Саратовське вище військове командно-інженерне училище ракетних військ
| Саратовське вище військове командно-інженерне Червонопрапорне ордена Червоної Зірки училище ракетних військ імені Героя Радянського Союзу генерал-майора О. І. Лізюкова | |||
|---|---|---|---|
| рос. Саратовское высшее военное командно-инженерное Краснознамённое ордена Красной Звезды училище ракетных войск имени Героя Советского Союза генерал-майора А. И. Лизюкова | |||
| На службі | 1918—2003 | ||
| Країна | .svg){kind=small} РРФСР→ СРСР→ Росія | ||
| Належність | Збройні сили СРСР, Збройні сили Російської Федерації | ||
| Тип | військовий навчальний заклад | ||
| Гарнізон/Штаб | Приволзький військовий округ | ||
| Нагороди |
| ||
| Почесні найменування | імені Героя Радянського Союзу генерал-майора О. І. Лізюкова | ||
| Розформовано | 2003 | ||
Саратовське вище військове командно-інженерне Червонопрапорне ордена Червоної Зірки училище ракетних військ імені Героя Радянського Союзу генерал-майора О. І. Лізюкова (СВВКІУ РВ) — вищий військовий навчальний заклад (училище) Збройних сил РСФРР, СРСР та РФ, що розташовувалося в місті Саратові у 1918—2003 роках.
3 липня 1918 року на підставі наказу Саратовського губернського комісаріату з військових справ № 90 і за згодою головного комісара Військово-навчального управління Всеросійського Головного Штабу від 02.07.1918 року в Саратові почалося формування військово-інструкторського училища.
7 серпня 1918 року наказом Саратовського губернського комісаріату з військових справ № 129 Саратовське військово-інструкторське училище перейменовано у Саратовські піхотно-кулеметні командні курси. 31 жовтня того ж року зі складу курсів були виділені 44 курсанти і командири на формування Саратовських артилерійських курсів, а 1 листопада на курсах відкрито телеграфно-телефонне відділення (у 1920 році реорганізоване в командні курси зв'язку, які переїхали у м. Владикавказ).
2 січня 1919 року відбувся перший випуск у кількості 38 осіб. У березні 1919 року артилерійське відділення курсів було розгорнуте в Саратовські командні курси.
З огляду на складну ситуацію на фронтах громадянської війни в Росії, Курси у повному складі протягом січня — березня 1919 року брали участь у придушенні заколоту Миколаївської дивізії на Уральському фронті, а у травні — липні того ж року курсантський батальйон курсів у складі 420 осіб брав участь у боях проти білокозаків на Південному фронті в районі станції Чертково. 12 липня 1919 року Постановою ВЦВК № 165 командні курси за бойові заслуги на Південному фронті нагороджені орденом Червоного Прапора.
29 червня 1920 року наказом РВР Республіки № 1227 Саратовські піхотні командні курси перейменовані у 34-ті Саратовські піхотно-кулеметні командні курси.
31 грудня 1920 року наказом РВРР № 2900 34-ті Саратовські піхотно-кулеметні командні курси переформовані у 20-ту Саратовську Червонопрапорну піхотну школу.
9 жовтня 1924 року наказом РВР СРСР № 1269 20-та Саратовська Червонопрапорна піхотна школа командирів РСЧА переформована в Саратовську Червонопрапорну піхотну школу перепідготовки командирів РСЧА.
1 жовтня 1927 року наказом РВР СРСР № 384/67 Саратовська Червонопрапорна піхотна школа перепідготовки командирів РСЧА перетворена на Саратовську Червонопрапорну школу перепідготовки командирів запасу РСЧА, що у 1929 році стала «об'єднаною школою».
15 квітня 1931 року на підставі директиви ГУ ВНЗ РСЧА від 27.01.1931 року Саратовська об'єднана Червонопрапорна школа перепідготовки командирів запасу переформована у Саратовську бронетанкову Червонопрапорну школу РСЧА.
16 березня 1937 року школа перетворена в Саратовське Червонопрапорне бронетанкове училище.
3 вересня 1938 року на підставі директиви Генштабу РСЧА на базі училища почалося формування 2-го Саратовського танкового училища. У зв'язку з цим, СЧБТУ отримало назву 1-ше Саратовське танкове училище.
З вересня 1940 року училище переведене на новий профіль навчання (штат № 17/939) і стало готувати лейтенантів на танки Т-26 (два батальйони), вогнеметні танки (один батальйон), техніків ПММ (один батальйон). Чисельність змінного складу училища сягнула 1600 курсантів.
На початку липня 1941 року на підставі розпорядження ГАБТУ училище перейшло на підготовку командирів-танкістів за скороченою програмою воєнного часу.
Протягом липня — грудня 1941 року при училищі пройшли підготовку і були спрямовані на фронт чотири збори політпрацівників (близько 3000 осіб). У грудні 1941 року училище відправило на фронт групу командирів, молодших командирів та рядових для формування нових частин.
У січні 1942 року училище на підставі директиви ГАБТУ перейшло на вивчення бронетанкової техніки, що постачалася за ленд-лізом.
15 червня 1943 року наказом Народного комісара оборони № 0333 від 6 травня 1943 року училище було переведене на профіль підготовки лейтенантів на танки Т-34.
- Блінов М. П. (1918)
- Климовський П. П.(1918—1919)
- Вакулич П. І. (1920—1923)
- Распопов (1923—1925)
- Смирнов І. К. (1925—1926)
- Спільніченко С. А. (1926—1933)
- Матвієвський М. Г. (1933—1936)
- Шипов М. К. (1936—1937)
- Пошкус О. А. (1937—1938, тво)
- Роганін Д. О. (1938—1942)
- Сафонов І. А. (1943—1945)
- Дергачов І. Ф. (1945—1946)
- Сергєєв І. І. (1946—1949)
- Вержбицький М. С. (1949—1953)
- Єфремов О. М. (1953—1961)
- Діброва І. П. (1961—1963)
- Семенов М. І. (1963—1966)
- Корф М. М. (1966—1973)
- Кобзар А. С. (1973—1985)
- Родіонов В. Б. (1985—1989)
- Усинін Ю. К. (1989—2000)
- Волков В. С. (2000—2003)
- Танковый фронт: 1-е Саратовское танковое училище [Архівовано 16 квітня 2020 у Wayback Machine.]. (рос.)
|
Це незавершена стаття з військової освіти. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
