Освіта середня.

В Червону армію призваний Іглінським райвійськкоматом у червні 1941 року. У 1943 році закінчив Саратовське танкове училище. У діючій армії з серпня 1943 року.

25 червня 1944 року командир танка розвідувального взводу гвардії лейтенант М. О. Аніскин, діючи в розвідці в районі села Студенка (Сєнненський район Вітебської області), зустрів колону більше 60 автомашин і до роти солдатів і офіцерів противника. Колону прикривало самохідне знаряддя і кілька гармат. Коли танк Аніскина з'явився в селі, шлях йому був відрізаний, залишалося одне — прийняти бій. Гвардії лейтенант Аніскин так і вирішив. З танкового зброї він почав розгром колони. Сам, віддаючи команди, що стояв біля гармати, ведучи вогонь по колоні. Перші снаряди пішли в голову колони. Серед противника почалася паніка. Тоді лейтенант Аніскин переніс вогонь у хвіст колони, а потім снаряд за снарядом розбивав колону, знищуючи машини та живу силу противника.

Сміливий, зухвалий вчинок і раптовий вогонь танка гвардії лейтенанта Аніскина не дав розвернутися гарматам противника. В результаті поєдинку з супротивником за годину бою гвардії лейтенант Аніскин підбив самохідне знаряддя, захопив і знищив 60 автомашин, склад з харчами та іншим військовим майном. Останнім в цьому бою загинув і сам гвардії лейтенант Аніскин М. О. В ході бою вбито понад 75 солдатів і офіцерів противника.[2]

Звання Героя Радянського Союзу Михайлу Олександровичу Аніскину присвоєно посмертно 24 березня 1945 року.[3]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Пам'ять

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://www.podvignaroda.ru/?#id=150000603&tab=navDetailDocument
  2. ↑ Подвиг Народа [Архівовано 14 квітня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ Подвиг народа [Архівовано 14 квітня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ ОБД Мемориал [Архівовано 7 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.

Посилання

[ред. | ред. код]

Аніскин Михайло Олександрович. // Сайт «Герои страны» (рос.).

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аніскин_Михайло_Олександрович&oldid=35897720